СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
23 квітня 2007 року | Справа № 2-21/16504.1-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Котлярової О.Л.,
суддів Маслової З.Д.,
Латиніна О.А.,
секретар судового засідання Макарова Г.О.
за участю представників сторін:
прокурора: Зотова А.Л. за посвідченням;
позивача: не з'явився;
відповідачів: не з'явились;
1 третьої особи: Коротаєв Я.Є., Сладков О.О. за довіреностями;
2 третьої особи: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Прокурора Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чонгова С.І.) від 11-12 січня 2007 року у справі № 2-21/16504.1-2006А
за позовом Прокурора Ленінського району Автономної Республіки Крим (вул. Геологічна, 17 (вул. Дзержинського, 7), Леніне, Ленінський р-н, 98200)
в інтересах держави в особі Фонду державного майна України (вул. Кутузова, 18/9, Київ 133, 01133)
до Виконавчого комітету Мисовської сільської ради (вул. Анджиєвського, 37, Мисове, Ленінський р-н, 98210)
до Бюро технічної інвентаризації міста Керч (вул. Ген. Петрова, 37, Керч, 98300)
треті особи:
1. Відкрите акціонерне товариство "Вертолітний завод ім. М.Л. Міля" (Сокольнический вал, 2, Москва, 107113)
2. Пансіонат "Вертоліт" (Мисове, Ленінський р-н, 98210)
заявник апеляційної скарги: прокурор Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21, місто Сімферополь, 95015)
про визнання недійсним рішення
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Ленінського району звернувся до госпо дарського суду Автономної Республіки Крим з позовом в інтересах держави в особі Фонду державно го майна України до виконавчого комітету Мисовської сільської ра ди, до Бюро технічної інвентаризації міста Керчі, у якому просив господарський суд визнати недійсним рішення Виконавчого комітету Мисовської сільської ради за № 15 від 22 лютого 2000 року „Про офо рмлення права власності на будівлі та споруди пансіонату „Вертоліт" за відкритим акціонерним товариством „МВЗ ім. Міля" та свідоцтво про право власності від 19 травня 2000 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Виконавчого комітету Мисовської сільської ради за № 15 від 22 лютого 2000 року "Про оформлення права власності на пансіонат "Вертоліт" будівель та споруд за відкритим акціонерним товариством МВЗ їм. М.Л. Міля" було вирішено оформити право власності на будівлі спального корпусу на 30 місць, будівлю адміністративно-приймального корпусу, будівлі Дому мистецтва, п'ять будиночків піонерського табору, будівлі їдальні.
На підставі вказаного рішення, 19 травня 2000 року було видано свідоцтво про право власності на пансіонат "Вертоліт" на будівлі та споруди в цілому.
Прокурор вважає, що вказане рішення та свідоцтво підлягають недійсними, як такі, що прийняті з перевищенням повноважень, суперечать вимогам чинного законодавства та міжнародної угоди, згоду на обов’язковість якої 22 червня 1993 року надано Верховною Радою України, а також порушують інтереси держави в особі Фонду державного майна України, як органу управління майном пансіонату.
Бюро технічної інвентаризації м. Керчі, м. Керч у відзиві на позовну заяву зазначив, що у відповідності з пунктом 4.1. Інструкції "Про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, які знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб", затвердженої наказом Держбуду України за № 121 від 09 серпня 1998 року та на підставі рішення Виконавчого комі тету Мисовської сільської ради від 22 лютого 2000 року за № 15, відповідачем 19 травня 2000 року було підготовлено свідоцтво про право власності на бланку встановленого зразку на пансіонат "Вертоліт", розташований в с. Мисове для подальшого його посвідчення Мисовським сільським головою.
На підставі свідоцтва про право власності було здійснено державну реєстрацію права власності на пансіонат "Вертоліт", розташований в с. Мисове за відкритим акціонерним товариством "Московський вертолітний за вод імені М.Л. Міля".
