- Позивач (Заявник): Перший заступник прокурора Хмельницької області м. Хмельницький
- Відповідач (Боржник): Віньковецька селищна рада смт. Віньківці
- Відповідач (Боржник): Фізична особа - підприємець Цибулько Оксана Іванівна
Ім`я | Замінене і`мя | Особа |
---|
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"15" червня 2017 р.Справа № 924/462/17
Господарський суд Хмельницької області у складі:
суддя Магера В.В., розглянувши матеріали справи
За позовом Першого заступника прокурора Хмельницької області м. Хмельницький в інтересах держави
до Віньковецької селищної ради, смт. Віньківці Хмельницької області
до Фізичної особі-підприємця ОСОБА_1, с. Карижин Віньковецького району Хмельницької області
про визнання недійсним договору від 23.01.2017р. №19
За участю представників сторін:
від прокуратури: Васильєва І.М. - згідно службового посвідчення №035914 від 05.10.2015р.
від відповідача-1: не прибув;
від відповідача-2: не прибув;
У судовому засіданні відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: Прокурор звернувся до суду із позовом, у якому просить суд визнати недійсним договір від 23.01.2017 року №19, укладений між Віньковецькою селищною радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 про постачання товарної продукції на суму 120000,00 грн. Свої вимоги мотивує тим, що в оскаржуваному договорі, в порушення вимог ст.ст. 655, 656, 669 Цивільного кодексу України, ст.ст.179, 180 Господарського кодексу України, не визначено конкретне найменування та кількість продукції, що є предметом договору. Окрім того, оскільки стороною договору є орган місцевого самоврядування - Віньковецька селищна рада, котра є розпорядником бюджетних коштів, а закупівля продукції здійснювалась за кошти бюджету, тому необхідно враховувати вимоги законодавства, що регулює порядок проведення публічних закупівель. Проте, Віньковецькою селищною радою не дотримано вимоги Закону України "Про публічні закупівлі" в частині включення передбачуваної закупівлі до річного плану закупівель, а також не оприлюднено такий план на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель. Також замовником при здійсненні закупівлі не визначено конкретний предмет закупівлі згідно Національного класифікатора України "Єдиний закупівельний словник" ДК 021:2015, як це передбачено Законом України "Про публічні закупівлі" та Порядком визначення предмету закупівлі, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016р. №454.
Відтак, на думку прокурора, укладення спірного договору на поставку продукції за відсутності визначеного конкретного предмета закупівлі, без планування даної закупівлі та відображення її в додатку до річного плану закупівель Віньковецької селищної ради на 2017 рік суперечить вимогам ст.ст.2, 3, 4 Закону України "Про публічні закупівлі", п.1 розділу ІІ Порядку визначення предмету закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016р. №454.
З огляду на зазначене, оскільки спірний договір на закупівлю товарів за кошти бюджету між Віньковецькою селищною радою та ФОП ОСОБА_1 №19 від 23.01.2017 року укладено сторонами із порушеннями ст.ст.656, 669 Цивільного кодексу України, ст.ст.179, 180 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 2, 3, 4 Закону України "Про публічні закупівлі", п.1 розділу ІІ Порядку визначення предмету закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 року №454, прокурор звернувся з даним позовом до суду.
Прокурор в судовому засіданні позов підтримав, вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідачі не скористалися правом участі своїх представників в судових розглядах справи.
13.06.2017 року від представника відповідача-1 надійшла заява, у якій позов визнає, розгляд справи просить проводити за відсутності повноважного представника. Заява аналогічного змісту 15.06.2017 року надійшла на адресу суду від відповідача-2.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
23.01.2017 року між приватним підприємцем ОСОБА_1 (продавець) та Віньковецькою селищною радою (покупець) укладено договір №19 (далі-договір), згідно п.1.1. якого продавець постачає товарну продукцію згідно накладних, а покупець приймає та оплачує її на умовах цього договору.
Сума товарної продукції, яку продавець постачає покупцеві згідно даного договору складає 100000,00 грн. (п.1.2. договору).
Постачання товарної продукції, відповідно до п.2.1. договору, проводиться в день оплати. Доставка товару проводиться транспортом продавця.
Оплата за товарну продукцію проводиться покупцем у вигляді попередньої оплати на розрахунковий рахунок продавця (п.3.1. договору).
Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2017 року.
Договір підписано сторонами та скріплено печаткою Віньковецької селищної ради.
