Справа № 2-а-452/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2009 року     м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова

у складі - головуючого судді Омельченко К.О.,

при секретарі – Забіякі Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора відділу Державтоінспекції з обслуговування міста Харкова та АТІ сержанта міліції ОСОБА_2 про скасування постанови   по справі про адміністративне правопорушення від 03.02.2009р. № НОМЕР_1,

встановив :

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом та просив скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 03.02.2009р. № НОМЕР_1, винесену відповідачем на підставі даних автоматичного приладу фіксації з функціями фото-відео зйомки "Візир", згідно якої зазначено, що позивач 03.02.2009р. об 10:51 год., керуючи автомобілем Форд Мондео, держ. номер НОМЕР_2, допустив порушення правил дорожнього руху, а саме - перевищив швидкість, рухаючись у м. Харкові по вул.. Полтавський шлях та до нього застосовано штраф в розмірі 300 грн.

Позивач вважає дану постанову незаконною та необґрунтованою, такою, що порушує його права та законні інтереси, зазначаючи при цьому, що відповідач неповно та недобросовісно дослідив всі обставини справи, не вчинив дій щодо встановлення особи порушника та не зупиняв автомобіль для того, щоб пересвідчитися хто ним керує.

Крім того позивач зазначає, що згідно фотографії, зробленої за допомогою автоматичного приладу фіксації з функціями фото-відео зйомки "Візир", яку відповідач вважав достатнім доказом для притягнення позивача до відповідальності, неможливо встановити місце, де її було зроблено, оскільки жодної ситуаційної прив'язки до місцевості в ній немає. Отже позивач вважає, що відповідач при встановленні факту правопорушення керувався припущеннями, що недопустимо.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, до суду не прибув, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за своєї відсутності суду не подав, також не надав суду свою правову позицію по справі.

Враховуючи наведене та беручи до уваги положення ч.4 ст. 128 КАС України , суд вважає за можливе розгляд та вирішення даної справи на підставі наявних в ній доказів.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого позову та необхідність його задоволення у повному обсязі, керуючись при цьому наступним.

Так, судом встановлено, що згідно оскаржуваної в даній справі постанови позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог п. 12.4 Правил дорожнього руху України, скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

При цьому відповідач, накладаючи адміністративне стягнення, керувався приписами ст. 14-1 КУпАП, згідно якої до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів. Таким чином позивача було притягнуто до відповідальності як власника транспортного засобу без складання протоколу та встановлення особи, яка керувала транспортним засобом.

Проте суд вважає, що відповідач припустився невірного тлумачення норм Закону, застосувавши в даному випадку ту норму, що не підлягала застосуванню. При цьому суд зазначає, що відповідно до п.13.2, 13.3 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, яка затверджена Наказом МВС від 13.11.2006р. № 1111 випливає, що вимірювальний прилад "Візір" є спеціальним технічним засобом, який функціонує за допомогою людини, тобто не є працюючим в автоматичному режимі у розумінні ст. 14-1 КУпАП. Натомість ним керує співробітник державної автомобільної інспекції (в даному випадку - відповідач), який на свій суб'єктивний розсуд визначає ті параметри які фіксуються цим приладом - швидкість, об'єкт зйомки, її режим, кут огляду приладу, тощо.

З матеріалів справи вбачається, що вимірювальний прилад "Візир" в даному випадку не було стаціонарно зафіксовано та він не працював в автоматичному режимі, натомість його на власний розсуд використовував відповідач, здійснюючи нагляд за дорожнім рухом.

При цьому, оглянувши надану в матеріали справи копію фотографії, яку відповідач вважав достатнім доказом скоєння позивачем адміністративного правопорушення та яка була долучена ним як єдиний доказ до постанови про адміністративне правопорушення, суд зазначає, що з неї неможливо встановити місце де її було зроблено, що є очевидною підставою вважати такий доказ недостатнім для встановлення вини позивача, визначення якої є обов'язковою для наявності складу адміністративного правопорушення та притягнення до адміністративної відповідальності згідно ст., ст. 9,10,11, 33,245 КУпАП.

За таких обставин вбачається, що відповідач повинен був керуватися вимогами ст. 254,255 КУпАП - в разі, якщо він вважав наявним порушення Правил дорожнього руху позивачем, зупинити автомобіль останнього, встановити особу правопорушника і скласти протокол про адміністративне порушення, відібрати пояснення , вручити копію протоколу, про що відібрати відповідний розпис, роз'яснити права, про що відібрати підпис, що ним зроблено не було.

В зв'язку з цим суд відзначає, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. З ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень , перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обгрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, перевіривши оскаржувану постанову згідно ст. 2 КАС України, вбачається, що відповідачем очевидно не було враховано всіх обставин справи, рішення прийнято упереджено, необґрунтовано, при невірному застосування норм права, без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення, що призвело до порушення прав позивача, які підлягають поновленню.

Доходячи висновку про незаконність постанови про адміністративне правопорушення, оскільки доходячи такого висновку суд керувався іншими міркуваннями, зокрема невірним застосуванням відповідачем як суб'єктом владних повноважень вимог чинного законодавства України, що призвело до порушення прав позивача та його незаконного притягнення до адміністративної відповідальності.

Так само суд погоджується з доводами позовної заяви про поважність причин пропуску строків, передбачених для оскарження постанови про адміністративне правопорушення, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами ДАЇ дану постанову позивачу було направлено із значним запізненням, що призвело до неможливості вчасного її оскарження, отже такий строк підлягає поновленню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ,ст. 2,17,160,161,162,163 КАС України, суд

постановив :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення від 03.02.2009р. № НОМЕР_1 , винесену інспектором відділу Державтоінспекції з обслуговування міста Харкова та АТІ сержантом міліції ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 – скасувати.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України .

Суддя