КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.01.2007 № 3/373
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Губенко Н.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Богомаз А.К. – провідний юрисконсульт (дов. 18-1776/11від 26.12.2006);
від відповідача - Білоус Л.М. – представник (дов. №8-Т/001188 від 30.01.2007)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Концерну "Титан"
на рішення Господарського суду м.Києва від 21.11.2006
у справі № 3/373
за позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "Печерськжитло"
до Концерну "Титан"
про дострокове розірвання договору оренди та виселення з орендованого приміщення
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.11.2006 відмовлено відповідачу в задоволенні його заяви про перегляд рішення від 19.11.2004 у справі №3/373 за нововиявленими обставинами і, відповідно, зазначене рішення залишено без змін. Ухвала господарського суду першої інстанції мотивована тим, що обставини, на які відповідач посилається як на нововиявлені такими не є, а є новими обставинами.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.11.2006, винесену у справі № 3/373; прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову позивача до відповідача; стягнути з позивача судові витрати. На думку відповідача, господарським судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, а отже ухвала підлягає скасуванню на підставі п.п. 1, 3 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України. Свою скаргу відповідач обґрунтовує тим, що Господарським судом м. Києва, нововиявлена обставина, на яку посилався останній, а саме, відсутність права у позивача на розпорядження майном, зокрема, нежилим приміщенням по вул. Січневого повстання, 17 у м. Києві, що підтверджується постановою Господарського суду м. Києва, прийнятою 05.09.2006 у справі № 38/376-А, була підмінена на судове рішення у справі № 38/376-А, яким цей факт юридично підтверджено. На думку відповідача, нововиявленою обставиною у даній справі є факт відсутності права позивача на розпорядження спірним майном, а не судове рішення, яким цей факт встановлений.
Позивачем було подано до Київського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому він зазначає, що оскаржувана ухвала прийнята у точній відповідності до чинного законодавства, а, отже, на його думку, немає жодних підстав для її скасування.
При розгляді апеляційної скарги, апеляційним господарським судом були заслухані пояснення представників сторін, досліджені матеріали справи, обговорено усі обставини справи і встановлено наступне.
Між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва „Печерськжитло” (надалі – позивач) та Концерном „Титан” (надалі – відповідач ) 30.09.2002 було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 224/603 (надалі спірний договір), згідно з умовами якого, відповідач прийняв в користування від позивача нежитлове приміщення загальною площею 227, 7 м І по вул. Січневого повстання, 17 у м. Києві (надалі спірне приміщення).
Рішенням Господарського суду м. Києва 19.11.2004 у справі №3/373 розірвано спірний договір, укладений між позивачем та відповідачем; виселено відповідача із нежитлового приміщення, яке він орендував у позивача по спірному договору, а зазначене приміщення повернуто позивачу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2005 у справі №3/373, оскаржуване рішення залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 09.06.2005 зазначену постанову Київського апеляційного господарського суду залишено без змін. Вказана постанова Вищого господарського суду України оскаржена відповідачем в касаційному порядку до Верховного суду України; ухвалою останнього від 04.08.2005 відповідачу відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 09.06.2005 у справі №3/373. Ухвала Верховного Суду України є остаточною та оскарженню не підлягає.
31.10.2006 року, відповідач звернувся до Господарського суду м. Києва із заявою про перегляд рішення цього ж суду від 19.11.2004 у справі 3 3/373 за нововиявленими обставинами. Як на нововиявлену обставину відповідач посилався на факт відсутності права у позивача розпоряджатися нежитловим приміщенням по вул. Січневого повстання 17 у м. Києві, встановлений судовим рішенням від 05.09.2006 у справі № 38/376-А, яким частково скасовано рішення Київської міської ради від 27.01.2001 №208/1642 „Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва” у частині пункту 440 додатку №7 до даного рішення, яким до переліку об’єктів комунальної власності територіальної громади Печерського району м. Києва включено спірне приміщення.
Згідно зі ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
Як роз’яснено Пленумом Верховного Суду України в п. 5 постанови від 27.02.1981 № 1 “Про практику перегляду судами у зв’язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили” зі змінами, не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог норм процесуального права.
Згідно з п. 1.1. Роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 № 04-5/563 “Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами” виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу ХІІІ Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 2 п. 1 цих роз’яснень до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент прийняття рішення господарським судом першої інстанції від 19.11.2004 у справі №3/373, рішення Київської міської ради від 27.01.2001 № 208/162 „Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва”, а саме п. 440 додатку № 7 до цього рішення, на яке посилався позивач як на підставу обґрунтування належності жилого будинку № 17 по вул. Січневого повстання, у м. Києві до комунальної власності територіальної громади Печерського району м. Києва і, відповідно, він має право розпоряджатися, в тому числі, і спірним приміщенням, яке в ньому розташоване, було чинним.
Спірне приміщення перестало належати до комунальної власності територіальної громади Печерського району м. Києва, і, відповідно, позивач втратив право розпоряджатися ним з моменту набрання чинності постанови, прийнятої Господарським судом м. Києва від 05.09.2006 у справі №38/376-А, якою визнано частково протиправним та скасовано зазначене рішення Київської міської ради і саме у частині належності жилого будинку № 17 по вул. Січневого повстання у м. Києві до комунальної власності територіальної громади Печерського району м. Києва.
Оскільки необхідною ознакою нововиявлених обставин є їх наявність на час розгляду справи, то посилання відповідача на те, що факт відсутності права у позивача розпоряджатися спірним приміщенням існував (мав місце) ще під час розгляду господарським судом першої інстанції у 2004 році справи № 3/373, а постановою Господарського суду м. Києва від 05.09.2006 лише був підтверджений, апеляційним господарським судом до уваги не береться, адже, як було встановлено, позивач втратив право розпоряджатися спірним приміщенням саме з моменту набрання чинності зазначеною постановою господарського суду першої інстанції, тобто по спливу майже двох років після прийняття рішення господарським судом першої інстанції у справі № 3/373.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, викладеним в ухвалі від 21.11.2006, про те, що відсутність права позивача розпоряджатися спірним приміщенням є не нововиявленою, а новою обставиною, оскільки на момент прийняття рішення господарським судом першої інстанції від 19.11.2004 у справі №3/373, постанови Господарського суду м. Києва від 05.09.2006 у справі №38/376-А, яким цей факт встановлений, не існувало.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 112 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду м Києва від 21.11.2006 у справі № 3/373 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Матеріали справи № 3/373 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді
23.02.07 (відправлено)