копія
Справа №11-116,2009 року Головуючий в 1-й інстанції Лисюк І.В.
Категорія: ч.2 ст.307 КК України Доповідач Латюк П.Я.
О К Р Е М А У Х В А Л А
10 березня 2009 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого – судді Кульбаби В.М.,
суддів Майданюк К.І., Латюка П.Я.,
з участю прокурора Сарела В.П.,
та захисника ОСОБА_1,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи, на вирок Кам’янець-Подільського міськрайонного суду від 29 грудня 2008 року.
Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кам’янця–Подільського, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньо спеціальною освітою, неодруженого, раніше не судимого,
визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України і призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.
Зобов’язано ОСОБА_2 протягом іспитового терміну не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, попереджати цей орган про зміну місця проживання, роботи, періодично з’являтися для реєстрації в орган кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили змінено із взяття під варту на підписку про невиїзд, звільнено його з-під варти в залі суду.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України на залізничному транспорті, м. Київ, вул. Бориспільська, 19 рр № 35227002000476, код 25576445, ГУДКУ в Київській області призначення платежу „за експертні роботи”, 1213 грн. 93 коп. витрат на проведення судово-хімічних експертиз.
Речові докази - наркотичний засіб – канабіс постановлено знищити, 100 грн. конфіскувати в дохід держави.
За вироком суду ОСОБА_2 на початку серпня 2008 року в с. Ходоровці Кам’янець-Подільського району Хмельницької області, виявивши неподалік свого господарства у кущах 5-7 рослин коноплі, переніс їх по місцю проживання до ІНФОРМАЦІЯ_1 в цьому ж селі, де з метою виготовлення наркотичного засобу, сухі верхівки та листя цих рослин коноплі подрібнив та зберігав з метою подальшого збуту, що 22 червня 2008 року він 3,94 г цієї сухої коноплі, яка згідно висновку судово-хімічної експертизи є особливо небезпечним наркотичним засобом — канабісом, перевіз у м. Кам’янець-Подільський, де в період часу з 20 години 10 хвилин до 20 годин 30 хвилин поблизу аптеки №140 по вул. Князів Коріатовичів, в ході проведення оперативної закупки, продав покупцю за 100 грн., що 23 вересня 2008 року, він 5,1 г цієї сухої коноплі, яка згідно висновку судово-хімічної експертизи є особливо-небезпечним наркотичним засобом – канабісом , перевіз у м. Кам’янець-Подільський , де в період часу з 12 години 55 хвилин до 13 години 10 хвилин, поблизу магазину «Мрія» , в ході проведення оперативної закупки, продав покупцю за 100 грн., що під час проведення в цей же день його особистого огляду, при ньому було виявлено та вилучено ще 37,44 г сухого наркотичного засобу – канабісу , який він зберігав з метою збуту, що при проведенні в цей же день обшуку по місцю проживання ОСОБА_2 в ІНФОРМАЦІЯ_1 було виявлено та вилучено ще 1,28 г особливо-небезпечного наркотичного засобу – канабісу , який ОСОБА_2 також зберігав з метою збуту.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області від 10 березня 2009 року вирок Кам’янець-Подільського міськрайонного суду від 29 грудня 2008 року щодо ОСОБА_2 скасовано внаслідок істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону, справу для нового розгляду направлено в цей же суд, в іншому складі.
Як встановлено колегією суддів, складаючи вирок, суддя Лисюк І.В., проігнорував виписані у ст.334 КПК України вимоги до мотивувальної частини вироку, роз’яснення з цього приводу, викладені у пунктах 13, 15, 18 постанови Пленум Верховного Суду України №5 від 29 червня 1990 року з подальшими змінами «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», у п.10 Постанови №8 від 24.10.2003 року «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві», яка зокрема, встановлює, що мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину, що в цій частині вироку повинні бути наведені обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину та докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відхиляє інші докази, що мотивування у вироку висновків щодо кваліфікації злочину полягає у зіставленні ознак установленого судом злочинного діяння і ознак злочину, передбаченого тією чи іншою статтею кримінального закону, його частиною або пунктом, і формулювання висновку про їх відповідність.