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 січня 2004 року у справі №2-10/2483-2004 прокурору було відмовлено у задоволені позову.
Рішення господарського суду мотивовано тим, що прокурором пропущено строк позовної давності.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11 травня 2004 року рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 січня 2004 року зали шено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 травня 2006 року рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 січня 2004 року та постанову Севас топольського апеляційного господарського суду від 11 травня 2004 року скасовано, справу направлено на новий розгляд.
В ухвалі Вищого господарського суду України зазначено, що з матеріалів справи вбачається, що про спірне рішення виконавчого комітету Мисовської сільської ради позивачу стало відомо лише у 2003 році в ході перевірок за зверненнями генеральних директорів закритого акціонерного товариства „Конверстехніка”.
Згідно до статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.
Відповідно до пункту 6 Заключних та Перехідних Положень Цивільного кодексу України, правила цього Кодексу щодо позовної давності застосовуються до позовів, строк пред’явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплинув до набрання чинності цим Кодексом.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 жовтня 2005 року даній справі був призначений № 2-21/16504.1-2006.
Фонд державно го майна України підтримав позовні вимо ги прокурора та зауважив, що право власності на майно пансіонату "Вертоліт"
повинно бути врегульоване в межах Угоди між Україною та Російською Федерацією про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності від 15 травня 1993 року, яка ратифікована Україною 22 червня 1993 року.
Крім того, Фонд державного майна України звертає увагу суду на те, що правочин суперечить наказу Фонду державного майна України від14 липня 2004 року за № 1446, відповідно до якого, майно дитячої оздоровчої бази "Вертоліт" є державною власністю України.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим у справі №2-21/16504.1-2006А від 11-12 січня 2007 року у задоволенні позову прокурора Ленінського району Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до виконавчого комітету Мисовської сільської ради, до Бюро технічної інвентаризації міста Керч, треті особи: відкрите акціонерне товариство "Вертолітний завод ім. М.Л. Міля", пансіонат "Вертоліт" про визнання недійсним рішення відмовлено.
Не погодившись з винесеною постановою господарського суду, прокурор звернувся з апеляційною скаргою до Севастопольського апеляційного господарського суду, в якій просить дану постанову скасувати, як винесену з неповним з’ясуванням обставин, що призвели до неправильного вирішення справи, відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України. У апеляційній скарзі прокурор вказує на те, що господарським судом порушені норми статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України щодо належності і допущення доказів, статей 11, 150, 153 цього Кодексу, тому, що господарський суд не витребував копію оскаржуваного рішення, яке було предметом дослідження. Також наполягає на порушенні судом першої інстанції норм матеріального права, а саме статтями 4, 11 Угоди між Україною та Російською Федерацією про взаємне визнання права та регулювання відносин власності від 15 січня 1993 року, статтю 1 Закону України „Про підприємства, установи та організації, підпорядкування, що розташовані на території України”. Більш детальніше доводи вказані в апеляційній скарзі.
02 квітня 2007 року представники сторін в судове засідання не з’явились.
Судова колегія ухвалила за необхідне відкласти справу слуханням, у зв’язку з письмовим клопотанням відкритого акціонерного товариства "Вертолітний завод ім. М.Л. Міля", а також, у зв'язку з неявкою у судове засідання представників сторін, належним чином повідомлених про час місце розгляду справи.
Фондом державного майна України надіслані до господарського суду пояснення, він підтримує апеляційну скаргу прокурора, та посилається, зокрема, на постанову Кабінету Міністрів України за №316 від 15 травня 1995 року „Про управління майном, що є у загальнодержавній власності та розташоване на території України”. Вказаною постановою затверджено Перелік розташованих на території Автономної Республіки Крим підприємств, установ і організацій, заснованих на загальнодержавній власності, у тому числі визначено ДОБ „Вертоліт”, с. Мисове.
23 квітня 2007 року у судовому засіданні прокурор підтримав апеляційну скаргу.
