Справа №2-487-2009

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

місто Горохів                             29 вересня 2009 року

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Черняка В.В.,

при секретарі Домбровській З.П.,

за участю позивача ОСОБА_1.,

відповідача ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Горохові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, –

ВСТАНОВИВ:

    Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення боргу в сумі 138475,86 гривень.

Свій позов мотивує тим, що 02 травня 2006 року між позивачем та відповідачем було укладено позикову угоду, згідно з умовами якої він надав останньому позику у сумі 2000 євро. Позика була надана на 3 місяці, а саме з 02 травня 2006 року по 02 серпня 2006 року. Погашення позики належало проводити шляхом повернення суми позики та нарахованих по ній відсотків готівкою. За користування позикою ОСОБА_2. зобов’язувався сплачувати ОСОБА_1. відсотки з розрахунку 10% місячних, а у разі порушення умов договору відсотки збільшуються ще на 5%. Сплачувати відсотки належало щомісяця. Станом на 30 липня 2009 року загальна сума боргу становить 138475,86 гривень.

На даний час відповідач позивачу борг не повернув, добровільно повертати відмовляється, а тому позивач звернувся за захистом своїх прав до суду. Позов просить задовольнити.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав повністю із наведених в заяві підстав, просить його задовольнити.

    Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково, пояснив, що згідний виплатити тільки основну суму боргу, тобто 2000 євро, оскільки заявлена позивачем сума в суді є нереальною. Просить позов задовольнити частково.

    Суд вважає, що позов підставний та підлягає до часткового задоволення.

    Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

    А згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

    Відповідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

    З позикової угоди від 02 травня 2006 року видно, що позивач надав відповідачу позику в сумі 2000 (дві тисячі) євро. Термін надання позики 3 місяці, а саме з 02 травня 2006 року по 02 серпня 2006 року. За користування позикою відповідач сплачує відсотки з розрахунку 10% місячних. В разі порушення умов договору відсотки збільшуються ще на 5%.

Про те, що даний договір позики був дійсно укладений ствердили самі сторони по справі.

Зі змісту ст. 533 Цивільного кодексу України вбачається, що грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший  порядок її визначення  не встановлений договором або законом.

Відповідно  до офіційного курсу валют, встановленого Національним банком України станом на 30 липня 2009 року 100 євро складають 1086 гривень, відповідно 2000 євро становить 21720 гривень, а тому саме ця сума підлягає стягненню з  відповідача в користь позивача.

    Отже, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2. взяв у ОСОБА_1. в борг 2000 євро, що стверджується позиковою угодою від 02 травня 2006 року, сам відповідач погоджується повернути тільки основну суму боргу в розмірі 2000 євро, а нараховані відсотки повернути відмовляється так як в нього погане матеріальне становище, разом з тим суд враховує те, що позивач ОСОБА_1. надав борг як фізична особа, а не фінансова установа, а тому суд вважає, що позов слід задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_2. 2000 євро боргу, що становить 21720 гривень.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому  вимоги позивача  про відшкодування відповідачем судових витрат підлягають до задоволення, оскільки підтверджуються відповідними квитанціями.

    Керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 215, 226 ЦПК України, ст. ст. 526, 554 1049 ЦК України, суд, –

ВИРІШИВ:

    Позов задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 21720 (двадцять одну тисячу сімсот двадцять) гривень боргу.

    Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судові витрати по справі, а саме: 1700 (одну тисячу сімсот) гривень судового збору та 30 (тридцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 цього Кодексу, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий /підпис/

Згідно з оригіналом

Суддя Горохівського районного суду             В.В.Черняк