ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
09.06.06 | Справа № 3/185-06. |
За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Сумиобленерго”, м. Суми
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю
« Техкомсервіс»
Треті особи без самостійних вимог :
1. Виконком Сумської міської ради
2.Управління житлово-комунального господарства Сумської міської ради
про внесення змін до договору про постачання електричної енергії
Суддя : ЛЕВЧЕНКО П. І.
За участю представників сторін :
від позивача Зякун С.О., Сечін С.О.
від відповідача Селюцький А.В.
третіх осіб : 1. Курбатова С.С.
2. Чірка Є.В..
В судовому засіданні 06.06.2006 року оголошувалась перерва до 15 год. 00 хв..09.06.2006 року для оголошення повного тексту рішення , оскільки позивач не погодився на оголошення рішення резолютивної частини рішення
Суть спору: позивач просить зобов’язати укласти додаткову угоду № 896/4 від 10.02.2006 року про внесення змін до договору про постачання електричної енергії № 896 від 07.05.2003 року.
Відповідач у відзиві на позовну заяву та в судових засіданнях заперечує проти позову, посилаючись на те, що він працює по договору з Управлінням житлово-комунального господарства Сумської міської ради ( УЖКГ ), де вказані його функції . В рішенні № 350 Сумської міської ради від 16.07.2000 року визначені надавачі послуг, склад квартирної плати . Згідно договору з УЖКГ відповідач надає послуги з обслуговування будинків і при будинкових територій та не є виконавцем послуг з постачання комунальної електроенергії. Згідно п.4 ст.7 Закону України « Про житлово-комунальні послуги» , виконавців робіт визначають саме органи місцевого самоврядування. Для того, щоб використовувати електричну енергію для освітлення та роботи ліфтів і не здійснювати безпосередньо продаж електричної енергії ( на що відповідач , як житлова організація , не має ліцензії ) її необхідно ввести до складу квартплати не уклавши відповідної додаткової угоди до договору № 52 від 04.10.2005 року щодо надання послуг з електропостачання на комунальне освітлення , для роботи ліфтів тощо, не узгодивши умови надання таких послуг з УЖКГ Сумської міської ради , відповідач не може укласти додаткову угоду № 896/4 від 10.02.2006 року з позивачем.
УЖКГ у своєму відзиві на позовну заяву від 19.04.2006 року № 262/1-2 підтвердило, що відповідач взяв на себе зобов’язання по виконанню комунального замовлення на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій згідно договору № 52. Надання послуг та здійснення розрахунків зі споживачами послуг відповідач здійснює згідно до встановлених рішенням Виконкому Сумської міської ради тарифів.
Лише після прийняття Виконкомом відповідних рішень по введенню до складу квартирної плати послуг по забезпеченню населення комунальною електроенергію УЖКГ матиме законні підстави для повідомлення відповідача про істотні зміни умов договору та надання своєї пропозиції щодо внесення змін в існуючий договір з відповідачем, а останній може прийняти такі зміни, або відмовити УЖКГ ( ст. 652 ЦК України ) у встановленому законодавством порядку. В останньому випадку, за таких обставин ( в разі невнесення змін в договір з УЖКГ ) відповідач не укладатиме договори ( додаткові угоди ) з ВАТ « Сумиобленерго » ( позивачем ) , а УЖКГ буде проводити конкурс на нових умовах на залучення до обслуговування житлових будинків ( у т.ч. для надання послуг з постачання комунальної електроенергії ) інших підприємства .
Позивач 27.04.2006 року, тобто , через півтора місяці після звернення з позовом до відповідача , надав суду разом з поясненнями від 27.04.2006 року б\н копії рішень Виконкому Сумської міської ради №№ 190 та 224 від 14 та 18.04.2006 року , якими визначені надавачами послуг на освітлення місць загального користування , підвалів, енергозабезпечення ліфтів , насосів тощо підприємства , які обслуговують житловий фонд міської ради , серед яких є й відповідач, а також доручено УЖКГ забезпечити внесення відповідних змін до умов укладених договорів з цими підприємствами відповідно до чинного законодавства .
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив :
13.02.2006 року позивач надіслав відповідачеві листом № 57-10/327 пропозицію про внесення змін до договору № 896/4 від 10.02.2006 року про постачання електричної енергії шляхом укладення додаткової угоди за № 896/4 від 10.02.2006 року до договору № 896 від 07.05.03 року « Про постачання електричної енергії » , згідно якої відповідач в якості споживача має здійснювати з позивачем розрахунки за електроенергію, яка використовується мешканцями багатоповерхових будинків на освітлення місць загального користування, енергозабезпечення ліфтів та освітлення при будинкових територій .
