РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2017 р. Справа № 906/12/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Крейбух О.Г.

судді Демянчук Ю.Г. ,

судді Юрчук М.І.

при секретарі Михальчук В.К.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1

відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача ОСОБА_4 акціонерного товариства "Українська залізниця", від імені якого діє Регіональна філія "Львівська залізниця" ОСОБА_4 акціонерного товариства "Укрзалізниця", на рішення господарського суду Житомирської області від 18.04.2017 р. у справі № 906/12/17

за позовом ОСОБА_4 акціонерного товариства "Українська залізниця", від імені якого діє Регіональна філія "Львівська залізниця" ОСОБА_4 акціонерного товариства "Укрзалізниця"

до Приватного акціонерного товариства "Транснаціональна корпорація "Граніт"

про стягнення 117 980,00 грн.

В січні 2017 року Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» ОСОБА_4 акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Транснаціональна корпорація «Граніт» 117 980,00 грн. штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у залізничній накладній /а.с. 3-5/.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 18.04.2017 року у справі № 906/12/17, позов ПАТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» до ПрАТ "Транснаціональна корпорація «Граніт» про стягнення штрафу у сумі 117 980,00 грн. задоволено частково.

Стягнуто з ПрАТ "Транснаціональна корпорація «Граніт» на користь ПАТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» 23 596,00 грн. штрафу та 1769,70 грн. судового збору. В решті позову відмовлено /а.с. 141-144/.

ПАТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Українська залізниця», не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернулось з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду Житомирської області від 18.04.2017 року у справі № 906/12/17 скасувати і прийняти нове рішення, яким позов про стягнення з ПрАТ "Транснаціональна корпорація «Граніт» 117 980,00 грн. штрафу задоволити повністю.

Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права. При цьому, позивач зазначає, що місцевим господарським судом прийнято до уваги скрутне матеріальне становище відповідача, яке не підтверджено належними доказами у даній справі /а.с. 152-154/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.05.2017 року у справі № 906/12/17 апеляційну скаргу ПАТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» прийнято до провадження та призначено до розгляду на 07.06.2017 року /а.с.151/.

В судовому засіданні 07.06.2017 року представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення суду від 18.04.2017 року скасувати, а позов ПАТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» задоволити у повному обсязі.

Представники ПрАТ "Транснаціональна корпорація «Граніт» заперечили проти доводів та вимог апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві, просили рішення господарського суду Житомирської області від 18.04.2017 року у справі № 906/12/17 залишити без змін.

Частиною 2 ст.101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв’язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність, обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

03.07.2016 року Приватним акціонерним товариством "Транснаціональна корпорація «Граніт» (надалі - відповідач) зі станції Коростень-Житомирський Південно-Західної залізниці за накладною № 34139477 були відправлені вагони №№ 67399576, 65620379, 67611681, 66762121, 65882961 із вантажем «відсів гранітний». Станція призначення - Дрогобич Львівської залізниці /а.с. 32/.

05.07.2016 року на станції Здолбунів Львівської залізниці на підставі показників електронної тензометричної ваги та актів загальної форми №№ 953, 954, 955, 956 від 05.07.2016р. вагони за №№ 65620379, 67611681, 66762121, 65882961 затримано для контрольного зважування на статичній вазі /а.с.11-14/.

Зважування здійснювалось на вагонних вагах, які придатні до використання, перебувають у справному технічному стані, у встановлений строк пройшли державну перевірку, що підтверджується технічним паспортом засобу ваговимірювальної техніки (ваги).

В ході перевірки виявлено, що маса вантажу у вагонах № 65882961, № 66762121, № 67611681, № 65620379 не відповідала даним, вказаним у перевізних документах, зокрема, у вагонах: № 65882961 - нестача 11200кг (нетто); № 66762121 - нестача 11050кг (нетто), № 67611681 - нестача 6800кг (нетто), № 65620379 - нестача 10200 кг (нетто).

За результатами перевірки складено комерційний акт СА № 000085/24/2 від 06.07.2016 року, який підписано начальником станції Здолбунів ОСОБА_5, приймальником поїздів ОСОБА_6 та приймальником поїздів ОСОБА_7 /а.с. 10/.

Окрім того, за актом загальної форми № 297 за затримку вагонів №№ 65620379, 67611681, 66762121, 65882961 на станції Здолбунів Львівської залізниці позивачем нараховані платежі на суму 3 137,40 грн. /а.с. 42/.

Враховуючи неправильно зазначену вагу вантажу у накладній № 34139477, позивач на підставі статей 24, 118, 122 Статуту залізниць України, нарахував відповідачу штраф у п'ятикратному розмірі провізної плати – 117 980,00 грн. (5899+5899+5899+5899) * 5 = 117 980,00.

18.10.2016 року позивачем направлено відповідачу претензію № ДН-3-9/110 з вимогою сплатити штраф у 5-ти кратному розмірі провізної плати, яка відповідачем залишена без відповіді /а.с. 16/.

З огляду на те, що претензія ПАТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» залишена ПрАТ "Транснаціональна корпорація «Граніт» без відповіді та задоволення, позивач, ПАТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Українська залізниця», звернувся до господарського суду Житомирської області із позовом про стягнення 117 980,00 грн. штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у залізничній накладній.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

Згідно з ч.5 ст.307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

За змістом ст. 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них; умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (ч.3 ст. 909 Цивільного кодексу України).

Статтею 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457, встановлено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угодою на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача і супроводжує вантаж до станції призначення.

Відповідно до ст.24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Залізниця має право перевірити правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно з ст.129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Згідно з пунктом 5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

За приписами статей 118, 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній маси вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно з статтею 118 цього Статуту (у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення).

Згідно з приписами статті 37 Статуту залізниць України, під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Тарні і штучні вантажі перевозяться із зазначенням у накладній маси і кількості вантажних місць. Маса цих вантажів визначається до здавання їх для перевезення і зазначається на вантажних місцях. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Перелік вантажів, що можуть перевозитися насипом і наливом, установлюється Правилами. Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом. Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо). Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Таким чином, масу вантажу визначає вантажовідправник, який несе відповідальність за достовірність внесених до залізничної накладної відомостей.

Оскільки фактичні обставини справи свідчать, що відповідачем у залізничній накладній на перевезення неправильно визначено масу вантажу, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що позовна вимога про застосування до відповідача відповідальності на підставі ст.ст.122, 118 Статуту залізниць України є правомірною, обґрунтованою та документально підтвердженою.

Щодо зменшення судом першої інстанції розміру штрафу до однократного розміру провізної плати, тобто до 23 596,00 грн.

Так, в обґрунтування клопотання про зменшення суми штрафних санкцій відповідач послався на те, що підприємство знаходиться у скрутному матеріальному становищі. В підтвердження свого фінансового стану надав: баланс (звіт про фінансовий стан) за 2016 рік, звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2016 рік, податкову декларацію за 2016 рік. Окрім того, відповідач просив також врахувати ступінь виконання ним зобов’язання, відсутність доказів завдання правопорушенням позивачу будь-яких збитків чи настання негативних наслідків.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Частиною 3 ст.551 ЦК України встановлено право суду зменшити розмір неустойки (штраф, пеня), якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно приписів ч.1 ст.233 ГК України, при зменшенні розміру неустойки повинно бути взято до уваги: ступень виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За змістом п.3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” № 18 від 26.12.2011р., вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність належних доказів, які б свідчили про заподіяння позивачу збитків та порушення інших інтересів, що заслуговують на увагу, враховуючи також ступінь вини відповідача місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про наявність законних підстав для задоволення клопотання відповідача, за яких можливе зменшення розміру штрафних санкцій до суми 23 596,00 грн.

Таким чином, заперечення апелянта, викладені у апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що скаржник не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень. Рішення господарського суду Житомирської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарський процесуальний кодекс України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Житомирської області від 18.04.2017 р. у справі № 906/12/17 залишити без змін, апеляційну скаргу позивача ОСОБА_4 акціонерного товариства "Українська залізниця", від імені якого діє Регіональна філія "Львівська залізниця" ОСОБА_4 акціонерного товариства "Укрзалізниця", - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 906/12/17 повернути господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Демянчук Ю.Г.

Суддя Юрчук М.І.