ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
02.11.09 Справа № 10/274-09.
за позовом: приватного підприємця ОСОБА_1, Білопільський район
до відповідача: фермерського господарства «Садко Р. І.», Сумський район,
с. Нижня Сироватка
про стягнення 1821820,39 грн.
СУДДЯ МАЛАФЕЄВА І.В.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_3
від відповідача: Ященко В.В.
В судовому засіданні для оголошення повного тексту рішення судом оголошена перерва з 28.10.2009р. до 02.11.2009р. до 10 год. 00 хв.
Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача на його користь по Договору № 30/04/08 основну суму боргу 463 540, 00 грн., пені 143 275,24 грн., річні 18 167,76 грн., інфляційні 80 192,42 грн., а всього заборгованість в сумі 705 175,42 грн., по договору № 07/05/08 основну суму боргу 67 500,00 грн., пені 20 378,14 грн., три річні 2 584,72 грн., інфляційні 11 115,00 грн., а всього 101 577,86 грн., по договору № 08/05/08 основну суму боргу 57 000,00 грн., пені 16 838,60 грн., річні 2136,35 грн., інфляційні 9006,00 грн. а всього 84 980,95 грн. основну суму боргу 4 320,00 грн., пені 995,73 грн., річні 126,76 грн., інфляційні 673,92 грн., а всього 6 116,41 грн., по договору 02/04-12 основну суму боргу 263 802,36 грн., пені 21 886,16 грн., річні 2 865,87 грн., інфляційні 4 793,14 грн., а всього 293 347,55 грн., по договору 19/05/08 суму основного боргу 389 011,60 грн., пені 109 464,03 грн., річні 13 896,14 грн., інфляційні 61 264,45 грн., а всього 573 636,22 грн., по договору 05/05/08 суму основного боргу 38 160,00 грн., пені 11 356,07 грн., річних 1 440,63 грн., інфляційні 6 029,28 грн., а всього 56 985,98 грн.
23.09.2009 р. позивач зменшив позовні вимоги і просив суд стягнути з відповідача 1283333 грн. основного боргу за зазначеними договорами, 149412,77 грн. пені, 18959,26 грн. – 3% річних, 57071, 95 грн. інфляційних збитків.
Остаточно позивач уточнив свої вимоги в судовому засіданні 21.10.2009 р., зменшивши їх до 332903,25 грн., в т.ч. за договором №07/05/08 від 07.05.2008 р. – 83289,23 грн., з яких 67500 грн. основного боргу, 1631,10 грн. 3% річних, 6142,50 грн. – інфляційних збитків, 8014,92 грн. пені, за договором №08/05/08 від 08.05.2008р. – 70332,52 грн., в т.ч. 57000 грн. основного боргу, 1377,37 грн. – 3% річних, 5187 грн. інфляційних збитків, 6768,15 грн. пені, за договором №02/04/12 від 02.04.2009р. 179281,50 грн., в т.ч. 169362,36 грн. основного боргу, 1127,54 грн. – 3% річних, 1016, 17 грн. інфляційних збитків, 7774,42 грн. пені.
Відповідач проти позову заперечує. Він вважає, що позивачем об’єднано декілька підстав та предметів позовів, що суперечить вимогам Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, відповідач зазначає, що ті договори, на які посилається позивач, не виконувалися сторонами, а виконання робіт та поставка продукції, про які йдеться в позові, були здійснені на підставі усної домовленості і строк платежу сторонами не узгоджувався. Накладні, на які посилається позивач, відповідач вважає неналежними доказами, оскільки до них не надано довіреностей на отримання товару.
Позивач заперечує факти позадоговірних поставок і виконання робіт, свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
В судовому засіданні були досліджені оригінали первинних бухгалтерських документів, наданих до огляду позивачем за клопотанням відповідача.
Справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив.
Згідно уточнених позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за трьома договорами.
Так, 07.05.2008 р. між сторонами укладені договори про виконання робіт №07/05/08. Згідно умов цього договору позивач зобов’язувався виконати роботи по посіву соняшника, а відповідач прийняти ці роботи і розрахуватися після підписання акту виконаних робіт до 31 грудня 2008 р. (п.п. 1.1, 4.1 договору). Загальна вартість робіт визначена в сумі 37500 грн. (п. 1.4 договору).
Позивачем подано два акти приймання виконаних робіт, підписані сторонами. Акт від 25.05.2008р. свідчить про те, що виконаний посів соняшника на суму 37500 грн. з відміткою, що роботи виконано в повному об’єму і відповідають умовам договору. Таким чином, в цій частині вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню, оскільки ґрунтуються на умовах договору і відповідають вимогам ст.ст. 837,854 Цивільного кодексу України. На суму основного боргу 37500грн. правомірно, відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України, нараховані 3% річних та інфляційні збитки.
Так, підлягають стягненню 906,16 грн. річних відсотків та 3412,50 грн. інфляційних збитків за заявлений період з 01.01.2009р. по 21.10.2009р.
Пеня позивачем нарахована неправомірно, оскільки згідно ст. 547 Цивільного кодексу України форма правочину щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі, а вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Договір, же, укладений сторонами, не містить умови щодо стягнення пені.
Суд погоджується з позицією відповідача в частині необґрунтованості вимог по стягненню 30000грн. боргу за виконані роботи за посів соняшнику. Так, акт приймання на цю суму підписаний сторонами 05.05.2008р. (т.б. до укладання самого договору). Крім того, вартість робіт за договором, як зазначалось вище, становить 37500 грн. Таким чином, в даному випадку мали місце позадоговірні відносини і позивач не подав доказів узгодження строку платежу за ці роботи або направлення вимоги по оплаті відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України.
Отже, в цій частині позовні вимоги заявлені передчасно, є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.
08.05.2008р. сторонами укладено договір №08/05/08 на виконання робіт по посіву кукурудзи на загальну суму 57000 грн. також за умови розрахунку на підставі акту виконаних робіт до 31.12.2008р.
Такий акт підписаний 25.05.2008р. на суму договору і в ньому сторони свідчать, що посів кукурудзи виконаний в повному об’ємі і відповідає умовам договору.
Цей договір, однак, також не містить умов щодо стягнення пені.
Тому вимоги позивача підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в сумі 57000 грн., 3% річних в сумі 1377,37 грн. та інфляційних збитків в сумі 5187 грн.
Крім того, 02.04.2009 р. сторонами укладений договір поставки №02/04-12, згідно якому позивач зобов’язувався поставити позивачу продукцію для сільськогосподарського виробництва. Загальна кількість, найменування, ціна і інші умови визначаються специфікаціями, які є невід’ємною частиною цього договору. Договором визначено, що ціна товару та строк оплати зазначаються в специфікації.
Позивачем надані специфікації №1 та №2 від 02.04.2009 р. на суму 9938,56 грн. та 109123,80 грн. із узгодженням строку оплати до 01.08.2009 р. та накладна №67 від 17.04.2009 р. на загальну суму 169362,36 грн., підписані першими посадовими особами сторін.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржника, вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов’язання, або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Тому вимоги по стягненню боргу в сумі 169362,36 грн. є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Правомірними є і вимоги щодо стягнення відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційних збитків в сумі 1016,17 грн. та 3% річних в сумі 1127,54 грн. за період з 02.08.2009р. по 21.10.2009р. Нарахування пені за прострочку платежу узгоджено п.п. 8.3.1 договору, 232 Господарського кодексу України і тому заявлені вимоги в частині стягнення пені в сумі 7774,42 грн. підлягають задоволенню.
Таким чином, підлягають задоволенню позовні вимоги на загальну суму 284663,53 грн. , з яких 263862,36 грн. – сума основного боргу за виконані роботи та поставлену продукцію, 7774,42 грн. – пені за прострочку в оплаті отриманої сільськогосподарської продукції, 3411,07 грн. -3% річних, 9615,67 грн. інфляційних збитків.
В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають як необґрунтовані (з підстав, викладених вище).
Заперечення позивача не можуть бути взяті судом до уваги з огляду на наступне.
Оцінка правомірності чи неправомірності об’єднання позовних вимог, їх пов’язаності і однорідності відноситься до компетенції суду, а не учасників судового процесу.
Що стосується відсутності довіреності на отримання продукції, накладна підписана першими посадовими особами сторін, видача довіреності яким не передбачається, відповідно Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затверджених Наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996р., тим більше, відповідач не спростовує сам факт отримання цією продукції.
Посилання на те, що виконання робіт та поставка продукції здійснювалися за усною домовленістю суперечить матеріалам справи: ціна, предмет договорів та строки їх виконання співпадають з актами приймання, специфікаціями та накладною. Відсутність на цих документах лише номеру договору є формальною ознакою, за якою відповідач намагається уникнути виконання зобов’язання.
Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовується пропорційно сумі задоволених вимог 2846,64 грн. витрат по сплаті державного мита та 36,88 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фермерського господарства «ОСОБА_2» (АДРЕСА_1, і.к. НОМЕР_2) на користь приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, і.к. НОМЕР_1) 284663,53 грн. , з яких 263862,36 грн. – сума основного боргу за виконані роботи та поставлену продукцію, 7774,42 грн. – пені за прострочку в оплаті отриманої сільськогосподарської продукції, 3411,07 грн. -3% річних, 9615,67 грн. інфляційних збитків.
3. В іншій частині позовних вимог – відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ І.В.МАЛАФЕЄВА
В судовому засіданні оголошено повний текст рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 02.11.2009 р.
Суддя