21.04.2017

УКРАЇНА

Справа № 196/1314/16-ц

№ провадження 2/196/59/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2017 року смт. Царичанка Дніпропетровської області

Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Бойка Ю.О., з участю секретаря судового засідання Кузнецової Г.С., представника позивача - адвоката ОСОБА_1В, представників відповідача: ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про захист прав споживача, та врахувавши складність справи, у зв'язку з чим відкладаючи, як виняток, складання повного рішення на строк не більше як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи, забезпечивши проголошення вступної і резолютивної частини рішення згідно ст. 209 ч.3 ЦПК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулася в Царичанський районний суд Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_5, предмет якого склали вимоги: 1) зобов'язати ОСОБА_5 безоплатно усунути недоліки товару у 30-денний строк шляхом передання ОСОБА_4 корпусу м'ясорубки Харків аналогічної конструкції із підтверджуючими якість документами; 2) стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 16000 грн., витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 3490 грн., а всього 19490 гривень. Також клопоталася про стягнення з відповідача судових витрат.

Свої позовні вимоги обґрунтовує посиланням на ст. 4 ч. 1, ст.ст. 6, 7, 8, 17, 22 Закону України "Про захист прав споживачів", п.7 ст.5 Закону України "Про судовий збір", ст. 440-1 ЦК УРСР.

Як на докази посилається на такі документи: паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_4 (а.с.4); копія чека № ЧП-1040297 від 07.09.2016 року (а.с.5, 25); паспорт м'ясорубки МА-С ГОСТ 4025-83 (а.с.6, 25); фото куточка споживача (а.с.7-8); фото м'ясорубки МА-С ГОСТ 4025-83 (а.с.8-9); договір про надання правових послуг адвоката від 05.12.2016 року (а.с.10-11); додаток до договору про надання правових послуг адвоката 14.03.2017 року (а.с.24); розрахунок оплати праці адвоката від 18.04.2017 року (а.с.37); квитанція № 1 від 20.04.2017 року (а.с.38); Висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи № 5.10/36441 від 14.10.2002 року (а.с.39) .

На обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_4 вказала на таке.

07 вересня 2016 року вона придбала у магазині "Явір" розташованому за адресою вул. Комсомольська, 103в в смт. Царичанка, Царичанського району Дніпропетровської області м'ясорубку Харків вартістю 111 грн. 00 коп.

28 листопада 2016 року при установці на робочу поверхню при затягуванні "крепіжного механізму" сталося "розрушення корпусу" м'ясорубки знизу на дві частини.

28 листопада 2016 року вона звернулась до магазину "Явір" із проханням повернути їй сплачені кошти, пред'явивши чек на покупку та м'ясорубку.

Продавці, які не представились та зібрались навколо неї, в категоричній формі відмовились вчиняти будь-які дії направлені на ремонт, заміну м'ясорубки чи повернення грошових коштів, звинувачуючи її у невмінні користуватись м'ясорубкою і заявляючи буквально слідуюче: "Що Ви хочете від дюралевої м'ясорубки?". На вказане вона відповіла, що якщо м'ясорубка одноразова, то так і треба повідомляти покупця і в такому разі вона її б не купувала. Лише після неодноразових її прохань, їй була надана книга скарг, де вона зробила відповідний запис.

Послалася на те, що в порушення вимог ст.ст. 4, 6, 7, 8, 22 Закону України "Про захист прав споживачів" працівниками відповідача ні при покупці товару, ні при зверненні із поломкою не було надано жодного документу, який посвідчує якість проданого товару.

Так, відповідно до частини першої статті 4 цього Закону споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: 1) захист своїх прав державою; 2) належну якість продукції та обслуговування; 3) безпеку продукції; 4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); 5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; 6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.

Згідно статті 6 Закону України "Про захист прав споживачів" продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію, а на вимогу споживача зобов'язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції. Також, виробник (виконавець) зобов'язаний забезпечити використання продукції за призначенням протягом строку її служби, передбаченого нормативним документом або встановленого ним за домовленістю із споживачем, а в разі відсутності такого строку - протягом десяти років.

Згідно статті 7 зазначеного закону виробник (виконавець) забезпечує належну роботу (застосування, використання) продукції, в тому числі комплектуючих виробів, протягом гарантійного строку, встановленого нормативно-правовими актами, нормативними документами чи договором. Гарантійний строк на комплектуючі вироби повинен бути не менший, ніж гарантійний строк на основний виріб, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами, нормативними документами чи договором. Гарантійний строк зазначається в паспорті на продукцію або будь-якому іншому документі, що додається до продукції.

Статтею 8 цього Закону передбачається, що у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару (ч.1).

Частиною третьою цієї статті визначено, що вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті, пред'являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача.

Згідно п. 6 паспорту гарантійний термін м'ясорубки встановлено протягом 12 місяців з дня продажу через роздрібну торгівлю, а тому переконана, що м'ясорубка на час її звернення знаходилась на гарантії.

В цей же день, 29 листопада 2016 року нею було укладено договір про надання правових послуг з адвокатом для захисту своїх прав споживача. Її представник 29.11.2016 року відвідав магазин "Явір", але йому також відмовили у поверненні коштів або безоплатному усуненні недоліків товару, натомість продавці рекомендували йому звернутись із претензіями до виробника м'ясорубки. У куточку споживача була відсутня копія свідоцтва суб'єкта підприємницької діяльності, який здійснює роздрібну торгівлю в магазині "Явір", в наявності малась лише копія свідоцтва про сплату єдиного податку із прізвищем платника податків ОСОБА_5 та зазначений номер НОМЕР_1. Це ж прізвище мається у касовому чекові, у зв'язку з чим зазначена особа залучена нею до участі у справі в якості відповідача.

Зазначає, що незаконними діями відповідача їй завдано моральної шкоди, яка виразилась: у душевних стражданнях, яких зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї з боку працівників відповідача; у приниженні честі, гідності та ділової репутації; у неповерненні їй її майна - грошових коштів, сплачених за куплений товар неналежної якості.

Також вказала, що продавці магазину не сприяли відновленню її порушених прав, а звинувачували її у невмінні користуватись м'ясорубкою, тобто невмінням робити елементарні речі. Книгу скарг надали лише після її неодноразових прохань. Таким же чином віднеслися і на візит до магазину її представника.

Також додала, що був змінений її усталений спосіб життя: замість займатись своїми справами вона була вимушена збирати документи, витрачати свій час та кошти на захист своїх порушених прав. Відповідач навіть не вибачився перед нею.

Відповідно до ст. 440-1 ЦК України 1961 року розмір відшкодування моральної шкоди не може бути меншим ніж п'ять мінімальних заробітних плат.

Відповідно до Закону України "Про державний бюджет на 2016 рік" мінімальна заробітна плата з 01.12.2016 року складає 1600 грн.

З урахуванням наведеного вважає, що розмір моральної шкоди, яку відповідач повинен їй відшкодувати складає: 1600 грн. помножити на 5 = 8 000 грн. , який під час розгляду збільшено до 16000 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та просив задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача ОСОБА_6 та адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечували проти та просили відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки вважають, що він є необґрунтований та такий, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Нормами ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів", на які посилається позивач в поданій до суду позовній заяві, передбачено перелік прав споживача у разі придбання ним товару неналежної якості.

Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 8 зазначеного Закону у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Тобто, залежно від характеру недоліків цивільне законодавство встановлює різні способи захисту прав споживачів.

Відповідно до п.п. 12, 15 частини 1 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів" істотним недоліком є недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором. Недолік - будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до неї, а також" інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем). Позивач ОСОБА_4 в своїй позовній заяві вказує на неналежну якість придбаної нею продукції. Однак слід зазначити, що причиною руйнування корпусу придбаної м'ясорубки могло бути як порушення позивачем правил користування продукцією, що, на думку представника, більш за все трапилося, так і наявність недоліків або істотних недоліків, допущених при її виробництві.

Діючим законодавством визначений чіткий порядок встановлення причини втрати якості продукції.

Так, статтею 17 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачено, що у разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, покупець) зобов'язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції. Експертиза проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника). Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов'язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець, виробник) мають право на оскарження висновків експертизи у судовому порядку.

