Справа № 22-а-338/2006 Головуючий у 1 інст. - Клопот С.Л.
Доповідач - Литвиненко І.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Чернігів 4 липня 2006 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді: КОРЕНЬКОВОЇ З.Д.
суддів: ЛИТВИНЕНКО І.В. ,ЗАБОЛОТНОГО В.М.
при секретарі: Котляр І.І.
з участю : позивача і представника відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 березня 2006 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівського обласного військового комісаріату про зобов'язання провести перерахунок раніше призначеної пенсії ,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач просив суд визнати за ним право на отримання пенсії з урахуванням надбавки у розмірі 15% до посадового окладу з 01.04.1995 року до 31.12.2004 року відповідно до розпорядження КМ України № 749 від 17.09.1993 року „Про державну таємницю" , ст.29 Закону України „Про державну таємницю" від 21.01.1994 року, Постанови КМ України № 414 від 15.06.1994 року „Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам пов'язаним з роботою , яка передбачає доступ до державної таємниці" , п. З Інструкції „Про розміри і порядок виплати надбавки військовослужбовцям і працівникам Збройних Сил України у зв"язку з роботою , яка передбачає доступ до державної таємниці", затвердженої наказом Міністра Оборони України № 50 від 06.03.1995 року , так як він до звільнення з військової служби в запас 30.06.1993 року проходив службу в умовах режимних обмежень з цілком таємними і таємними документами по допуску форми № 2. Також ОСОБА_1 просив визнати за ним право на 40% надбавку за вислугу років, а не на 35% які він отримує, зарахувавши в офіцерський стаж час перебування на посаді курсанта 10 місяців 8 днів відповідно до ст.43 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" , ст.2 Постанови КМ України №829 від 22.05.200 року „Про грошове забезпечення військовослужбовців" , ст. 13.3 Положення „Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ЗС України", затвердженого наказом № 75 Міністра Оборони України 5.03.2001 року . Крім того , позивач просив визнати за ним право на отримання пенсії в розмірі 70% від грошового забезпечення, а не 65% як він отримує, відповідно до ст. 13 „а" Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", так як він був звільнений за станом здоров"я як інвалід ПІ групи, а з 13.05.2002 року має П групу інвалідності з втратою 50% працездатності, що згідно до ст.32 Закону України „Про загальний військовий обов"язок і військову службу" дає право на дострокове переведення у відставку з підвищенням пенсії на 5%. Оскільки Чернігівський обласний військовий комісаріат не погоджується з цими доводами, то позивач просив зобов"язати відповідача забезпечити виплату недоданої пенсії.
Постановою суду у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Суд виходив з того, що перерахунок раніше призначених пенсій проводиться відповідно до ст.63 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" з урахуванням тих видів грошового забезпечення, що передбачені ст.43 вказаного закону, а оскільки надбавки, передбачені Указами Президента України від 23.02.2002 року № 173, від 5.05.2003 року, від 14.07.1999 року № 847/99 , Постановою КМ України від 22.05.2000 року № 829, Наказом Міністра Оборони України від 5.03.2001 року № 75 , до вказаних видів грошового забезпечення не відносяться, то вони не можуть використовуватись для перерахунку пенсії. Що стосується обчислення вислуги років, то суд прийшов до висновку , що порушень норм чинного законодавства не має.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судове рішення і ухвалити нове, яким задовольнити його вимоги, посилаючись на те що суд розглянув справу у відсутності представника відповідача, який не надав заперечень на його позов, та не виконав його прохання про забезпечення доказів по справі, чим позбавив позивача надати потрібні докази. Крім того , апелянт наполягає на обґрунтованості та доведеності своїх вимог.
У судовому засіданні ОСОБА_1 подав заяву про відмову від апеляційної скарги в частині оскарження постанови суду про відмову у задоволенні його вимог про перерахунок пенсії у зв'язку зі змінами стану здоров"я.
Заслухавши доповідача, пояснення , дослідивши матеріали справи , апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Надбавка за роботу в умовах режимних обмежень з цілком таємними і таємними документами по допуску форми № 2 почала враховуватись при обчисленні пенсії лише з 01.01.2005 року у зв'язку зі змінами до ст.43 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" і з цього часу позивачу був зроблений перерахунок пенсії. Оскільки внесені зміни до ст.43 вказаного Закону зворотної сили не мають, то перерахунок пенсії не повинен проводитись за минулий час.
Що стосується вимог про зарахування часу перебування на посаді курсанта в офіцерський стаж, то відповідно до п. 13.3 Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженого Наказом Міністра Оборони № 75 від 05.03.01 року, вислуга років для виплати військовослужбовцям надбавки обчислюється курсантам із числа громадян які добровільно прийняті на військову службу. Позивач же був направлений на навчання до 92 військової школи вже під час перебування на військовій службі, що підтверджено послужним списком та оглянутою у судовому засіданні його пенсійною справою.
За таких обставин, підстав для задоволення позовних вимог позивача апеляційний суд не знаходить. Постанова суду першої інстанції відповідає встановленим судом обставинам справи і ухвалена без порушень норм
матеріального права.
Керуючись ст.ст.198, 200, 206 , 212 КАС України, апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 березня
2006 року залишити без змін. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.