Справа № 351/649/17

Номер провадження №2/351/512/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2017 року м.Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Сегіна І.Р.

секретар Маланчук С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Снятині справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на тимчасовий виїзд дитини за кордон без згоди батька, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду із позовом в якому просить надати дозвіл на тимчасовий виїзд дитини за кордон без згоди батька, мотивуючи тим, що з відповідачем по справі позивачка перебувала у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано ІНФОРМАЦІЯ_1 від шлюбу у сторін народилася донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка після розірвання шлюбу проживає біля позивачки та знаходиться на повному її утриманні. Відповідач участі у вихованні та догляді за дитиною не бере, її фізичним, духовним та моральним розвитком не займається. Матеріальної допомоги не надає. Позивачка має намір в період з 01.06.2017 р. по 01.12.2017 р. разом із дочкою виїжджати за кордон, а саме до Польщі, Угорщини, Італії, Чехії, Австрії, Німеччини та Греції. Окрім того, у Італії проживає мама позивачки, бабуся ОСОБА_3, яку вони мають намір провідати.

Вважає, що така поїздка дитини за межі України буде відповідати інтересам дитини, оскільки дитина буде мати можливість в належних умовах відпочити, оздоровитись, пізнати культуру та традиції інших народів, що в подальшому позитивно відобразиться на процесі навчання.

Оскільки згідно пункту 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року №57, виїзд з України громадян, які не досягай 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється: 1) за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків відсутній у пункті пропуску; 2) без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків у разі пред'явлення рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.

Однак відповідач не хоче надати у передбачений законодавством України порядок, дозвіл на виїзд за кордон, а тому позивачка вимушена звернутися до суду із даним позовом.

Позивачка в судове засідання не з'явилася, однак подала до суду заяву і якій позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задоволити.

Відповідач в судове засідання не з'явився за невідомих суду причин, хоча про день і час розгляду справи судом був повідомлений належним чином, а тому, враховуючи, що представлені у справі докази є достатніми для ухвалення рішення, суд вважає, що можливо провести заочне судове засідання у відсутності відповідача згідно ст. 224 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось.

Відповідно до ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає до задоволення. Суд прийшов до такого висновку по слідуючих міркуваннях:

З свідоцтва про розірвання шлюбу Серія НОМЕР_1 слідує, що 29.08.2007 р. шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розірвано, про що в книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис №145, після розірвання шлюбу «ОСОБА_4.» присвоєно прізвище «Захарук», з свідоцтва про народження Серія НОМЕР_2 ОСОБА_3 вбачається, що батьками останньої записано ОСОБА_2 та ОСОБА_4.

Згідно ч.1 та ч.2 ст. 155 Сімейного Кодексу України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватись на повазі до прав дитини та її людської гідності і батьківські права не можуть здійснюватися в супереч інтересам дитини .

У відповідності до ст. 9 «Про права дитини» прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН від 20.11.1989 р.- держави учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками підтримувати на регулярній основі особисті відносини та прямі контакти, з обома батьками за винятком випадків коли це суперечить інтересам дитини.

Крім цього ст.. 3 Конвенції «Про права дитини» передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Підпунктом 3, пункт 2-2 «Правил перетинання державного кордону громадянами України» від 27.01.1995 р. передбачено, що виїзд за межі України громадян, що не досягли 16 річного віку у супроводі одного із батьків або у супроводі осіб уповноважені одним із батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється у разі пред'явлення оригіналів документів або їх нотаріально посвідчених копій, зокрема рішення суду про надання дозволу на виїзд за межі України, який не досяг 16 річного віку без згоди та супроводу другого з батьків.

Пункту 5 вказаних Правил передбачено, що виїзд з України громадян, які не досягли 16 річного віку в супроводі осіб, які уповноважені особа батьками здійснюється за нотаріально посвідченою згодою обох батьків із зазначенням держави (держав) прямування та відповідного часового проміжку перебування в цій державі.

Виходячи із вищенаведеного суд вважає, що позов підлягає до задоволення. Враховуючи те, що позивачка має намір провідати свою маму, яка проживає в Італії та відвідати інші країни, що сприятиме духовному та інтелектуальному розвитку дитини, відповідач проживає окремо від сім'ї, рідко контактує із нею, а тому отримати від нього згоду на виїзд дитини за кордон не є можливим, чим порушуються як права позивачки так і права дитини безперешкодно пересуватися за межі України .

На підставі ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», ст. 5 «Правил перетинання державного кордону громадян України», ст. 155 СК України та керуючись ст.ст. 213-215, 224-226 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити. Надати дозвіл на тимчасовий виїзд неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, на виїзд за межі України, без дозволу (згоди) та супроводу батька дитини, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, в супроводі мами - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, на період з 01.06.2017 р. по 01.12.2017 р., а саме до Польщі, Угорщини, Італії, Чехії, Австрії, Німеччини та Греції.

Надати дозвіл ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, без згоди ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, оформляти документи для тимчасового виїзду неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, за межі України .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його постановив у разі подання заяви протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Снятинський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Головуючий: підпис

Суддя Снятинського районного суду Сегін І.Р.