Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2017 р. Справа № 805/1628/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,

розглянувши порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Головного управління ДФС у Полтавській області

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

третя особа, яка

не заявляє самостійних

вимог на предмет спору

на стороні позивача державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного

управління ДФС у Полтавській області

про стягнення податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 281 350,37 гривень

Головне управління ДФС у Полтавській області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про стягнення податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 281 350,37 гривень.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року в адміністративній справі за позовом державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 281 350,37 гривень замінено первинного позивача державну податкову інспекцію у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області на належного позивача Головне управління ДФС у Полтавській області та залучено державну податкову інспекцію у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що станом на 01.04.2017 року у відповідача - ОСОБА_1 у зв'язку з несплатою поточних зобов'язань, виник податковий борг з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 281 350,37 гривень. Податковий борг виник у зв'язку з несплатою узгоджених грошових зобов'язань згідно поданих податкових декларацій від 30 листопада 2015 року № 1500057621 та від 19 лютого 2016 № 1600019813. 27 січня 2016 року була сформована податкова вимога № 65-23 та надіслана відповідачу. Посилаючись на вимоги п. 59.1 статті 59 та п. 287.5 статті 283 Податкового кодексу України, позивач просив суд стягнути з відповідача зазначену суму податкового боргу.

Через канцелярію суду представник позивача надав клопотання, в якому просив розглянути справу без участі представника за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

Представник третьої особи через канцелярію суду надав клопотання, в якому просив розглянути справу без участі представника за наявними у справі матеріалами

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в письмовому провадженні у відповідності до приписів ч. 6 ст. 128 КАС України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3) зареєстрований як фізична особа - підприємець 15 лютого 2000 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с. 9-12), перебуває на обліку в державній податковій інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області як платник податків за неосновним місцем з 30 березня 2016 року за № 1616011400138, що підтверджується повідомленням про взяття на облік за неосновним місцем обліку форми № 16-ОПП (а.с. 17).

Відповідачем надано до державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області декларації з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності:

- за звітний податковий період 2015 рік, якою було визначено суму орендної плати за листопад 2015 року в розмірі 104 527,30 гривень та за грудень 2015 року в розмірі 52000,00 гривень, загальна річна сума податку з орендної плати за землі державної або комунальної власності за 2015 рік у розмірі 156 527,30 гривень (а.с. 13-14);

- за звітний податковий період 2016 рік, якою було визначено щомісячну суму з лютого по грудень 2016 року по 15 388,00 гривень, а у січні 2016 року - 15 385,07 гривень, загальна річна сума податку з орендної плати за землі державної або комунальної власності за 2016 рік у розмірі 184 653,07 гривень (а.с. 15-16).

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 286.2. статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, як визначено в пункті 287.3 статті 287 Податкового кодексу України.

Наявними в матеріалах справи податковими деклараціями (а.с. 13-16) підтверджено визначення відповідачем зобов'язань з орендної плати за землі державної або комунальної власності за 2015 - 2016 роки на загальну суму 341 180,37 гривень по терміну сплати з 30 грудня 2015 року по 30 січня 2017 року з урахуванням самостійної сплати в сумі 60 000,00 гривень. У зв'язку з чим, за відповідачем обчислюється податковий борг у розмірі 281 180,37 гривень. Зазначене зобов'язання в сумі 281 180,37 гривень не було сплачене у встановлені Податковим кодексом України строки.

Державною податковою інспекцією у м. Полтаві Головного управління ДФС у Донецькій області була винесена податкова вимога від 27 січня 2016 року № 65-23, якою до відповідача були застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170,00 гривень (а.с. 8), які також відповідачем не сплачені.

Як вбачається із зворотного боку облікової картки за відповідачем станом на 31 січня 2017 року обліковується заборгованість з орендної плати з фізичних осіб у сумі 298 543,72 гривень, з яких позивач просить стягнути 281 350,37 гривень (а.с. 38, 54).

Відповідно до п. п. 14.1.175. п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 95.1. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

27 січня 2016 року держаною податковою інспекцією у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області сформована податкова вимога форми «Ф» № 65-23 (а.с. 8), яка направлена на адресу відповідача та повернута у зв'язку з закінченням встановленого терміну зберігання (а.с. 8 зв.бік).

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними, визначений ст. 60 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено безперервне існування податкового боргу відповідача за період від дня отримання податкової вимоги до моменту виникнення податкового боргу, заявленого позивачем до стягнення.

Відповідачем зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведена податкова вимога вважається відкликаною не надано.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем суми податкового боргу відповідача з орендної плати з фізичних осіб та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.

Відповідно до ст. 67 Конституції України та ст. 16 Податкового кодексу України, підприємство зобов'язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись положеннями Податкового кодексу України та статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Головного управління ДФС у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про стягнення податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 281 350,37 гривень - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_3) податковий борг з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 281 350 (двісті вісімдесят одну тисячу триста п'ятдесят) гривень 37 копійок, на користь місцевого бюджету на розрахунковий рахунок 33211815700002, код бюджетної класифікації платежу 18010900, одержувач УДКСУ у м. Полтаві, ЗКПО 38019510, банк одержувача: ГУ ДКСУ у Полтавській області, МФО 831019.

Постанова прийнята в нарадчій кімнаті 14 червня 2017 року.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Голубова Л.Б.