УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«5» липня 2006 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Декайла П.В. Суддів - Коструби Г.І., Крукевича М.Н. з участю прокурора Бурлаки Г.В. захисника ОСОБА_2 потерпілого ОСОБА_1 засудженого ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі кримінальну справу за апеляціями засудженого та його захисника на вирок Тернопільського міськрайсуду від 12 квітня 2006 року, яким
ОСОБА_2,
9 травня 1984 р.н., уродженця М.Тернополя, з середньою освітою, працюючого, гр.України, не одруженого, раніше не судимого, проживаючого в м.Тернополі по АДРЕСА_1
засуджено за ч.2 ст.296 КК України на 2 р. 6 міс. позбавлення волі.
Згідно вироку суду 2 грудня 2003р. біля 20 год.ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, в групі з засудженими ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з метою вчинення хуліганства, грубо порушуючи громадський порядок та зневажаючи встановлені правила норм та поведінки, виражаючись нецензурною лайкою, безпричинно побили потерпілого ОСОБА_6, спричинивши останньому фізичний біль.
Продовжуючи хуліганство, аналогічні дії вони вчинили по вул.Лозовецькій, нанісши побої потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_8, спричинивши їм легкі тілесні ушкодження та пошкодивши куртку ОСОБА_7 вартістю 180 грн. та теніску вартістю 70 грн.
Справа №11-215
Категорія ч.2 ст.296 КК України
Головуючий у 1інстанції- Очеретяний Є. В. Доповідач - Коструба Г.І.
2
В апеляціях:
· засудженийОСОБА_2 просить вирок суду змінити, пом»якшивши призначене йому покарання, оскільки суд не в повній мірі врахував пом»якшуючі його вину обставини, зокрема, стан здоров»я, відшкодування шкоди, думку потерпілих, які не мають до нього претензій;
· захисник засудженого ОСОБА_9 також просить змінити вирок суду, пом»якшивши ОСОБА_2 покарання, та застосувати ст.75 КК України із слідуючих підстав.
На момент розгляду справи в суді вже були засуджені іншим вироком особи, які вчинили хуліганство в групі із ОСОБА_2, при цьому двоє з них були звільнені від відбування покарання з випробуванням, хоча були визнані винними за ч.2 ст.296 КК України.
ОСОБА_2. не був ні організатором, ні ініціатором вчинення злочину, мав постійне місце проживання і роботи.
Судом не враховано також молодий вік засудженого, щире визнання ним своєї вини, думку потерпілого, відшкодування шкоди.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора про залишення вироку без змін, ознайомившись з доводами апеляцій, думкою потерпілого ОСОБА_1, який просить змінити вирок суду, пом»якшивши засудженому покарання, матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до задоволення.
Суд прийшов до правильного висновку про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного злочину, який відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, є обгрунтованим і у скарзі на оспорюється.
Разом з тим при призначенні покарання суд не в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом»якшують покарання в той час, як особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Так, судом не була врахована думка потерпілих, в тому числі ОСОБА_1, які заявляли як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні про те, що жодних претензій до засудженого не мають та не бажають його притягнення до кримінальної відповідальності.
З матеріалів справи також вбачається, що вироком Тернопільського міськрайсуду від 8 листопада 2004р. були засуджені особи, в групі з якимиОСОБА_2 і вчинив хуліганство.
При цьому за даний злочин, відповідальність за який передбачена ч.2 ст.296 КК України, від відбування покарання при наявності тотожних пом»якшуючих їх вину обставин, врахованих і щодо ОСОБА_2, - вони були звільнені з випробуванням з іспитовим строком.
з
Цей вирок щодо призначеного покарання ухвалою апеляційного суду від 8 листопада 2005р. був залишений без змін.
Суд також має право, враховуючи вимоги ч.2 ст.67 КК України не визнавати вчинення злочину особою, яка перебуває в стані алкогольного сп»яніння, обставиною, що обтяжує покарання.
Так, з матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_2 вів себе внаслідок вживання алкоголю імпульсивно та агресивно, будь-яких серйозних наслідків злочином не спричинено, ініціатором злочину він не був, а тому колегія суддів вважає за можливе виключити з мотивувальної частини вироку вказівку суду про визнання цієї обставини такою, що обтяжує покарання.
Матеріальна шкода ОСОБА_2 була відшкодована потерпілим майже відразу після порушення кримінальної справи, з дня вчинення злочину до дня винесення вироку пройшло більше двох років і за цей час підсудній, як це вбачається з матеріалів справи, не вчинив жодного правопорушення, що свідчить про можливість його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства, а тому колегія суддів вважає, що останній може бути звільнений від відбування покарання з випробуванням, оскільки призначене йому покарання не відповідає ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок його суворості.
Керуючись ст.ст.356, 365, 373, 376 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляції засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_9 задовольнити.
Вирок Тернопільського міськрайсуду від 12 квітня 2006р. відносно ОСОБА_2 змінити, застосувавши ст.75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, звільнивши з-під варти в залі суду негайно.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 обов»язки:
· не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
· повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;
періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
4
Виключити з мотивувальної частини вироку вказівку суду про вчинення ОСОБА_2 злочину в стані алкогольного сп»яніння як обтяжуючу його вину обставину.
В решті вирок залишити без змін.
Головуючий- підпис Судді- два підписи з оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області
Г.І.Коструба