Представники відкритого акціонерного товариства "Вертолітний завод ім. М.Л. Міля" надали судові колегії пояснення та заперечення на апеляційну скаргу.
Представники позивачів, відповідачів, та третьої особи в судове засідання не з’явились.
Враховуючи, що чинне законодавство не обмежує коло представників юридичних осіб при розгляді адміністративної справи, а також те, що відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи, судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності не з’явившихся представників сторін.
Судова колегія, відповідно до вимог статті 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши присутніх у судовому засіданні прокурора та представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, встановила наступне.
Як було зазначено вище, Прокурор Ленінського району звернувся до госпо дарського суду з позовом в інтересах держави в особі Фонду державно го майна України до виконавчого комітету Мисовської сільської ра ди, до Бюро технічної інвентаризації міста Керчі, у якому просив господарський суд визнати недійсним рішення виконавчого комітету Мисовської сільської ра ди за № 15 від 22 лютого 2000 року „Про офо рмлення права власності на будівлі та споруди пансіонату „Вертоліт" за відкритим акціонерним товариством „МВЗ ім. Міля" та свідоцтво про право власності від 19 травня 2000 року.
Господарським судом було витребувано відповідне рішення суб’єкту владних повноважень (а.с. 137, 138).
До господарського суду було скеровано засвідчені копії документів: свідоцтво про право власності, витяг про реєстрацію права власності, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 03 липня 2004 року та від 12 грудня 2006 року.
З матеріалів справи вбачається, що свідоцтво про право власності на пансіонат „Вертоліт” від 19 травня 2000 року, який належить відкритому акціонерному товариству "Московський вертолітний за вод імені М.Л. Міля", видано виконавчим комітетом Мисовської сільської ради на підставі рішення за №15 від 22 лютого 2000 року Мисовської сільської ради.
На підставі вказаного рішення було видано свідоцтво про право власності на пансіонат "Вертоліт" на будівлі та споруди.
Прокурор зазначив, що рішення виконавчого комітету Мисовської сільської ради „Про оформлення права власності на будівлі та споруди пансіонату „Верто літ" за відкритим акціонерним товариством „МВЗ ім. Міля" суперечить діючому законодавству України, але, не надав до матеріалів справи цього рішен ня, як і не надав судовій колегії доказів існування такого рішення.
Пункт 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунту ються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доводи прокурора про порушення господарським судом норм процесуального права, судова колегія не приймає до уваги з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі.
Розгляд вимог до Мисовської сільської ради, означає розгляд справи за позовом до іншого відповідача, оскільки сільська рада і виконавчий комітет є різними органами і самостійними юридичними особами.
Як слід з матеріалів справи, позовні вимоги прокурором та позивачем не змінювались, тому, вимоги про визнання недійсним рішення Мисовської сільської ради за №15 від 22 лютого 2006 року господарський суд не вправі був розглядати.
Відповідно до вимог про визнання незаконним свідоцтва про право власності, судова колегія зазначає наступне.
Свідоцтво про право власності є документом, який фіксує факт віднесення права власності до будь-якої юридичної особи.
Обов’язковою умовою визнання акту недійсним є порушення у зв’язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів підприємств чи організації –позивача у справі.
Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
Свідоцтво про право власності не є актом нормативного характеру, тому, визнання свідоцтва незаконним неможливе без вирішення питання стосовно законності прийняття акту –рішення сільської ради.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки при вирішенні даної справи судом першої інстанції норми матеріального і процесуального права не порушено, підстави для скасування або зміни оскаржуваної постанови відсутні.
Керуючись статтями 24, 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу прокурора Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 11-12 січня 2007 року у справі № 2-21/16504.1-2006А залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції роз`яснює сторонам у справі, що відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Ухвалу або постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя підпис О.Л. Котлярова
Судді підпис З.Д. Маслова
підпис О.А.Латинін