КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/3060/16 Головуючий у 1-й інстанції: Горобцова Я.В. Суддя-доповідач: Кузьмишина О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

14 червня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипілля Агро Плюс» до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трипілля Агро Плюс» звернулося до Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов з адміністративним позовом до ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області в якому позивач, з наступними уточненнями, просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.05.2016 №0000173/1502.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. При цьому апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі статті 120-1 Глави 11 Розділу ІІ Податкового кодексу України посадовими особами контролюючого органу проведено камеральну перевірку щодо несвоєчасно зареєстрованих податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам ПДВ, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за жовтень 2015 року ТОВ «Трипілля Агро Плюс». За результатами перевірки складено Акт №558/15-02/36349093/123 від 22.04.2016. Відповідно до висновків Акта дані перевірки своєчасності реєстрації в ЄРПН податкових накладних свідчать про порушення терміну реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам ПДВ в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначеного п. 201.10 ст. 201 Розділу V Податкового кодексу України. Відповідальність платника передбачена абз. 1, 2 п.120-1.1 ст. 120-1 глави 11 Розділу ІІ Податкового кодексу України.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №000173/1502 від 19.05.2016, яким ТОВ «Трипілля Агро Плюс» за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 91766,88грн., застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 9 176,68грн.; за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 40 600,08грн. застосовано штраф в розмірі 20% у сумі 8 120,01грн. Загальна сума штрафу становить 17 296,69грн.

Враховуючи вищенаведене позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність проведення камеральної перевірки, оскільки її предметом може бути лише податкова декларація (податкова звітність), а не своєчасність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Разом з тим, наголошує, що застосування штрафних санкцій до 01.01.2016, мало б відбуватись із обов'язковим застосуванням Порядку, передбаченим пп. 120.1-3 ПК України, як складовою процедури притягнення платника податків до встановленої відповідальності.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 75.1.1. п. 75.1. ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Порядок проведення камеральної перевірки врегульовано статтею 76 ПК України.

Зокрема, така перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Наказом Міністерством доходів і зборів України № 165 від 14.06.2013 року затверджено «Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця».

Згідно, пункту 2.5.1 цього Наказу визначено, що після закінчення строку, наданого платнику податків в інформаційному (електронному) повідомленні для самостійного виправлення помилок, проводиться камеральна (електронна) перевірка, за наслідками якої складається (формується):

- у разі встановлення помилок (порушень) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності - Акт про результати камеральної перевірки;

- у разі відсутності помилок (порушень) у податковій звітності - до впровадження в промислову експлуатацію АС «Камеральна електронна перевірка» інспектор у тій частині перевіреної звітності, що заповнюється службовими особами Міндоходів, робить відмітку у графі «порушень (помилок) не виявлено» (якщо інше не визначено Кодексом), вказує дату проведення камеральної перевірки і ставить підпис; після впровадження в промислову експлуатацію АС «Камеральна електронна перевірка» складається (формується) Довідка про результати камеральної перевірки для платників податку, які надали декларацію в електронному виді з визначеною IP-адресою.

Предметом камеральної перевірки є перевірка даних податкової звітності, за результатами якої встановлюється наявність або відсутність: помилок (порушень) у податковій звітності; неподання (несвоєчасного подання) податкової звітності.

Так, згідно акту перевірки предметом її дослідження була не податкова звітність товариства, а встановлення наявності порушення визначеного податковим законодавством терміну реєстрації податкових накладних, виданих позивачем за жовтень 2015 року.

Отже, суд першої інстанції вірно вказав, що дії податкового органу щодо проведення камеральної перевірки та оформлення її актом від 22.04.2016 № 558/15-02/36349093/123 є неправомірними, оскільки перевірку здійснено всупереч положенням Податкового кодексу України, які регулюють процедуру її проведення.

Вказана позиція висвітлена в постанові Верховного Суду України від 27.01.2015 у справі № 21-425а14.

Відповідно до абзаців 1, 2, 3 пункту 201.10. статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 14.1.60 Податкового Кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно п.120-1.1 ст.120-1 Податкового Кодексу України, порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів.