Тобто, відповідно до даної статті обов'язок організації проведення експертизи продукції покладено на продавця. Однак, вказані дії продавцем мають бути вчинені після письмового звернення покупця зі згодою на організацію проведення експертизи продукції.

Однак, в порушення визначеного законом порядку, позивач з питанням перевірки якості м'ясорубки не звертався, письмової згоди на проведення експертизи не надавав. Вказані обставини позбавили відповідача, як продавця, можливості самостійно організувати проведення відповідної експертизи, оскільки в разі встановлення експертом причин виникнення недоліків продукції, що пов'язані з порушення покупцем встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, продавець був би позбавлений права вимагати відшкодування з покупця ОСОБА_4 витрат, пов'язаних з проведенням експертизи, так як згоди на її проведення не отримував.

Зазначають, що позивач ОСОБА_4, не скориставшись своїм правом в поза судовому порядку у передбачений законом спосіб за рахунок продавця провести вказану експертизу, перенесла даний спір в площину цивільного судового розгляду, відповідно до положень якого тепер саме на неї, як на позивача покладається обов'язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, зокрема щодо наявності в придбаній нею продукції недоліків або істотних недоліків, допущених при її виробництві, що могло б бути підставою для задоволення позовної вимоги в частині зобов'язання усунути недоліки товару.

Зазначають, що позивач не надав суду жодного належного та допустимого доказу того, що руйнування м'ясорубки сталося у зв'язку з наявністю недоліків або істотних недоліків, допущених при її виробництві, що вказує на відсутність підстав в задоволенні як позовної вимоги щодо зобов'язання усунути недоліки товару, так і відповідно вимог щодо стягнення моральної шкоди, витрат на правову допомогу та судового збору.

Крім того, звертають увагу суду на наявність самостійних підстав для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди та витрат на правову допомогу адвоката.

Згідно з чинною редакцією п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України"Про захист прав споживачів", споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції" поняття шкоди визначено як завдані внаслідок дефекту в продукції каліцтво, інше ушкодження здоров'я або смерть особи, пошкодження або знищення будь-якого об'єкта права власності, за винятком самої продукції, що має дефект.

Стаття 708 ЦК України, яка встановлює права покупця у разі продажу йому товару неналежної якості, не передбачає права на відшкодування моральної шкоди.

Стаття 711 ЦК України, яка також поширюється на спірні правовідносини, передбачає право споживача на відшкодування моральної шкоди лише у випадках, коли така шкода завдана майну покупця, та шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю у зв'язку з придбанням товару, що має недолік.

Відповідачем стверджується, що аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що у спорах про захист прав споживачів чинне цивільне законодавство передбачає відшкодування моральної шкоди у тих випадках, якщо шкода завдана майну споживача, за винятком самої продукції, що має дефект або завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю. Зважаючи, що ні майну позивача ні її здоров'ю, шкода у зв'язку з придбанням продукції завдана не була, позовні вимоги про стягнення моральної шкоди є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Також звертають увагу на те, що позивач, обґрунтовуючи розмір моральної шкоди, безпідставно посилається на недіючу норму Цивільного Кодексу Української PCP, який втратив чинність 01.01.2004 року на підставі Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 року. Крім того вважають, що позивачем необґрунтовано визначений розмір витрат на правову допомогу, що також є окремою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Так, ст. 1. Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" передбачено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Проте, долучена до матеріалів справи квитанція про оплату послуг адвоката та договір про надання юридичних послуг не може бути доказом підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу у сумі 2000 грн., оскільки позивачем не надано розрахунок вартості юридичних послуг відповідно до пропорційного часу роботи адвоката у зв'язку з наданням правової допомоги у даній справі.

Переконані в тому, що відсутні правові підстави для компенсації таких витрат, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження понесених витрат на правову допомогу.

Перевіривши надані суду документи, з'ясувавши правову позицію сторін в цивільно-прововому спорі, встановивши наявність достатніх для того законних підстав, суд дійшов висновку, що слід задовольнити позов в частині вимоги про зобов'язання ОСОБА_5 безоплатно усунути недоліки товару у 30-денний строк шляхом передання їй корпусу м'ясорубки Харків аналогічної конструкції із підтверджуючими якість документами, а також в частині відшкодування завданої моральної шкоди в сумі 111,00 гривень. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити. При цьому суд виходив з такого.

