Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #64564591

пр. № 2-п/759/73/17

ун. № 2-7944/11

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2017 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді П'ятничук І.В.,

при секретарі Немировській А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Святошинського районного суду м.Києва ухваленим у вищезазначеній справі 01 липня 2013 року, позовні вимоги позивача були задоволені. Судом вирішено : «Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» про зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити. Зобов'язати ПАТ «Сведбанк», як правонаступника АКБ «ТАС-Комерцбанк» здійснити перерахунок погашення зобов'язання відповідно до визначеної сторонами в кредитному договорі №0050/1007/88-187 від 29.10.2007року процентної ставки 11,9% річних. Зобов'язати ПАТ «Сведбанк», як правонаступника АКБ «ТАС-Комерцбанк» здійснити перерахунок всіх платежів та банківських операцій, що були проведені між сторонами кредитного договору №0050/1007/88-187 від 29.10.2007року та перевести в національну валюту України-гривню.»

26.04.2017 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» звернулось до суду з заявою про перегляд заочного рішення Святошинського районного суду м.Києва від 01.07.2013 р. вказуючи на те, що на час розгляду справи ТОВ «Кредитні ініціативи» не приймало участі в справі, представник знаходився на лікарняному, тому інтереси товариства не були захищені належним чином, крім того, вказують, що 28.11.2012 р. між ПАТ «Сведбанк» який в свою чергу є правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ФК «Вектор Плюс» укладено договір факторингу, а 28.11.2012 р. між ТОВ ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір відповідно до якого клієнт ( ТОВ «ФК Вектор Плюс» відступає фактору свої права вимоги за договорами укладеними з боржниками, зокрема і за договором ОСОБА_1 про дане рішення ТОВ стало відомо лише 12.04.2017 р. Враховуючи наведене та посилаючись на обставини викладені в заяві про перегляд заочного рішення представник ТОВ «Кредитні ініціативи» своєю заявою про перегляд заочного рішення просить рішення скасувати та призначити справу до розгляду у загальному порядку.

Сторони в судове засідання не з'явились, представником заявника причини неявки суду не повідомлено, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином ( а.с. 181), представником ОСОБА_1 надано заперечення щодо заявлених вимог про перегляд рішення суду, однак в судове засідання представник не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином ( а.с. 182), враховуючи наведене, суд вважає можливим розглянути заяву про перегляд заочного рішення у відсутність даних учасників судового розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про залишення без задоволення заяви з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 232 ЦПК України та пункту 30 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об'єктивно перешкоджають явці відповідача до судового засідання. Такі обставини повинні бути підтверджені відповідними доказами. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки до суду.

В силу процесуального законодавства, для скасування заочного рішення необхідно одночасне існування таких обставин: 1) поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення; 2) неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання; 3) аргументи відповідача щодо обставин справи повинні впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.12.2011 р. справа призначалась до розгляду не неодноразово, 01.10.2012 р. по справі призначено відповідно до ухвали суду судову бухгалтерсько-економічну експертизу, провадження по справі було зупинено, відповідно до ухвали суду від 13.03.2013 р. провадження по справі відновлено і справа призначена до судового розгляду.

Відповідно до ухвали суду від 01.07.2013 р. в задоволенні клопотання ТОВ «Кредитні ініціативи» про заміну позивача на правонаступника відмовлено, вказана ухвала суду отримана ТОВ «Кредитні ініціативи» та ПАТ «Сведбанк» (а.с. 122, 123, 124).

Відповідно до ухвали суду від 01.07.2013 р. позовні вимоги ПАТ «Сведбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договром залишено без розгляду, вказана ухвала суду отримана ПАТ «Сведбанк» (а.с. 122, 123, 124).

Відповідно до рішення Святошинського районного суду м.Києва від 01.07.2013 р. задоволено заявлені ОСОБА_1 вимоги, зобов'язано ПАТ «Сведбанк», як правонаступника АКБ «ТАС-Комерцбанк» здійснити перерахунок погашення зобов'язання відповідно до визначеної сторонами в кредитному договорі №0050/1007/88-187 від 29.10.2007року процентної ставки 11,9% річних та зобов'язано ПАТ «Сведбанк», як правонаступника АКБ «ТАС-Комерцбанк» здійснити перерахунок всіх платежів та банківських операцій, що були проведені між сторонами кредитного договору №0050/1007/88-187 від 29.10.2007року та перевести в національну валюту України-гривню, вказане рішення суду отримане сторонами (а.с. 122, 123, 124).

Враховуючи наведене, розглянувши заяву про перегляд заочного рішення, дослідивши матеріали справи суд вважає, що заява задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.232 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився у судове засідання та не повідомив про причини неявки із поважних причин і докази, на які він посилається мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто, необхідним є наявність двох обставин: неналежне повідомлення відповідача та посилання на докази, що мають істотне значення для правильного вирішення справи при її перегляді.

Як свідчать матеріали справи, у судове засідання, призначене судом на 15.05.2013 р. Відповідачі не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись (а.с. 68, 69), в судове засідання 12.06.2013 р. Представник ПАТ «Сведбанк» не з'явилась, представник ТОВ «Кредитні ініціативи» Капустинська М.О. в судовому засіданні присутня була, судом оголошено було перерву та зобов'язано вказаного представника надати документи для підтвердження факту правонаступництва, повістка в судове засідання представником отримана ( а.с. 100), однак в судове засідання 01.07.2013 р. представники не з'явились, причини неявки суду не повідомили, враховуючи наведене за наявності умов для заочного розгляду справи позовна заява була розглянута судом з ухваленням заочного рішення.

Приймаючи рішення про ухвалення заочного рішення, суд керувався як підставами можливості ухвалення такого рішення у відповідності до ч.4 ст.169, ч.1 ст. ст.224 ЦПК України, які не передбачають встановлення або не встановлення судом поважності або неповажності неявки відповідача, так і процесуальними строками для ухвалення рішення. Тобто визначальним моментом заочного розгляду справи є лише належне повідомлення відповідача.

Судом визначено пріоритетним право позивача на захист його інтересів, способом, визначеним ст.4 ЦПК України із застосуванням принципу диспозитивності, визначеним ст.11 ЦПК України, над обставинами не явки відповідачів та їхніх представників.

Щодо другої обов'язкової обставини, яку суд повинен встановити при розгляді заяви про скасування заочного рішення. Відповідач не повідомляє суд і не посилається на будь-який доказ, що має суттєве значення для правильного вирішення справи, як того вимагає ст.232 ЦПК України. Одне лише посилання на те, що висновки експерта не є остаточними і беззаперечними не є тією обов'язковою обставиною, яку суд повинен встановити при розгляді заяви про скасування заочного рішення, а саме доказом, який має істотне значення для правильного вирішення справи.

Слід зазначити, що кожна сторона маючи обсяг прав, розпоряджається ними щодо предмета спору на власний розсуд, а суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, які беруть участь у справі (диспозитивність цивільного судочинства - ст.11 ЦПК України).

З урахуванням як належного повідомлення відповідачів про місце та час розгляду справи, а також за відсутності посилань на такі докази, що мають істотне значення для правильного вирішення справи суд вважає, що підстав для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду в загальному порядку немає.

Керуючись ст.ст. 231, 232, 292 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Заочне рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі до районного суду м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя:


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація