Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 2-а-3448/10

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" вересня 2010 р. м.Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Загуменнової Н.М., розглянувши адміністративну справу за позовомРева ОСОБА_1 до

Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради про визнання дій неправомірними та стягнення невиплачених коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської Ради неправомірними та стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської Ради недовиплачені кошти, які передбачені ст. ст. 37,39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ за період з 01.08.2006 року по 30.08.2009 року, посилаючись на те, що він є потерпілим від Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії, проживає та працює в зоні гарантованого добровільного відселення.

Позивач вважає, що проведення виплат в твердих сумах, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року, а не в розмірах, визначених Законом України “ Про статус і соціальний захист населення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “, порушує його права.

Сторони надали заяви про розгляд справи в їх відсутність, позивач позов підтримує, відповідач не визнає, наполягає на застосуванні позовної давності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач є потерпілим 3-ї категорії від Чорнобильської катастрофи, що стверджується посвідченням серії Б № 633257*, виданим 31. 05.1993 року Житомирською облдержадміністрацією. Він проживає в м. Коростені ( дані паспорту а.с.6), який відноситься до зони гарантованого добровільного відселення. З 19.02.2004 року по даний час працює Коростенська райспоживспілка, що стверджується даними його

трудової книжки ( а.с. 7 ). В зв’язку з цим позивач має право на отримання компенсацій, що встановлені ст. 37, 39 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Відповідно до ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам, які проживають на території радіоактивного забруднення виплачується грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва - у зоні гарантованого добровільного відселення - в розмірі 40% мінімальної заробітної плати щомісяця.

Відповідно до ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам, які працюють у зоні гарантованого добровільного відселення на території радіоактивного забруднення передбачена (оплата в розмірі 2-х мінімальних заробітних плат.

Позивачем отримуються кошти відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від ,.6.07.1996 року № 836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок іорнобильської катастрофи ..., якою встановлені компенсації та доплати громадянам, які роживають та працюють на територіях радіоактивного забруднення.

Виходячи з пріоритетності законів над урядовими нормативними актами позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами У країни.

Однак суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню частково, оскільки дія вказаних норм на 2006,2007 та 2008 роки в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати була зупинена згідно із Законами України « Про Державний бюджет України на 2006 рік », « Про Державний бюджет України на 2007 рік », «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Рішеннями Конституційного суду України від 09.07.2007 року та від 22 травня 2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними) положення Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 та на 2008 роки », в тому числі абзац другий, третій та четвертий частини першої ст..37, абзац другий, третій, четвертий частини першої та частини другої ст..39 « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали наслідок Чорнобильської катастрофи».

Дані рішення є чинними з моменту їх винесення і мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді позовів у зв,язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними.

Положення Закону України « Про Державний бюджет України на 2006 рік» не визнані неконституційними, а тому є чинними на даний час.

Таким чином вимоги позивача про стягнення недоотриманих коштів підлягають задоволенню заст. 37 за період з 01.10.2008 року по 31.08.2009 року.

Задоволенню не підлягають вимоги позивача про стягнення недовиплачених коштів передбачених ст. 39, оскільки ОСОБА_2 в УПСЗН Коростенської міської ради, як отримувач коштів не перебуває

При стягненні коштів суд виходить з розміру мінімальних заробітних плат, які діяли у вказаних періодах, а саме:

-з 1.10.2008 р. - 545 грн.

-з 1.12.2008 р. - 605 грн.

-з 01.04.2009р. -625 грн.

-з 01.07.2009 р - 630 грн

В зв’язку з викладеним, розмір недовиплачених позивачу коштів, передбачених ст.37 вищевказаного Закону у розмірі 40% мінімальної заробітної плати щомісяця, за мінусом одержаних коштів по 2,10 грн. щомісяця становитим: ( 11 міс. X 2,10 = 23,10 грн.У-

виходячи з розрахунку - 2634,90 грн., а саме:

-з 01.10.2008 р. по 01.12.2008р. - (545 грн. х 40 %) х 2 міс.= 436 грн

-з 01.12.2008 р. по 01.04.2009 р. - (605 грн. х 40 %) х 4 міс.= 968 грн

-з 01.04.2009 р. по 01.07.2009 р. - (625 грн. х 40 %) х 3 міс.= 750 грн

-з 01.07.2009 р. по 31.08.2009 р. - (630 грн. х 40 %) х 2 міс.= 504 грн

а всього - 2658 грн.

Таким чином: 2658 - 23,10 = 2634,90 грн.

Відповідно до „Порядку використання коштів Державного бюджету України на виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 року № 936 - виплата компенсацій, передбачених ст. 37 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильсько*! катастрофи працюючим і непрацюючим громадянам, пенсіонерам проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних(міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад за місцем реєстрації особи, яка є потерпілою від аварії на ЧАЕС, а тому суд стягу: кошти з Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської Ряди.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 99,100, 159 - 163 КАС України, ст.19 Конституції України, ст. 37 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “, Постановою Кабінету Міністрів України № 936 від 20.09.2005 року, рішеннями Конституційного Суду України № 6 - рп/2007 від 09.07.2007 року та № 10 -рп/2008 від 22.05.2008 року , суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради щодо виплати ОСОБА_2 в неповному

обсязі коштів, передбачених ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради на користь ОСОБА_2 недовиплачені кошти: - передбачені ст.

37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 2634 грн. 90 коп. за період з 01.10.2008 року по 31.08.2009 року.

(Сума визначена без вирахування обов,язкових платежів та обов,язкових податків).

В решті позову відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, так як вона прийнята у письмовому провадженні.

Суддя :