ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2009 року №22-а-7562/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого-судді – Богаченко С.І.,
суддів – Попко Я.С., Довгополов О.М.,
при секретарі судового засідання – Троцький Є.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Славутському районі та місті Славута Хмельницької області на постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 лютого 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Славутському районі та місті Славута Хмельницької області про визнання незаконною бездіяльності та стягнення невиплаченої надбавки до пенсії,-
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_1 07.02.2008 року звернулася до суду з адміністративним позовам до Управління Пенсійного фонду України у Славутському районі та місті Славута про стягнення доплати до пенсії як дитині війни за 2007 рік посилаючись на те, що вона є дитиною війни і має право на пільги, передбачені ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», окрім того посилаючись на ст.6 цього Закону, вказує, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Постановою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 лютого 2008 року заявлений позов задоволений. Постановлено визнати незаконною бездіяльність УПФ України у Славутському районі та місті Славута щодо не нарахування та невиплати у 2007 році ОСОБА_1 надбавки до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та стягнути з управління УПФ України у Славутському районі та місті Славута Хмельницької області в користь ОСОБА_1 1457 грн. 10 коп. невиплаченої їй надбавки до пенсії за віком за 2007 рік.
Не погодившись із винесеним рішенням, його оскаржило УПФ України у Славутському районі та місті Славута Хмельницької області, яке покликаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і винести нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. Апелянт вказує на те, що законодавством не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року №2195-IV, не визначено на законодавчому рівні за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір. Окрім того, скаржник посилається на те, що відповідно до ст.7 Закону №2195-IV передбачається, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Розпорядником Державних коштів України відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» є Міністерство фінансів України та Державне казначейство України.
Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Задовольняючи частково позовні вимоги позивачеві по справі, суд виходив з того, що позивач належать до категорії громадян, на яких поширюється державні соціальні гарантії дітям війни, а тому має право на встановлене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії.
Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» зупинено надане ст. 6 Закону право дітей війни на нарахування та виплату підвищення 30 % до пенсії. 09.07.2007 року окремі положення Закону України «Про державний бюджет в Україні на 2007 рік» визнано неконституційними тим самим відновлено дію ст. 6 Закону, яка тривала до 31.12.2007 року, оскільки 01.01.2008 року ст. 6 Закону викладено в іншій редакції, згідно якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів. Проте, рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року вказані зміни ст. 6 Закону визнано неконституційними.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про стягнення в користь позивачки заборгованості з виплати щорічної грошової допомоги за 2007 рік, що, на думку колегії суддів, не відповідає нормам матеріального права, оскільки суд першої інстанції безпідставно не врахував, що рішенням Конституційного суду України вказані зміни ст. 6 Закону визнано неконституційними та підлягають застосуванню від 09.07.2007 року.
Отже, у 2007 році, позивач мала право на підвищення пенсії яка їй виплачувалася у період із 09.07.2007 року по 31.12.2007 року на 30% мінімальної пенсії за віком.
Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивача здійснює Пенсійний фонд України в особі управління у Славутському районі та місті Славута Хмельницької області, відповідний обов’язок слід покласти на відповідача у справі.
Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивача у передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі колегія суддів не вбачає.
Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» доплат до пенсії як на причину невиконання покладених на нього зобов’язань до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивача у передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судом апеляційної інстанції постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на викладене, оскільки постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Славутському районі та місті Славута Хмельницької області задоволити частково .
Постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 лютого 2008 року у справі №2-а-447/2008 скасувати та прийняти нову постанову .
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Славутському районі та місті Славута Хмельницької області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни задовольнити частково .
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Славутському районі та місті Славута Хмельницької області нарахувати та виплатити Косік Вірі Іванівній підвищення до пенсії, отриманої у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, у розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком, право на яке надане ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя С.І. Богаченко
Суддя О.М. Довгополов
Суддя Я.С. Попко
Повний текст виготовлений 27.07.2009 року.