ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" квітня 2007 р. Справа № 12/1850
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Коростенський м'ясокомбінат", м.Коростень Житомирської області
на рішення господарського суду Житомирської області
від "18" серпня 2006 р. у справі № 12/1850 (суддя Сікорська Н.М.)
за позовом Державного підприємства "Укррезерв", м.Київ
до Відкритого акціонерного товариства "Коростенський м'ясокомбінат", м.Коростень Житомирської області
про стягнення 4223053,34грн.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Житомирської області від 18.08.2006р. у справі №12/1850 позов Державного підприємства "Укррезерв" (м.Київ) до Відкритого акціонерного товариства "Коростенський м'ясокомбінат" (м.Коростень) про стягнення 2708950,74грн., серед яких 11462,84грн. заборгованості за непоставлену продукцію та 2535685,50грн. пені та 161802,40грн. штрафу задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 11462,90грн. основного боргу та 195213,34грн. пені за прострочку поставки продукції. Судові витрати, в тому числі 1519,52грн. витрат з державного мита та 07,03грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладено на відповідача.
Вважаючи, що рішення місцевим господарським судом прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, а висновки суду, викладені у рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення скасувати в частині стягнення пені та прийняти в цій частині нове рішення - про відмову в позові.
Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає наступне:
- приймаючи рішення, господарський суд першої інстанції не звернув увагу на той факт, що сторонами у пункті 3.1 договору погоджено місце поставки - 11500, місто Коростень, вулиця Жовтнева,54-Б; а в додаткових угодах №2 та №3 до договору і час поставки - відповідно, в строк з 21.08.2005р. до 30.10.2005р. та з 20.09.2005р. до 10.10.2005р., а тому, висновок суду про те, що продавець (відповідач у справі) мав додаткові зобов'язання перед покупцем (позивачем у справі) повідомляти останнього про час і місце поставки, і висновок про те, що постачальником (відповідачем) не виконано зобов'язань з поставки продукції, є помилковими;
- Правилами "Інкотермс" в редакції 2000 року термін "поставка" використовується для визначення моменту, коли продавець виконав свої зобов'язання щодо доставки товару, визначені в статтях А.4 Правил, а також в контексті обов'язку покупця одержати чи прийняти поставку товару, зазначеного в статтях Б.4 правил "Інкотермс". Таким чином, з урахуванням правовідносин, що склалися між сторонами у справі, зобов'язання постачальника (відповідача) вважаються виконаними, якщо постачальник мав на складі готовий до завантаження товар, адже обов'язком покупця (позивача) є прийняття товару. В даному випадку, позивачем, всупереч ст.33 Господарського процесуального кодексу України, жодного доказу того, що у відповідності до статті Б.7 Правил "Інкотермс" ним направлялось будь-яке повідомлення про конкретну дату поставки, яка має бути здійснена протягом погодженого сторонами в додаткових угодах №2 та №3 часу, а також доказів, які б підтверджували факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань з поставки продукції, не надано, оскільки продукція в обумовленій сторонами кількості й готова до передачі була в наявності на складі відповідача протягом усього погодженого сторонами строку поставки і наведена обставина залишена поза увагою місцевого господарського суду;
- безпідставним є висновок суду про стягнення з відповідача на користь позивача неустойки, оскільки згідно з ст.ст.549,550 Цивільного кодексу України неустойка (штраф, пеня) як вид забезпечення виконання зобов'язань, який застосовується у випадку порушення забезпеченого зобов'язання. Проте, відповідач умови взятого на себе зобов'язання не порушував, а відтак, і застосування до нього відповідальності у вигляді стягнення пені є необґрунтованим.
Позивач письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав.
Представники сторін в судове засідання 03.04.2007р. не з'явились. Про причини нез'явлення в судове засідання представника позивача суд апеляційної інстанції не повідомлено.
Відповідач факсимільним зв'язком надіслав клопотання за №48 від 02.04.2007р. про відкладення розгляду справи з посиланням на перебування повноважного представника у відрядженні.
В судовому засіданні, яке відбулося 01.03.2007р., представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримала, посилаючись на викладені у ній доводи. Просила рішення господарського суду Житомирської області від 18.08.2006р. у даній справі скасувати в частині стягнення пені як таке, що прийняте з неповним з'ясуванням обставин справи та порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові в цій частині.
