Справа № 127/23891/15-к

Провадження №11-кп/772/885/2017

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Іванченко Я. М.

Доповідач : Нешик Р. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ОКРЕМА ДУМКА

15 червня 2017 рокум. Вінниця

судді Апеляційного суду Вінницької області Спринчука В.В. стосовно ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 15 червня 2016 року у справі за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 18 квітня 2017 року по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч.1 ст.307, ч.3 ст.309, ч.2 ст.313 КК України; ОСОБА_3 за ч.3 ст.309, ч.2 ст.313 КК України; ОСОБА_4 за ч.3 ст.309 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області 15 червня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 18.04.2017 року відносно ОСОБА_2 в частині призначеного покарання змінено, призначено менш суворе покарання, від відбування якого звільнено на підставі ст. 75 КК України.

Так, за наслідками апеляційного розгляду ухвалено судове рішення яким ОСОБА_2 пом'якшено покарання, призначено:

за ч.1 ст.307 КК України 4 роки позбавлення волі;

за ч.3 ст.309 КК України 5 років позбавлення волі;

за ч.2 ст.313 КК України 2 роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі 5 років.

На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_2 від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, покладено обов'язки, передбачені п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України.

Звільнено ОСОБА_2 з-під варти із зали суду.

З прийнятим колегією суддів апеляційної інстанції рішенням не погоджуюсь з наступних підстав.

Кваліфікацію дій обвинувачених жоден з учасників судового розгляду не оспорює, тому справа переглядається в межах апеляційної скарги ОСОБА_2 в частині призначеного йому покарання.

ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що він 15.05.2015 року, біля 16:10 годин, діючи умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи біля будинку № 54 по вулиці Козицького в місті Вінниці, під час проведення санкціонованого контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупівлі психотропної речовини амфетамін, за грошову винагороду в сумі 300 гривень, збув ОСОБА_5, фольговий згорток із порошкоподібною речовиною білого кольору 0,3462 г (згідно висновку експерта № 608 від 08.06.2015 року - психотропна речовина, обіг якої обмежено - амфетамін).

Продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_2 діючи за попередньою змовою із ОСОБА_3 у м. Києві незаконно придбали з метою виготовлення психотропної речовини призначене для цього обладнання, яке зберігали в квартирі АДРЕСА_1.

В подальшому, ОСОБА_2, діючи повторно, за попередньою змовою із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 18.07.2015 року, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2, виготовили без мети збуту психотропну речовину обіг якої обмежено амфетамін.

19.07.2015 року працівниками поліції під час огляду квартири АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено: п'ять скляних колб, скляну мірку, пакет з фрагментами фольги, чотири полімерні пляшки об'ємом 1 л. із рідиною на яких наявні етикетки з написом «ортофосфорная кислота», дві скляні пляшки об'ємом 1 л. із рідиною на яких наявні етикетки з написом «уксусная кислота», пакетик із полімерного матеріалу із застібкою у верхній частині в середині якого наявна кристалічна речовина жовтого кольору, дві полімерні ємності із порошкоподібною речовиною білого кольору, білу футболку просочену невідомою речовиною, скляний холодильник, п'ять полімерних мірок із нашаруванням речовини білого кольору на внутрішніх стінках, чотири скляних палички, електронні ваги із нашаруванням речовини білого кольору на поверхні, медичні шприци об'ємом 50 та 20 мл.

Також, під час огляду речей ОСОБА_2, у правій кишені шортів останнього було виявлено та вилучено пакетик з полімерного матеріалу із застібкою у верхній частині в середині якого знаходилась порошкоподібна речовина білого кольору, масою 49,2164 г, згідно висновку експерта № 899 від 29.07.2015 року - у вилученій речовині міститься психотропна речовина, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 22,6691 г.

Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 18.04.2017 року ОСОБА_2 засуджено та призначено покарання за ч.1 ст.307 КК України 4 роки позбавлення волі; за ч.3 ст.309 КК України 6 років позбавлення волі; за ч.2 ст.313 КК України 2 роки позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі 6 років.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_2 покарання суд першої інстанції врахував загальні засади, передбачені ст. 65 КК України, і за видом та мірою визначене покарання є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення обвинуваченим нових злочинів, висновки суду першої інстанції про необхідність ізоляції обвинуваченого ОСОБА_2 від суспільства належним чином у оскаржуваному вироку мотивовані. Судом враховано визнання вини ОСОБА_2, відсутність судимості, позитивні характеристики за місцем роботи та проживання, відсутність обтяжуючих покарання обставин, і призначено остаточне покарання, яке є фактично мінімальним з огляду на санкції інкримінованих йому злочинів.

Колегія суддів, задовольняючи апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2, пом'якшуючи йому покарання до 5 років позбавлення волі, тобто до межі, яка б дозволяла застосувати інститут звільнення від його відбування (ст. 75 КК України) дійшла висновку про відсутність необхідності ізоляції обвинуваченого від суспільства, що на моє переконання не відповідає законності та справедливості з наступних підстав.