Як вбачається із звіту про укладені договори UA-2017-02-20-000058-с Віньковецькою селищною радою укладено договір 23.01.2017 року №19 на поставку продуктів харчування із ПП ОСОБА_1 на суму 100000,00 грн.
На виконання умов договору відповідачем-2 поставлено у дитячий садок №2 та №1 продукти харчування згідно накладної №5 від 21.04.2017 року на суму 7938,73 грн., накладної №6 від 25.04.2017 року на суму 4683,08 грн., накладної №4 від 28.03.2017 року на суму 6403,30 грн., накладних №4 від 28.03.2017 року на суму 3294,35 грн. та №76 від 30.01.2017 року на суму 6337,05 грн., накладної №2 від 27.02.2017 року на суму 5105,88 грн.
Віньковецькою селищною радою, в свою чергу, перераховано на рахунок ПП ОСОБА_1 грошові кошти згідно договору №18 від 23.01.2017 року в розмірі 2605,33 грн. (платіжне доручення №59 від 30.01.2017 року), 5105,88 грн. (платіжне доручення №188 від 27.02.2017 року), 7938,73 грн. (платіжне доручення №381 від 24.04.2017 року), 4683,08 грн. (платіжне доручення №426 від 26.07.2017 року).
Виконавчий комітет Віньковецької селищної ради повідомив прокурора Віньковецького відділу Городоцької місцевої прокуратури у листі №176 від 05.05.2017 року, що у 2017 році на продукти харчування для двох дитячих садочків передбачено 360000,00 грн., вказані продукти поставляють ПП ОСОБА_1 на підставі договору №18 від 23.01.2017 року, ПП ОСОБА_3 на підставі договору №17 від 23.01.2017 року та ПП ОСОБА_4 на підставі договору №19 від 23.01.2017 року. При цьому, річні плани закупівель Віньковецької селищної ради на 2017 рік не розроблялись та не оприлюднювались на сайті www.prozzoro.gov.ua, в тому числі, не здійснювалось планування закупівлі продуктів харчування у 2017 році.
Враховуючи вищевикладене, прокурор звернувся з даним позовом до суду.
Аналізуючи докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги наступне.
Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 7 ст.179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до ст.638 ЦК України та ст.180 ГК України договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов (предмету, визначених законом необхідних умов для договорів даного виду та визначених за заявою сторін умов).
Як вбачається з матеріалів справи, 23.01.2017 року між ФОП ОСОБА_1 (продавець) та Віньковецькою селищною радою (продавець) укладено договір №19, за умовами якого продавець взяв на себе зобов'язання постачати товарну продукцію згідно накладних, а покупець - приймати та оплачувати таку продукцію.
Згідно ст.712 ЦК України, яка кореспондується з положеннями ст.265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).
Статтею 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначена родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.
Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У преамбулі Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що даний закон установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Оскільки Віньковецька селищна рада є органом місцевого самоврядування та здійснювала відповідно закупівлю товарів, робіт і послуг для потреб територіальної громади, то на порядок та правила укладення договорів із нею поширює свою дію Закон України "Про публічні закупівлі".
Статтею 1 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Предметом закупівлі є товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Товарами, в свою чергу, є продукція, об'єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов'язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.
Відповідно до Порядку визначення предмету закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 року №454, предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник", затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі - Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
Положеннями ч.ч.1, 2 ст.2 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що цей Закон застосовується, зокрема, до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень. Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.
В свою чергу, стаття 3 Закону України "Про публічні закупівлі" до принципів закупівлі відносить: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Частина 2 статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" роз'яснює, що під недискримінацією учасників слід розуміти і те, що замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом.
Відтак, Віньковецька селищна рада як замовник закупівлі продукції - продуктів харчування, із предметом купівлі менше 200000,00 грн. під час здійснення такої закупівлі зобов'язувана дотримуватись принципів закупівлі, визначених законом України "Про публічні закупівлі".
Статтею 4 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено обов'язок здійснення закупівель відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п'яти днів з дня їх затвердження.
При цьому, вказана норма не встановлює обмежень щодо закупівель до 200000,00 грн. або вище, відтак поширюється на всі закупівлі, які планується вчинити в поточному році замовником.
Відповідно до листа виконавчого комітету Віньковецької селищної ради №176 від 05.05.2017 року, річні плани закупівель Віньковецькою селищною радою не розроблялись у 2017 році та не оприлюднювались.