Зважаючи на те, що позивач не скористався законним правом на участь його представника в судовому засіданні, хоча про дату, час і місце проведення судового засідання сторони були повідомлені належним чином (ухвалу про призначення розгляду справи на 03.04.2007р. було надіслано на адреси позивача та відповідача рекомендованими листами згідно реєстру відправки судом рекомендованої кореспонденції 16.03.2007р.), ту обставину, що відповідач, заявляючи клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з перебуванням представника у відрядженні, не був позбавлений права направити в судове засідання іншого представника для представництва інтересів товариства, а також те, що відповідно до ст.96 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду, враховуючи положення ст.101 Господарського процесуального кодексу України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів відхилила клопотання відповідача про відкладення розгляду апеляційної скарги й визнала можливим завершити розгляд справи за відсутності представників сторін та письмового відзиву позивача на апеляційну скаргу.
Судова колегія, розглянувши та обговоривши доводи, зазначені в апеляційній скарзі відповідача, перевіривши матеріали справи, повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
19.08.2005р. між відкритим акціонерним товариством "Коростенський м'ясокомбінат" (продавець) та державним підприємством "Укррезерв" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №1491 (т.1 а.с.10-12), за умовами якого продавець зобов'язався поставити покупцю м'ясо свинини охолоджене в кількості 600тон, на умовах ЕХW (франко-склад) продавця згідно з правилами "Інкотермс" (2000р.), а покупець - здійснити розрахунки за продукцію (п.п.1.1 договору).
Згідно п.п.1.2 договору вартість, кількість та ціна продукції зазначаються у додаткових угодах до договору.
Сторони за договором передбачили, що оплата за товар здійснюється покупцем з безвідкличного документарного акредитиву, однак, розрахунки за товар можливі й на умовах 100% передоплати (п.п.2.1, 2.2 договору).
В період з 22.08.2005р. по 21.10.2005р. позивачем було перераховано на рахунок відповідача 5 830 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких знаходяться в матеріалах справи (т.1 а.с.17-27).
Асортимент, кількість та терміни поставки відповідачем продукції визначені додатковими угодами (а.с.13-16 т.1).
Додатковою угодою №1 від 19.08.2005р. (т.1 а.с.13) до договору передбачено поставку відповідачем м'яса свинини 2-ї категорії в кількості 61,6239тон за ціною 15300,00грн. за тону. Загальна вартість поставки 942 845,67грн. Строк поставки - до 15.09.05р. зобов'язання за вказаною угодою відповідач виконав в повному обсязі.
Додатковою угодою № 2 від 21.08.2005р. (т.1 а.с.14) до договору передбачено поставку відповідачем м'яса свинини 2-ї категорії в кількості 163,0тон за ціною 16800,00грн. за тону. Загальна вартість поставки 2 738 400,00грн. Строк поставки - до 30.10.2005р. По вказаній угоді відповідачем було поставлено 151,4618 тон продукції на загальну суму 2544558,24грн. Тобто, по додатковій угоді №2 відповідачем недопоставлено продукції на суму 193 841,76 грн.
Додатковою угодою №3 від 20.09.2005р. (т.1 а.с.15) до договору передбачено поставку відповідачем м'яса свинини 2-ї категорії обрізного в кількості 10,0 тон за ціною 19 500,00 грн. за тону. Загальна вартість поставки 195 000,00 грн. Строк поставки - до 10.10.05р. По вказаній угоді відповідачем було поставлено 1,6005 тон продукції на загальну суму 31 209,75 грн. Тобто, по додатковій угоді №3 відповідачем недопоставлено продукції на суму 163 790,25 грн.
Додатковою угодою №4 від 10.10.2005р. до договору (т.1 а.с.16) передбачено поставку відповідачем м'яса свинини 2-ї категорії в кількості 300,0 тон за ціною 16200,00грн. за тону та м'яса свинини 2-ї категорії обрізного в кількості 80,0 тон за ціною 19 100,00 грн. Загальна вартість поставки 6 338 000,00 грн. Строк поставки - до 31.12.05р. По вказаній угоді відповідач поставок продукції не провів. Сума коштів, що були перераховані відповідачу в якості передоплати за продукцію по додатковій угоді №4 складає 1 953 830,83 грн.
Таким чином, вартість недопоставленої продукції становить 2311462,84грн.
На задоволення претензії позивача від 28.12.2005р. №8870 про повернення коштів в сумі 2311462,84грн. відповідач за платіжним дорученням №120 від 07.04.2006р. перерахував позивачу 2300000,00грн. (т.1 а.с.48).
Отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 11462,84грн.
Посилаючись на неналежне виконання умов договору від 19.08.2005р. №1491, 22.05.2006р. державне підприємство "Укррезерв" звернулось до суду з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Коростенський м'ясокомбінат" 4223053,34грн., серед яких: 2311462,84грн. - борг, 1911590,50грн. - неустойка.
Заявою від 14.07.2006р. (т.1 а.с.77-78) позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути 11462,84грн. боргу, 2535685,50грн. пені, 161802,40грн. штрафу, загалом - 2708950,74грн.