Відповідач 02.03.2006 року надіслав позивачеві листа № 134 в якому не погодився внести зміни до договору , посилаючись на те що ТОВ « Техкомсервіс » ( відповідач ) є підрядною організацією Управління житлово-комунального господарства Сумської міської ради і виконує перелік робіт ( послуг) встановлених міською радою, тобто, відповідач на може самостійно змінити складові квартплати та перелік робіт ( послуг ) , які він надає.
Керуючись п.4 ст. 188 ГК України , позивач звернувся до суду 22.03.2006 року з позовом про зобов’язання відповідача укласти додаткову угоду № 896/4 від 10.02.2006 року про внесення вищезгаданих змін до договору про постачання електричної енергії № 896 від 07.05.2003 року.
Суд вважає, що позивач звернувся з позовом до відповідача про зобов’язання його укласти додаткову угоду № 896/4 від 10.02.2006 року про внесення змін до договору № 896 від 10.02.2006 року безпідставно та передчасно , а відповідач правомірно відмовився від укладення з позивачем додаткової угоди № 896/4 від 10.02.2006 року, оскільки лише рішенням Виконкому Сумської міської ради від 14.04.2006 року № 190 було внесено зміни в рішення того ж комітету від 18.07.2000 року № 350 щодо розмірів квартплати та визнано таким, що втратило чинність комітету від 05.08.2003 року № 485, а Управлінню житлово-комунального господарства Сумської міської ради ( УЖКГ) було доручено забезпечити внесення відповідних змін до умов діючих договорів на утримання житлового фонду та при будинкових територій з підприємствами , які обслуговують житловий фонд міської ради.
Крім того, лише рішенням Виконкому Сумської міської ради від 18.04.2006 року № 224 було вирішено внести зміни у Типовий договір про надання комунального замовлення з утримання будинків і споруд та при будинкових територій, що укладається з підприємствами , які на конкурсній основі отримали право на виконання цих послуг та знову ж таки доручено УЖКГ забезпечити внесення відповідних змін до умов укладених договорів з підприємствами, які на конкурсних засадах отримали право на надання послуг з утримання житлових будинків та при будинкових територій , відповідно до чинного законодавства .
А відповідно до чинного законодавства , а саме , відповідно до п.2 ст.118 ГК України , сторона договору ( УЖКГ ), яка вважає за необхідне змінити чи розірвати договір , повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором , що як свідчать матеріали справи й зроблено УЖКГ 27.04.2006 року.
Згідно п.3 ст. 188 ГК України, сторона договору , яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору ( в даному разі це відповідач ) , у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду , що як свідчать матеріали справи й зроблено відповідачем , який направив на адресу УЖКГ протокол розбіжностей додаткової угоди № 1 до договору № 52 від 04.10.2005 року , укладеної між УЖКГ та відповідачем , а свою чергу УЖКГ направив відповідачеві протокол узгодження розбіжностей і станом на 06.06.2006 року цей протокол знаходився на розгляді ТОВ « Техкомсервіс».
Господарський суд ухвалою від 15.05.2006 року витребував від УЖКГ та відповідача докази укладення додаткової угоди до договору № 52 від 04.10.2005 року , однак вони таких доказів суду не надали і в судовому засіданні 06.06.2006 року їх представники заявили , що додаткова угода до договору № 52 щодо включення в перелік робіт ( послуг ) відповідача освітлення місць загального користування, підвалів, енергозабезпечення ліфтів, насосів тощо не укладена.
Тобто , відповідно до вимог чинного законодавства процес узгодження та укладення додаткових угод до договору між УЖКГ та відповідачем триває і лише після позитивного завершення цього процесу та укладення між УЖКГ та відповідачем додаткової угоди до договору № 52 щодо визначення умов надання відповідачем вищезгаданого переліку послуг, позивач ( ВАТ « Сумиобленерго» ) вправі буде обґрунтовано та правомірно запропонувати згідно п.2 ст.188 ГК України внести зміни до договору № 896 від 10.02.06 року між сторонами у справи, а в разі недосягнення згоди, згідно п.4 ст.188 ГК України, передати спір на вирішення суду.
На підставі викладеного , в задоволенні позовних вимог позивачеві має бути відмовлено в зв’язку з необґрунтованістю, безпідставно та передчасністю пред’явлення позивачем до відповідача вимог щодо примусового зобов’язання відповідача укласти додаткову угоду № 896/4 від 10.02.2006 року , оскільки відповідач не заперечує проти укладення з позивачем такої додаткової угоди після укладення відповідно до чинного законодавства додаткової угоди до договору № 52 з УЖКГ.
Згідно п.3 ч.1 ст. 3 ЦК України, однією з загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.
У відповідності з ч.1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.ст.44,49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Тому , керуючись ст. ст. 3,12,651-654 ЦК України , ст.ст. 179,188 ГК України та 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. В позові відмовити.
Повний текст рішення підписано 09.05.2006 року
Суддя Левченко Павло Іванович.