Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 2-а-5036/10
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" травня 2010 р. м.Коростень
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Загуменнової Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Коростені адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Печерського району м. Києва про визнання дій неправомірними та стягнення невиплачених коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи11, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати дії Управління праці та соціального захисту населення в Печерському районі м. Києва неправомірними та стягнути з Управління праці та соціального захисту населення в Печерському районі м. Києва недовиплачені кошти, які передбачені ст. 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ за період з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 01.05.2008 року по 31.12.2008 року, посилаючись на те, що він є потерпілим від Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії, проживає та працював в зоні гарантованого добровільного відселення.
Позивач вважає, що проведення виплат в твердих сумах, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року, а не в розмірах, визначених Законом України “ Про статус і соціальний захист населення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “, порушує його права.
Сторони надали заяви про розгляд справи в їх відсутність, позивач позов підтримує, відповідач не визнає.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач є потерпілим 3-ї категорії від Чорнобильської катастрофи, що стверджується посвідченням серії Б № 471527*, виданим 2.08.1993 року
Житомирською облдержадміністрацією. Він проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 ( дані паспорту а.с.3-4), який відноситься до зони гарантованого добровільного відселення. З 01.07.1998 року по даний час працює в СП « Велвана», що стверджується даними його трудової книжки ( а.с. 6-11 ). В зв’язку з цим позивач має право на отримання компенсацій, що встановлені ст. 39 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Відповідно до ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофа громадянам, які працюють у зоні гарантованого добровільного відселення на території радіоактивного забруднення передбачена доплата в розмірі 2-х мінімальних заробітних плат.
Позивачем отримуються кошти відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи14 ..., якою встановлені компенсації та доплати громадянам, які проживають та працюють на територіях радіоактивного забруднення.
Виходячи з пріоритетності законів над урядовими нормативними актами позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Однак суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1. підлягають задоволен частково, оскільки дія вказаних норм на 2006,2007 та 2008 роки в частині вшши компенсаційній і допоміг у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати бумі зупинена згідно із Законами України « Про Державний бюджет У країни на 2006 рік », « Про! Державний бюджет України на 2007 рік », «Про Державний бюджет України на 2008 рік» про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Рішеннями Конституційного суду України від 09.07.2007 року та від 22 травня 2001 року визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційним! положення Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 та на 2008 роки », в том числі абзац другий, третій та четвертий частини першої ст..37, абзац другий, третій четвертий частини першої та частини другої ст.,39 « Про статус та соціальний захист громада! які постраждали наслідок Чорнобильської катастрофи».
Дані рішення є чинними з моменту їх винесення і мають преюдиціальне значення ді судів загальної юрисдикції при розгляді позовів у зв,язку з правовідносинами, які виник.^ | внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними.
Положення Закону України « Про Державний бюджет України на 2006 рік» не визіш| неконституційними, а тому є чинними на даний час.
Враховуючи те, що правовідносини між сторонами виникли з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 936 від 20.09.2005 року « Про затвердженні порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов,язаних соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Вимоги позивача про стягнення недоотриманих коштів підлягають задоволенню її ст. 39 за період з 01.07.2007 року по 31. 12.2007 року та з 01.06.2008 року н і 31.12.2008 року.
При стягненні коштів суд виходить з розміру мінімальних заробітних плат, які діяли вказаних періодах, а саме:
-з 1.07.2007 р. - 440 грн.;
-з 1.10.2007 р. - 460 грн.;
-з 1.01.2008 р. - 515 грн.;
-з 1.04.2008 р. - 525 грн.;
-з 1.10.2008 р. - 545 грн.
- з 1.12.2008 р,- 605 грн
Розмір недовиплачених позивачу коштів, передбачених ст. 39 вищезазначеного Закону у| розмірі 2-х мінімальних заробітних плат щомісяця, за мінусом одержаних коштів в сумі 136 грн 50 коп, виходячи з розрахунку становить - 12853,50 грн., а саме:
-з 01.07.2007 р. по 01.10.2007 р,-(440 грн. х2)х 3 міс. = 2640 грн.
-з 01.10.2007 р. по 31.12.2007 р.-(460 грн. х2)х 3 міс. = 2760 грн.
-з 01.06.2008 р. по 01.10.2008 р,- ( 525 грн. х 2)х 4 міс. = 4200 грн.
-з 01.10.2008 р. по 01.12.2008 р,-( 545 грн. х 2 ) х 2 міс. = 2180 грн.
-з 01.12.2008 р. по 31.12.2008 р.-( 605 грн. х2)х 1 міс. = 1210 грн.
Відповідно до „Порядку використання коштів Державного бюджету України на виконанн програм, пов язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідсі Чорнобильської катастрофи” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 20.09.2005 року № 936 - виплата компенсацій, передбачених ст. 39 Закону України „Про І статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської? катастрофи працюючим і непрацюючим громадянам, пенсіонерам проводиться центрам*, по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захис населення районних(міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у міста>| рад за місцем реєстрації особи, яка є потерпілою від аварії на ЧАЕС, а тому суд стягу кошти з Управління праці та соціального захисту населення в Печерському районі м. Кива.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 159 - 163 КАС України, ст.і Конституції країни, ст. j9 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян. як„ постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “, Постановою Кабінету Міністрів Україна № 936 від 20.09.2005 року, рішеннями Конституційного Суду України № 6 - рп/2007 від! 09.07.2007 року та № 10 -рп/2008 від 22.05.2008 року , суд , -
ПОСТАНОВИВ
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення в Печерському районі м. Києва щодо виплати ОСОБА_1
в неповному обсязі коштів, передбачених ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян,.які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення в Печерському районі м. Києва на користь ОСОБА_1 недовиплачені кошти: -
передбачені ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 12853 грн. 50 коп, за період з 01.07.2007 року по 31. 12.2007 року та з 01.06.2008 року по 31.12.2008 року. (Сума визначена без вирахування обов,язкових платежів та обов,язкових податків).
В решті позову відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом 10 днів. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя :