ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2009 року №22а-8991/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
судді-доповідача – Богаченко С.І.,
суддів – Любашевського В.П., Довгополов О. М.,
при секретарі судового засідання – Гром В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою військової частини А 1671 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2008 року у справі за позовом військового прокурора Сумського гарнізону в інтересах ОСОБА_1 до командира військової частини А 1671 полковника Патапова Сергія Миколайовича та військової частини А 1671 про визнання дій протиправними та стягнення грошової компенсації за недоотримане речове майно,-
В С Т А Н О В И Л А :
Військовий прокурор Сумського гарнізону в інтересах ОСОБА_1 20.03.2008 року звернувся в суд з позовом до командира військової частини А 1671 полковника Патапова Сергія Миколайовича та військової частини А 1671 про визнання дій протиправними та стягнення грошової компенсації за недоотримане речове майно в розмірі 3881,45 грн. Свої вимоги обґрунтував тим, що при проходженні позивачем військової служби, він перебував на забезпеченні у відповідача, однак належне йому до видачі речове майно не отримав, хоча неодноразово звертався за його отриманням. На даний час він виключений зі списків особового складу за станом здоров’я і речового майна не потребує. Просив відповідно до наданих відповідачем довідок, стягнути його вартість.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2008 року адміністративний позов задоволений частково. Постановлено стягнути з військової частини А 1671 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за недоотримане речове майно в сумі 3881 грн. 45 коп.
Не погодившись із постановою її оскаржила військова частина А 1671, яка вважає, що судом першої інстанції при винесенні рішення допущено неправильне застосування норм матеріального права, оскільки ст.2 ЗУ від 17.02.2000 року «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» було призупинено право військовослужбовців на отримання продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна, що призвело до неправильного вирішення позовних вимог. Просила скасувати рішення суду першої інстанції та винести нове рішення, яким у частині задоволення позову відмовити. Вказує на те, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, не в повній мірі досліджено всі обставини.
Заслухавши суддю доповідача, проаналізувавши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що дана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач проходив військову службу і перебував на речовому забезпеченні у військовій частині А1671, що підтверджується витягом наказу за № 300 від 27 грудня 2007 року. На підставі наказу начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України від 19.12.2007 р. № 572, ОСОБА_1 в зв’язку із звільненням в запас (за станом здоров’я), було виключено із списків військової частини. При його звільненні з військової служби, з ним не були проведені розрахунки та відповідні належні виплати, де загальна сума заборгованості за не отримане ним речове майно складала 3881,45 грн.
Згідно п. 2.5. «Порядку застосування норм забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України речовим майном у мирний час», затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 01.10.1998 року за № 350 військовослужбовці речовим майном забезпечуються тією військовою частиною, у списках якої вони перебувають.
Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
Відповідно до Положення «Про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1444 від 28 жовтня 2004 року при звільненні військовослужбовців з ними розрахунок проводиться згідно з законодавством, а пунктом 27 цієї постанови передбачено, що військовослужбовці, звільнені з військової служби у запас або у відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Дана форма, як прямо зазначається в вищезазначені постанові поширюється саме на військовослужбовців, які були звільнені.
Задовільняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції вірно також врахував і той факт, що Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17 лютого 2000 р., який набрав чинності з 11 березня того ж року, була зупинена дія ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», дана норма стосується військовослужбовців під час проходження ними військової служби.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ч.3 ст.160, ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу військової частини А 1671 – залишити без задоволення , а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2008 року у справі № 2а-2092/08 - без змін.
Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України, до касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.
Головуючий С.І.Богаченко
Суддя О.М.Довгополов
Суддя В.П.Любашевський
Повний текст виготовлений 12.10.2009 року.