Обвинувачений ОСОБА_2 притягується до кримінальної відповідності за вчинення трьох кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу психотропних речовин, кожен з яких, згідно ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких, санкції яких передбачають покарання : ч.1 ст.307 КК - до 8 років позбавлення волі; ч.3 ст.309 КК - до 8 років позбавлення волі; ч.2 ст.313 КК - до 6 років позбавлення волі.

Так, обвинуваченому ОСОБА_2 за вчинення ряду умисних тяжких злочинів у сфері незаконного обігу психотропних речовин, один з яких є корисливим, пов'язаний зі збутом таких речовин, колегією суддів апеляційної інстанції призначено остаточне покарання, яке за своєю мірою є мінімальним з огляду на санкції інкримінованих злочинів.

Як встановлено у даному провадженні обвинувачений ОСОБА_2 підбурюваний жагою до легкої наживи, незаконно збув ОСОБА_5 за гроші в сумі 300 грн. психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Вчинення умисного тяжкого корисливого злочину в сфері незаконного обігу психотропних речовин становить суспільну небезпеку на тлі поширення наркоманії серед населення, отже, переслідуючи корисливу мету легкої наживи, обвинувачений не лише прагнув злочинним шляхом заробити гроші, а свідомо ламав життя і долі інших людей.

Крім того, слід врахувати спрямованість дій ОСОБА_2 на тривале зайняття у сфері незаконного обігу психотропних речовин, що вбачається із факту незаконного придбання, та зберігання обладнання, призначеного для виготовлення психотропних речовин, амфетаміну, і саме у ОСОБА_2 під час огляду було виявлено та вилучено речовину білого кольору масою 49,2164 г, в якій міститься психотропна речовина, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 22,6691 г (особливо великий розмір).

Висновок суду першої інстанції про відсутність обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 узгоджується із встановленими фактичними обставинами справи.

За змістом кримінального закону щире каяття припускає критичну оцінку особою своєї злочинної поведінки шляхом визнання вини і готовності нести кримінальну відповідальність.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що кримінальні правопорушення ОСОБА_2 вчинялись протягом тривалого часу, злочини, вчинені ним, розкрито лише завдяки кваліфікованим діям працівників правоохоронних органів. Будь-яких дій, які б свідчили про те, що обвинувачений своїми діями якимось чином сприяв розкриттю злочину, у справі не встановлено.

Визнання ОСОБА_2 вини у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.3 ст.309, ч.2 ст.313 КК, слід розцінювати як захисну форму поведінки особи, яка будучи викритою у вчиненні суспільно-небезпечних діянь, підтвердила свою участь у них.

Поза увагою колегії суддів апеляційної інстанції залишився той факт, що ОСОБА_2, будучи на посаді адміністратора ВО Центру соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Обрій», працюючи в закладі тривалого денного перебування дітей та молоді з функціональними обмеженнями (вікова група від 7 до 35 років), метою діяльності якого є відновлення та підтримка їх фізичного та психічного стану, адаптація та інтеграція у суспільство, тривалий час вживав психотропні речовини сам і займався його збутом. Останнім часом в підлітково-молодіжному середовищі зростає зловживання амфетаміном, який є найбільш розповсюдженою психотропною речовиною в Україні, становить загрозу для суспільства, вживання цього препарату швидко приводить до звикання, тяжкого органічного ураження органів людини, призводить до невідворотних негативних процесів.

Наявність соціальних чинників стримуючого характеру (наявність матері, бабусі, яка має поганий стан здоров'я) не завадили обвинуваченому ОСОБА_2 протягом тривалого часу вчиняти злочини у сфері незаконного обігу психотропних речовин.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції, всупереч вимог ст. 65 КК України, за відсутності правових підстав призначила обвинуваченому ОСОБА_2 мінімальне покарання з огляду на санкції інкримінованих злочинів, що є явно несправедливим внаслідок м'якості. При цьому, залишено поза увагою те, що ОСОБА_2 вчинив ряд тяжких кримінальних правопорушень, які мають суспільний резонанс, несуть чималу загрозу для суспільства.

Покарання - єдиний засіб боротьби зі злочинами, єдиний засіб захисту суспільства від небезпечних посягань на його найбільш цінні блага. Лише правильне його застосування дає можливість досягнення мети запобігання нових злочинів як самим засудженим, так і іншими особами, невиправдано м'яке покарання породжує у злочинців відчуття безкарності та ніяким чином не впливає на попередження скоєння нових злочинів.

Враховуючи наведене, вважаю що підстави для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_2 відсутні, тому рішення колегії суддів апеляційного суду про пом'якшення йому покарання, з подальшим звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України є необґрунтованим, суперечить загальним принципам призначення покарання, застосування інституту звільнення від відбування покарання, не узгоджується з роз'ясненнями, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 22.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", а тому є незаконним та несправедливим.

Суддя В.В. Спринчук