Так, призначаючи ОСОБА_2 покарання за ч.2 ст.307 КК України, та зазначаючи про це у резолютивній частині вироку, суд у його мотивувальній частині, дій підсудного взагалі не кваліфікував, не дивлячись також і на те, що у ч.2 ст.307 КК України виписано вісім кваліфікуючих ознак цього злочину, чим порушив право засудженого на захист та унеможливив апеляційний суд визначитись, в межах апеляції прокурора, у питанні правильності призначення засудженому міри покарання.
Формулюючи у мотивувальній частині вироку обсяг обвинувачення, яке суд вважав доведеним, зокрема про те, що ОСОБА_3, на початку серпня 2008 року протиправно придбав наркотичні засоби, частину яких збув 22 червня цього ж року, суддя Лисюк І.В. не звернув увагу на те, що в такому разі збут наркотичних засобів передує їх придбанню більш як за місяць, що є неможливим.
Згідно припису ч.3 ст.299 КПК України суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються. При цьому суд з’ясовує, чи правильно розуміють підсудній та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз’яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову у апеляційному порядку.
Як вбачається з протоколу судового засідання та вироку суду, останній під головуванням судді Лисюка І.В., прийняв рішення наявні в матеріалах справи докази вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину не досліджувати, допитати лише підсудного та дослідити його характеристики і довідки про стан здоров’я, не дивлячись на те, що в постанові про притягнення ОСОБА_2 в якості обвинуваченого, обвинувальному висновку наявні не оговорені виправлення часу незаконного придбання ним наркотичних засобів, що він визнавав себе винним у придбанні наркотичних засобів на початку серпня 2007 року, тоді як засуджений за їх придбання з метою збуту на початку серпня 2008 року, що у вироку суду наявні посилання, як на докази вини ОСОБА_2, на висновки судово-хімічних експертиз, які суд не досліджував.
Крім того, приймаючи рішення про конфіскацію 100 грн. які належали лінійному відділу міліції на станції Кам’янець-Подільський та були використані при проведенні оперативної закупівлі наркотичних засобів у ОСОБА_2, в дохід держави, суддя Лисюк І.В. знехтував вимогами п.5 ч.1 ст.81 КК України, роз’ясненнями з цього приводу Пленуму Верховного Суду України, викладеними в абзаці п’ятому п.4 постанови №4 від 26 квітня 2002 року «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів», згідно з якими ці грошові кошти слід повертати їх законному володільцю, в даному випадку лінійному відділу міліції на станції Кам’янець-Подільський, а не конфісковувати в дохід держави.
Не дивлячись на те, що засуджений ОСОБА_2 до постановлення вироку більш як три місяці перебував під вартою, суддя Лисюк І.В., складаючи вирок, в порушення вимог ч.1 ст.335 КПК України в його резолютивній частині не зазначив рішення про залік цього строку досудового ув’язнення ОСОБА_2 до строку відбування призначеного судом покарання.
Про недбале ставлення судді Лисюка І.В. до складання процесуальних документів, свідчить і наявна в матеріалах справи складена ним, за результатами попереднього її розгляду, постанова про призначення справи до судового розгляду (а.с.140), у мотивувальній частині якої він зазначає, що підстав для зміни запобіжного заходу ОСОБА_2, який утримувався під вартою, немає, а у її резолютивній частині – що цей запобіжний захід залишає попередній – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
З врахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що виявлені порушення кримінально-процесуального закону свідчать про те, що суддя Лисюк І.В. поставився до розгляду справи та складання вироку і постанови несумлінно та недбало, а тому вважає за необхідне звернути увагу на ці порушення як судді Лисюка І.В. так і голови Кам’янець–Подільського міськрайонного суду.
Керуючись ст.ст.23-2, 380 КПК України, колегія суддів -,
у х в а л и л а:
Про наведене довести до відома судді Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Лисюка І.В. для врахування при розгляді в подальшому кримінальних справ і складання вироків та голови Кам’янець-Подільського міськрайонного суду для обговорення цих порушень чинного законодавства на виробничій нараді суддів.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Копія вірна:
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області П.Я.Латюк