ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.06.06 | Справа №АС3/324-06. |
За позовом: Управління Пенсійного фонду України в Сумському районіДо відповідача: Дослідного господарства Сумського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук
Про стягнення: 5 129 грн. 96 коп.
Суддя ЛЕВЧЕНКО П.І.
За участю представників сторін:
від позивача: Нездомийшапка О.О..
від відповідача: Колдовський В.М.
За участю секретаря судового засідання Литвиненко Ю.В.
У відповідності до Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою правління ПФУ від 30.04.2002р. № 8-2, управління ПФУ у прийнятті рішення про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, діють як органи державної влади у здійсненні ними владних управлінських функцій і, відповідно, як суб’єкти владних повноважень. Відповідно до ч.1, п.4 ст.17 КАС України, спори за зверненнями суб’єкта владних повноважень підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства і належать до компетенції адміністративних судів.
Враховуючи викладене, справа № АС 3/324-06 підлягає розгляду відповідно до вимог Кодексу про адміністративне судочинство України.
Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача недоїмку по сплаті страхових внесків в розмірі 5 129 грн. 96 коп.
В процесі розгляду справи , позивач подав заяву № 2857/07-12 від 06.06.06 року про зменшення розміру позовних вимог, в зв’язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості у сумі 3 674 грн. 55 коп. Таким чином , позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 1 455 грн. 41 коп.
Відповідач подав відзив на позовну заяву № 5/83 від 31.05.2006 року , відповідно до якої повідомив суд, що в зв’язку із повним погашенням заборгованості перед УПФУ в Сумському районі на суму 5 129 грн. 29 коп., просить суд залишити позовну заяву без розгляду, дослідивши копію платіжного доручення № 2321 від 30.02.2006 року .
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив :
Відповідно до п.1 ст.1 Закону України “Про збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, відповідач є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування і, відповідно до п.1 ст.15 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. №1058-ІУ є платником страхових внесків до Пенсійного фонду України. Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування повинен сплачуватись у порядку та строки, визначені Законом України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”, Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, Інструкцією “Про порядок обчислення і сплати підприємствами, організаціями та громадянами збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України № 16-6 від 19.01.2001р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 998/6189 від 29.11.2001р., а страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування – у порядку та строки, визначені п.1 ст.19, 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та Інструкцією “Про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.01.2004р. за № 64/8663.
Відповідно до поданого відповідачем звіту за березень 2006 року, ним самостійно були нараховані страхові внески в сумі 8 937 грн. 90 коп., які не були сплачені в строки, визначені ст..20 Закону, а саме до 20 числа наступного за звітним: за березень 2006 року – 8 937 грн. 90 коп., строк оплати – до 20.04.2006 року.
Вказана заборгованість відповідачем сплачена частково в сумі 3 807 грн. 94 коп., таким чином прострочена заборгованість відповідача перед Пенсійним фондом України станом на 28.04.06 року складала 5 129 грн. 96 коп.
В процесі розгляду справи , позивач подав заяву № 2857/07-12 від 06.06.06 року про зменшення розміру позовних вимог, в зв’язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості у сумі 3 674 грн. 55 коп.
Однак , подане відповідачем платіжне доручення № 2321 від 30.05.2006 року , копія якого залучена до матеріалів справи , свідчить про сплату відповідачем у повному обсязі заборгованості по внескам до пенсійного фонду згідно позовної заяви № 2201/07-12 від 12.04.2006 року в сумі 5 129 грн. 96 коп., тобто, в сумі, заявленій позивачем у позовній заяві, що розглядається у даній справі.
За таких обставин , суд , керуючись ст.ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. В задоволенні позовних вимог відмовити .
2. Згідно ст. 186 КАС України заява про апеляційне оскарження постанови подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення (з дня складення постанови в повному обсязі). Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
3. Згідно ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання, апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складений 6 червня 2006 року.
Левченко Павло Іванович.