Як зазначалося вище, господарський суд першої інстанції позов задовольнив частково, стягнувши з відповідача на користь позивача 11462,90грн. боргу та 195213,34грн. пені, загалом - 206676,24грн., з чим судова колегія погоджується.
Відповідач, звертаючись з апеляційною скаргою, не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення пені в сумі 195213,34грн.
Проте, місцевий господарський суд дійшов вірного висновкущодо правомірності нарахування пені в сумі 112428,22грн. (за період з 31.10.2005р. по 27.12.2005р.) та в сумі 127756,40грн. (за період з 11.11.2005р. по 27.12.2005р.) в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за додатковими угодами, відповідно, №2 від 21.08.2005р. та №3 від 20.09.2005р. до укладеного сторонами договору №1491 від 19.08.2005р. з огляду на таке.
Згідно з ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 3 частини 1 ст.611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків (ч.3 ст.612 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.220 Господарського кодексу України).
Частиною 2 ст.693 Цивільного кодексу України встановлено: якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на відсутність доказів, які б підтверджували неналежне виконання ним зобов'язань з поставки продукції й доводи про те, що поза увагою суду першої інстанції залишилась та обставина, що продукція в обумовленій сторонами кількості була готова до передачі на складі відповідача протягом усього погодженого сторонами строку поставки, не беруться до уваги з наступних підстав.
За умовами додаткових угод №2 від 21.08.2005р. та №3 від 20.09.2005р. до договору №1491 від 19.08.2005р. продавець зобов'язався поставити продукцію на умовах ЕХW (франко-склад) продавця згідно правил "Інкотермс" (2000 року).
Відповідно до правил "Інкотермс" - офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000р.) EXW EX WORKS (... named place) франко-завод (... назва місця), термін "франко-завод" означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.
Згідно ст. ст. А.4 та А.7 Правил "Інкотермс", продавець зобов'язаний надати товар у розпорядження покупця в названому місці поставки, без завантаження на будь-який приймаючий транспортний засіб, в узгоджений день чи в межах погодженого періоду або, якщо такого часу не обумовлено, у строк, звичайний для поставки аналогічних товарів.
Продавець зобов'язаний дати покупцю достатнє повідомлення щодо часу і місця, коли і де товар буде наданий у розпорядження останнього.
Відповідно до ст.Б.4 вищезазначених Правил покупець зобов'язаний прийняти поставку товару, як тільки її здійснено у відповідності зі статтями А.4 і А.7/Б.7.
Таким чином, твердження відповідача про те, що позивачем, всупереч ст.33 Господарського процесуального кодексу України, не подано доказів на підтвердження того, що у відповідності до статті Б.7 правил "Інкотермс" ним направлялось будь-яке повідомлення про конкретну дату поставки, яка має бути здійснена протягом погодженого сторонами строку, безпідставні, оскільки у згаданій відповідачем статті зазначено, що у разі, якщо покупець має право визначати час, у рамках погодженого періоду та/або місце прийняття поставки, то він зобов'язаний надати продавцю необхідне повідомлення щодо них.
Таке право покупця у додаткових угодах №2 від 21.08.2005р. та №3 від 20.09.2005р. не передбачене.
В такому випадку продавець, згідно ст.А.7 правил "Інкотермс" зобов'язаний був дати покупцю достатнє повідомлення щодо часу (у рамках погодженого періоду) передачі товару у розпорядження останнього.
З матеріалів справи не вбачається, що відповідач направляв позивачу повідомлення про передачу останньому передбаченого договором №1491 від 19.08.2005р. товару, а тому відсутні підстави вважати, що він виконав належним чином свої зобов'язання у відповідності до умов зазначеного договору та додаткових угод до нього за №№2 та 3.
Судова колегія вважає, що господарський суд першої інстанції правомірно скористався наданим йому пунктом 3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України правом зменшувати неустойку й визначив до стягнення пеню у розмірі 195213,34грн.
Висновок суду першої інстанції про безпідставність нарахування пені за додатковою угодою №4 від 10.10.2005р. відповідає обставинам справи й чинному законодавству .
Судова колегія погоджується й з висновком місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для застосування ч.2 ст.231 Господарського кодексу України.
Враховуючи викладене, рішення господарського суду Житомирської області від 18.08.2006р. у даній справі відповідає обставинам справи й ґрунтується на законодавстві, а доводи апеляційної скарги, в якій ставиться вимога про його скасування в частині стягнення пені в сумі 195213,34грн., не являються підставою для його зміни чи скасування.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Житомирської області від 18.08.2006р. у справі №12/1850 залишити без змін, а апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Коростенський м'ясокомбінат" - без задоволення.
2. Матеріали справи №12/1850 повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя
судді:
Віддрук. 4 прим.
1 - до справи
2 - позивачу
3 - відповідачу
4 - внаряд