Разом з тим, як вірно вказав суд першої інстанції, підпунктом 120-1.3 Податкового Кодексу України, який діяв до 01.01.2016 (виключений згідно Закону України від 24.12.2015 року №909-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році»), було передбачено, що порядок застосування штрафних санкцій, передбачених за порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зазначена норма є імперативною.

Таким чином, вбачається, що застосування перерахованих штрафних санкцій до 01.01.2016, мало б відбуватись із обов'язковим застосуванням Порядку, передбаченим пп.120.1-3, як складовою процедури притягнення платника податків до встановленої відповідальності.

Податкова накладна від 02.10.2015 року №1/2 (сума ПДВ 20% 60723грн.) зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 30.10.2015 (порушено термін реєстрації на 12 днів; податкова накладна від 08.10.2015 року №19/2 (сума ПДВ 20% 40 600,08грн.) зареєстрована в Єдиному державному реєстрі податкових накладних 17.11.2015 (порушено термін реєстрації на 24 дні); податкова накладна від 13.10.2015 року №7/2 (сума ПДВ 20% 31 043,88грн.) зареєстрована в Єдиному державному реєстрі податкових накладних 30.10.2015 року (порушено термін реєстрації на 1 день).

До позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 10% за порушення терміну реєстрації зазначених податкових накладних до 15 календарних днів та 20% за порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів, в загальній сумі 17 296,69грн. відповідно до абз. 2 п.120-1.1 та абз 3 п.120-1 ст. 120-1 розділу ІІ Податкового кодексу України, що підтверджується розрахунком штрафу в акті перевірки.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що податковим органом при прийнятті рішення про накладення штрафної санкцій за порушення, вчинені до 01.01.2016 року, не було дотримано вимог пункту 120-1.3 Податкового кодексу України щодо порядку застосування штрафних санкцій, передбачених п.120-1.1 Податкового Кодексу України.

Законом від 24.12.2015 № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (набрав чинності з 01.01.2016) пункт 120-1.3 статті 120-1 Податкового кодексу України, а разом із ним вимога про обов'язкове застосування контролюючим органом порядку застосування штрафних санкцій, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, виключено.

Податкові органи з 01.01.2016 мають повноваження застосовувати штрафні санкції, що передбачені статтею 120-1 Податкового кодексу України, не керуючись порядком, затвердженим Міністерством фінансів України.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на момент порушення позивачем строку реєстрації податкових накладних повинна застосовуватися стаття 120-1 Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент вчинення такого порушення.

Відповідач міг застосувати штрафні санкції, передбачені статтею 120-1 Податкового кодексу України (до 01.01.2016) лише у відповідності до порядку застосування штрафних санкцій, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

29 грудня 2015 року такого порядку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, на підставі якого контролюючим органом застосувалися б штрафні санкції, визначені статтею 120-1 Податкового кодексу України, не було.

Крім того, суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що застосування податковим органом положень ПК України з урахуванням внесених Законами від 24.12.2014 та від 24.12.2015 змін, з метою накладення штрафних санкцій за порушення терміну реєстрації податкових накладних, може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2016 року (для вчинених порушень в період з жовтня 2015 року по 01.01.2016) та 2017 року (для вчинених порушень в період з 01.01.2016 по березень 2016 року) відповідно.

Європейським судом з прав людини у рішеннях від 14.01.2011 року у справі «Щокін проти України» та від 07.07.2011 року у справі «Сєрков проти України» зазначено, що у разі допущення можливості неоднозначного тлумачення національного законодавства слід застосовувати його тлумачення у найсприятливіший для заявника спосіб.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Разом з тим, згідно ч.6 ст.187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Оскільки станом на момент вирішення справи доказів відповідної сплати судового збору апелянтом суду не надано, відповідно до статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

З урахуванням положень Закону України «Про судовий збір», з апелянта підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 110% від ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, що становить 1515 грн. 80 коп.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 112, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року залишити без змін.

Стягнути з Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (адреса: 08132,Київська область, м.Вишневе, вул. Ломоносова, буд.34) до Державного бюджету України (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/220301106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1515 грн. 80 коп. (одна тисяча п'ятсот п'ятнадцять гривень вісімдесят копійок).

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина

Судді: Я.Б.Глущенко

С.Б.Шелест

Головуючий суддя Кузьмишина О.М.

Судді: Шелест С.Б.

Глущенко Я.Б.