Відповідно до частини першої статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно частини першої статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

На підставі досліджених в судовому засіданні документів, оцінивши їх як належні та допустимі докази, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві обставини знайшли своє підтвердження та є достовірними, однак не всі позовні вимоги суд вважає доведеними.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_4 07.09.2016 року придбала в магазині відповідача за 111,00 грн. м'ясорубку (а.с.5), гарантійний строк обслуговування якої складає 12 місяців (а.с.6).

28 листопада 2016 року при спробі позивача використати придбану річ за призначенням механізм кріплення м'ясорубки розламався (а.с.9).

28 та 29 листопада 2016 року позивач особисто та через свого представника звертався до продавця товару за захистом своїх прав як споживача. Однак вимоги щодо заміни товару та відшкодування його вартості не були задоволені.

За викладених обставин суд дійшов переконання, що заявлена позивачем вимога про усунення відповідачем недоліків товару у 30-денний строк шляхом передання їй корпусу м'ясорубки Харків аналогічної конструкції із підтверджуючими якість документами є обґрунтованою, а обраний спосіб захисту відповідає порушеному праву споживача з огляду на приписи пункту 2 частини першої статті 708 ЦК України з урахуванням вимог ст.ст. 15, 16 цього ж Закону та приписів Закону України "Про захист прав споживачів".

Згідно частини другої статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Вирішуючи це питання суд виходив з наявності моральної шкоди, що полягає у душевних стражданнях, яких зазнала позивач ОСОБА_4 у зв'язку з протиправною бездіяльністю зі сторони відповідача щодо відновлення порушених прав споживача у розумінні частини другої статті 23 ЦК України.

На підставі ст.ст. 15, 16, 23, 1167 ЦК України, враховуючи поведінку сторін, глибину душевних страждань особи, ступінь вини відповідача, суд дійшов висновку, що слід задовольнити вимоги позивача щодо відшкодування моральної шкоди в частині стягнення на користь позивача 111,00 гривень. Таку суму компенсації суд вважає розумною, виваженою і справедливою, так як відповідає сумі витрат на придбання споживачем товару неналежної якості.

Вимогу позивача про стягнення з відповідача 16000,00 гривень в якості компенсації завданої моральної шкоди (за мінусом задоволеної частини позову) суд вважає необґрунтованою і такою, що не відповідає таким встановленим загальним засадам цивільного законодавства (ст. 6 ЦК України), як справедливість, добросовісність та розумність, а тому таку вимогу слід залишити без задоволення.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 3490,00 грн., суд дійшов висновку, що вказані витрати документально не підтверджені, а надані суду квитанція поповнення банківської картки за номером на 2000,00 грн. від 06.12.2016 року (а.с.1), розрахунок оплати праці адвоката від 18.04.2017 року (а.с.37) і квитанція №1 від 20.04.2017 року (а.с.38) не є належними доказами, так як документальним підтвердженням у такому випадку виступають дані, внесені до Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, форму та порядок ведення якої затверджено Наказом Міністерства доходів і зборів від 16.09.2013 року №481, і стосується, в тому числі, діяльності приватних адвокатів. Також судом взято до уваги й те, що адвокат ОСОБА_1 в судовому процесі мав статус представника позивача, а не особи, яка надає правову допомогу у розумінні статті 84 ЦПК України. За таких обставин клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу не підлягає задоволенню.

На виконання вимог ст. 88 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню в дохід держави з відповідача та складає 640,00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 11, 60, 61, 88, 196, 208, 209, 213-215, 218, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_5 безоплатно усунути недоліки товару у 30-денний строк шляхом передання ОСОБА_4 корпусу м'ясорубки Харків аналогічної конструкції із підтверджуючими якість документами.

Стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 111,00 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 (нкпп - НОМЕР_1) в дохід держави судовий збір в розмірі 640,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Царичанський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Царичанського районного суду

Дніпропетровської області ОСОБА_7