ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2009 року №22а-7381/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
судді-доповідача – Богаченка С.І.,
суддів – Попко Я.С., Любашевський В.П.,
при секретарі судового засідання – Троцького Є.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м.Чернівці від 27 лютого 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Чернівецької міської ради про визнання рішення незаконним,-
В С Т А Н О В И Л А :
15.06.2007 року ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до виконавчого комітету Чернівецької міської ради про визнання рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 23.12.2003 року за №1081/26 «Про обмеження переобладнання квартир в багатоповерхових житлових будинках», як незаконного.
Постановою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 27 лютого 2008 року у позові відмовлено за безпідставністю. Постанова мотивована тим, що оскільки, бари, кафе, ресторани, перукарні, зубопротезні кабінети та зали ігрових автоматів у багатоповерхових будинках можуть створювати незручності громадянам (порушення тиші, вібрація, тощо), які проживають у будинках де розміщені вищевказані приміщення, то виконавчим комітетом міської ради правомірно було прийнято оскаржуване Позивачем рішення, з метою уникнення конфліктних ситуацій між співвласниками багатоповерхових будинках. Окрім того позивачем пропущено строк звернення до суду.
Не погодившись із постановою її оскаржив ОСОБА_1, просить скасувати дану постанову та винести нове рішення, яким адміністративний позов задоволити. Вважає, що оскаржене рішення приймалось суом з порушенням норм матеріального та процесуального права, всупереч обставинам справи. Судом порушено його Конституційні права, про те, що кожен має право володіти і розпоряджатися своєю власністю.
Сторони в судове засідання не з’явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у їх відсутності.
Заслухавши суддю доповідача, проаналізувавши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що дана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд врахував те, що відповідно до статті 8 Житлового кодексу Української РСР переведення придатних для проживання жилих будинків і жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду в нежилі, як правило, не допускається. У виняткових випадках переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі може здійснюватися за рішенням органів, зазначених у частині другій статті 7 цього Кодексу. Статтею 10 Кодексу передбачено, що громадяни зобов'язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення.
Також, судом першої інстанції було встановлено, що позивач дізнався про спірне рішення у 2003 році, а отже, у нього пропущено строк звернення до суду, передбачений статтею 99 КАС України, однак позовні вимоги є безпідставними.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку.
Правильними також є і висновки суду, про те, що оскільки, бари, кафе, ресторани, перукарні, зубопротезні кабінети та зали ігрових автоматів у багатоповерхових будинках можуть створювати незручності громадянам (порушення тиші, вібрація, тощо), які проживають у будинках де розміщені вищевказані приміщення, то виконавчим комітетом міської ради правомірно було прийнято оскаржуване позивачем рішення, з метою уникнення конфліктних ситуацій між співвласниками багатоповерхових будинках.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування ухвали колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ч.3 ст.160, ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення , а постанову Шевченківського районного суду м.Чернівці від 27 лютого 2008 року у справі № 2-А-58/08 - без змін .
Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України, до касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя-доповідач Богаченко С. І.
Суддя Любашевський В.П.
Суддя Попко Я.С.
Повний текст виготовлено 13.07.2009 року.