Справа № 350/417/17

Провадження № 2/350/354/2017

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2017 року смт. Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Максиміва І.В.

при секретарі Видойник І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У своїй позовній заяві позивач просить постановити рішення, яким стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 33150 грн. 86 коп. та судові витрати по справі.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 06 грудня 2011 року між банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 1500 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20.40% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення що відповідає строку дії картки. Згідно умов договору банк має право у будь-який момент змінити кредитний ліміт.

Відповідач не надав своєчасно банку кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, чим порушив умови договору.

Станом на 31 січня 2017 року відповідач має заборгованість за кредитним договором на загальну суму 33150 гривень 86 копійок, у тому числі: 1543 гривні 48 копійок - заборгованість за кредитом, 25682 гривні 58 копійок - заборгованість по процентах за користування кредитом, 3870 гривень - заборгованість по комісії та пені за користування кредитом, 500 гривень - штраф (фіксована частина), 1554 гривні 80 копійок - штраф (процентна складова).

Представник позивача у судове засідання не з'явився, направив суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився будучи належним чином повідомленим про час розгляду справи шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання та оголошення в редакцію газети «Урядовий Кур'єр».

За таких обставин суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності сторін в порядку визначеному ч. 2 ст. 197 ЦПК України, з постановленням заочного рішення.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

06 грудня 2011 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 1500 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20.40% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, що підтверджується копією анкети-заяви відповідача (а.с.6), довідки про умови кредитування (а.с.7-8) та витягу з умов і правил надання банківських послуг (а.с.9-32).

Зобов’язання за договором позичальником не виконувалися, а тому утворився борг: 1543 гривні 48 копійок - заборгованість за кредитом, 25682 гривні 58 копійок - заборгованість по процентах за користування кредитом, 3870 гривень - заборгованість по комісії та пені за користування кредитом, 500 гривень - штраф (фіксована частина), 1554 гривні 80 копійок - штраф (процентна складова), що в сумі становить 33150 гривень 86 копійок, та підтверджується розрахунком заборгованості за договором (а.с.4-5).

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином і у встановлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов’язання у встановлений договором строк.

За змістом ст.ст. 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві надані грошові кошти та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Враховуючи викладені обставини суд приходить до висновку, що відповідач не виконав зобов’язання за вказаним договором належним чином, чим порушив зазначені норми закону та умови договору, а тому сума, що включає заборгованість по тілу кредиту, заборгованість за відсотками підлягає стягненню за рішенням суду.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3 ст. 551 ЦК України визначено, що розмір неустойки може бути зменшений судом, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

За змістом статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15., яка відповідно до положень статті 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Таким чином, у кредитному договорі передбачено подвійну відповідальність позичальника за невиконання зобов'язань, що є неправомірним, тому суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути тільки штрафи, нараховані за невиконання кредитних зобов'язань.

У зв'язку із наведеними обставинами, керуючись принципами справедливості, добросовісності та розумності, суд приходить до висновку, що у задоволенні вимоги про стягнення пені слід відмовити.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачем документально підтверджено понесені витрати у виді судового збору в розмірі 1600 гривень, 420 гривень за публікацію оголошення в газеті, що підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 197 ч. 2, 212, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на р/р № 29092829003111, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570 заборгованість за кредитним договором № б/н від 06 грудня 2011 року у розмірі 29280 гривень 86 копійок (двадцять дев'ять тисяч двісті вісімдесят гривень 86 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» 2020 гривень судових витрат по справі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Рожнятівський районний суд протягом десяти днів з часу отримання його копії.

За заявою відповідача, поданою до суду протягом десяти днів з часу отримання його копії, рішення може бути переглянуте Рожнятівським районним судом.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Максимів І.В.