ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я   

іменем України

14.06.2017                                                                                                          Справа № 905/1171/17                               

Суддя господарського суду Донецької області Бойко І.А. при помічнику судді                Асмановій Е.Е. розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Прогрес», Донецька область, м. Маріуполь

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», Донецька область, м. Краматорськ

про: стягнення 3% річних у розмірі 3661,63 грн., інфляційних витрат у розмірі                  38117,45 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Прогрес», Донецька область, м. Маріуполь, звернувся до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», Донецька область, м. Краматорськ про стягнення 3% річних у розмірі 3661,63 грн., інфляційних витрат у розмірі 38117,45 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору підряду №09/1746 від 21.11.2012р., рішення господарського суду Донецької області №905/66/15 від 25.02.2016р., наказу господарського суду Донецької області від 25.08.2016р., внаслідок чого виникли підстави для нарахування 3% річних та інфляції.

Представник позивача у судове засідання не з’явився. Через канцелярію суду надав письмові пояснення від 01.06.2017р., в якому підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить розгляд справи проводити без участі представника позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився. Через канцелярію суду надав відзив №17/570-978 від 31.05.2017р. на позовну заяву, в якому зазначає, що не може бути двічі притягнений до відповідальності за одне й те саме правопорушення. Також, через канцелярію суду надав клопотання №17/569-977 від 31.05.2017р. про відкладення розгляду справи та

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

Господарським судом Донецької області розглядалась справа №905/66/15 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Прогрес», Донецька область, м. Маріуполь до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», Донецька область, м. Краматорськ про стягнення стягнення основного боргу в сумі 59558,52 грн., 3% річних в сумі 3025,25 грн. за період з 05.08.2013р. по 14.04.2015р., інфляційних втрат в сумі 21441,06 грн. за період з серпня 2013р. по лютий 2015р.

Відповідно ч.3. ст. 35 Господарського процесуального кодексу України (надалі – ГПК України), обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин, під час розгляду цієї справи не доказується знову факт порушення відповідачем грошових зобов‘язань на суму 84024,83 грн. при виконанні умов договору №09/1746 від 21.11.2012р.

У даній справі підлягає доведенню обставини пов’язані з належним виконанням відповідачем рішення господарського суду Донецької області від 25.02.2016р. по справі №905/1171/17 та підлягає перевірці правильність здійсненого позивачем розрахунку ціни позову.

Як вже було встановлено судом, 21.11.2012р. між ТОВ Фірма «Прогрес» та ПАТ «Енергомашспецсталь» було укладено договір підряду, згідно якого Підрядник бере на себе зобов’язання на свій риск виконати відповідно до договору роботу по завданню Замовника. А Замовник зобов’язується ії оплатити.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків з оплати вартості виконаних робіт позивачем, невиконання рішення господарського суду Донецької області від 25.02.2016р., позивач звернувся до господарського суду з розглядуваним позовом.

Статтею 33 ГПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст. 43 ГПК України).  

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до сплати 3% річних за період з 14.04.2015р. по 30.04.2017р. та інфляційних нарахувань за період 01.02.2015р. по 30.04.2017р. за порушення строків виконання грошових зобов'язань за договором №09/1746 від 21.11.2012р.

Згідно ст.ст.  11,  509 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України),  зобов'язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України (надалі – ГК України).

Відповідно до ч.1.  ст. 193 ГК України  та   ст. 526 ЦК України,  зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1.  ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1. ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.525, ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Як було встановлено судом, сторони визначили проводить остаточний розрахунок завикрнані роботи протягом 15 календарних днів за фактично виконаний об’єм після підписання форм КБ-2В, КБ-3 та отримання рахунку на оплату.

Відповідач на виконання умов договору №09/1746  від 21.11.2012р., рішення господарського суду Донецької області від 25.02.2016р. оплату заборгованості не здійснив а ні в добровільному порядку, а ні в примусовому порядку.

Приписи ч.7.   ст. 193 ГК України  та ст. 525 ЦК України  встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами   ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таке неналежне виконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення   у розумінні  ст. 610 ЦК України, а сам відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання у розумінні ч. 1  ст. 612 цього Кодексу.

Відповідач не надав до суду інших доказів на підтвердження оплати заборгованості перед позивачем у розмірі 84024,83 грн., а матеріали справи таких не містять.

За таких обставин, Публічним акціонерним товариством «Енергомашспецсталь» не доведений факт оплати заборгованості перед позивачем у розмірі 84024,83 грн.

Відповідно до ст.ст. 216 – 218 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені до стягнення 3% річних у розмірі 3661,63 грн. за період  з 14.04.2015р. по 30.04.2017р., суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку, що належний до стягнення розмір 3% річних за період з 14.04.2015р. по 30.04.2017р. становить                 3656,73 грн.

В іншій частині вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 4,90 грн. задоволенню не підлягають.

Заявлені до стягнення інфляційних витрат у розмірі 38117,45 грн. за період  з 01.02.2015р. по 30.04.2017р., суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку, що належний до стягнення розмір інфляційних витрат за періоди з 01.02.2015р. по 30.04.2017р. становить 38007,72 грн.

В іншій частині вимоги про стягнення інфляційних витрат у розмірі 109,73 грн. задоволенню не підлягають.

Заперечення відповідача до уваги судом не приймається так, як вони спростовуються матеріалами справи, оскільки стягується 3% річних та інфляційні витрати за інший період, у зв’язку з простроченням сплати основного боргу.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 11, 251, 252, 253, 509, 526, 527, 530, 599, 601, 623, 625, 627- 629, 651-653, 837, 846, 854-849, 882 Цивільного кодексу України, ст. ст. 181, 193, 203 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Прогрес», Донецька область, м. Маріуполь до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», Донецька область, м. Краматорськ про стягнення 3% річних у розмірі 3661,63 грн., інфляційних витрат у розмірі 38117,45 грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» (84306, Донецька область, м. Краматорськ, код ЄДРПОУ 00210602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Прогрес» (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Мартенівська, буд. 16; код ЄДРПОУ 23427161) заборгованість 3% річних у розмірі 3656,73 грн., інфляційних витрат у розмірі 38007,72 грн., судовий збір у розмірі              1600,00 грн.

В вимогах в частині стягнення 3% річних у розмірі 4,90 грн. відмовити.

В вимогах в частині стягнення інфляційних витрат у розмірі 109,73 грн. відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          

Суддя                                                                                                                І.А. Бойко