З огляду на зазначене суд приходить до висновку, що замовником закупівлі - Віньковецькою селищною радою при здійсненні закупівлі продуктів харчування, зокрема, при укладенні оскаржуваного договору №19 із відповідачем-2 порушено принцип недискримінації учасників, оскільки така закупівля не була оприлюднена у плані закупівель, як це вимагає ст.4 Закону України "Про публічні закупівлі". Останнє в свою чергу не забезпечило вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої вказаним вище законом.
Визнання договору недійсним є одним із способів захисту, який застосовується судом у випадках та порядку, визначеному цивільним законодавством.
Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.
Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Відтак, оскільки оскаржуваний договір №19 від 23.01.2017 року із ФОП ОСОБА_1 суперечить принципам закупівель, встановленим ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки був укладений із порушенням принципу недискримінації учасників, суд приходить до висновку про необхідність визнання його недійсним.
Окрім того, судом зауважується, що ч.7 ст.2 закону України "Про публічні закупівлі" забороняє придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Проте, як вбачається із матеріалів справи, Віньковецькою селищною радою у 2017 році на закупівлю харчування для дитячих садочків №№1 та 2 було укладено шість договорів із різними суб'єктами по різних фондах (загальному та спеціальному) на суми, менші за 200000,00 грн., хоча загальні суми визначені в розмірі 360000,00 грн. (по загальному фонду бюджету), та 300000, 00 грн. (по спеціальному фонду бюджету). Відтак, оскільки предмет закупівлі не конкретизовано у відповідності до вимог Єдиного закупівельного словника, а згідно наявних в матеріалах справи накладних на поставку продуктів харчування вбачається, що предметом оскаржуваного договору є продукти харчування в цілому (Розділ 15000000-8 Єдиного закупівельного словника), тому суд приходить до висновку, що в даному випадку має місце поділ предмета закупівлі - продуктів харчування, з метою уникнення процедури проведення відкритих торгів.
При цьому судом враховується, що відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Відповідачі у справі визнали позовні вимоги, що підтверджується відповідними заявами, що направлені на адресу суду. Визнання позову відповідачами не суперечить вимогам чинного законодавства та не порушує права та охоронювані інтереси інших осіб.
Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі у зв'язку із невідповідністю оскаржуваного договору вимогам законодавства, зокрема, Закону України "Про публічні закупівлі".
Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладається на відповідачів в рівних частинах.
Керуючись ст.ст.1, 2, 13, 33, 43, 49, 82, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД-
В И Р І Ш И В:
Позов першого заступника прокурора Хмельницької області м. Хмельницький в інтересах держави до 1. Віньковецької селищної ради смт. Віньківці; 2. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 с. Карижин, Віньковецький р-н, Хмельницька обл. про визнання недійсним договору від 23.01.2017р. №19, укладеного між Віньковецькою селищною радою та ФОП ОСОБА_1 про постачання товарної продукції на суму 100000,00 грн. задовольнити.
Визнати недійсним договір №19 від 23.01.2017 року, укладений між Віньковецькою селищною радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 про постачання товарної продукції на суму 100000,00 грн.
Стягнути із Віньковецької селищної ради (32500, Хмельницька область, Віньковецький район, смт. Віньківці, вул. Соборної України, 20, код ЄДРПОУ 04403315) на користь прокуратури Хмельницької область (м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102) 800, 00 грн. (вісімсот грн. 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
Стягнути із фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь прокуратури Хмельницької область (м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102) 800, 00 грн. (вісімсот грн. 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
Повне рішення складено 16.06.2017 року.
Суддя В.В. Магера
Віддрук. 3 прим.:
1 - до справи,
2 - відповідачу-1 (32500, смт. Віньківці, вул. Соборної України, 20 Хмельницької обл.)
3 - відповідачу-2 АДРЕСА_2
Всім рекомендованим листом.
- Номер:
- Опис: визнання недійсним договору від 23.01.2017р. №19
- Тип справи: Позовна заява, подана прокурором
- Номер справи: 924/462/17
- Суд: Господарський суд Хмельницької області
- Суддя: Магера В.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 15.05.2017
- Дата етапу: 15.06.2017
- Номер:
- Опис: про видачу наказу
- Тип справи: Інші типи заяви (2-й розділ звіту)
- Номер справи: 924/462/17
- Суд: Господарський суд Хмельницької області
- Суддя: Магера В.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 26.06.2017
- Дата етапу: 27.06.2017