Справа № 629/737/17

Номер провадження 2/629/689/17

Р I Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.06.2017 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Шевцова О.А.,

секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, 

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором та просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 51374,95 грн за кредитним договором № б/н від 19.08.2009 року, яка складається з наступного: заборгованість за кредитом – 3761,81 грн, заборгованість по процентам за користування кредитом – 41014,74 грн, заборгованість за пенею та комісією – 3675,78 грн, штраф (фіксована частина) – 500,00 грн, штраф (процентна складова) – 2422,62 грн та судові витрати у розмірі 1600,00 грн.

Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 51374,95 грн та судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення суду, у разі виникнення обставин викладених в ч. 1 ст. 224 ЦПК України (а.с. 21).

Відповідач та представник відповідача у судове засідання не з’явилися, проте надали суду заяви у яких просили справу слухати у їх відсутності, заперечували проти задоволення позовних вимог, надали письмове заперечення, в якому зазначено, що в додатках до позовної заяви відсутній договір від 19.08.2009 року, оскільки позивач не укладала його з ПАТ КБ «ПриватБанк». Також відповідач вказує, що позивачем був пропущений строк позовної давності.

Дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтями 10, 60 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, при цьому докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

З вимог ст. 638 ЦК України вбачається, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 1 та 2 ст. 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Статтею 1054 ч. 1 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Дослідженням наданих суду доказів встановлено, що 31.07.2009 року відповідачем була підписана заява (а.с. 8), відповідно до якої відповідач 19.08.2009 року отримала дві картки. У вказаній заяві визначено назву банківської послуги – кредитка «Універсальна», визначена валюта, базова процентна ставка по кредитному ліміту, а також зазначено, що строк дії кредитного ліміту співпадає зі строком дії платіжної карти. Поряд із цим, заява не містить відомостей про розмір кредитного ліміту та строки дії платіжних карт, що вказує на відсутність у сторін договору домовленості про розмір кредиту, а також про строк його дії. Отже надана банком копія заяви від 31.07.2009 року суд вважає неналежним доказом укладення кредитного договору, оскільки вона не підтверджує доводи позовної заяви в частині дати його укладення та розміру отриманого кредиту.

Умови та правила надання банківських послуг (а.с. 9-14) суд не вважає належним доказом, оскільки даний документ не має будь-яких реквізитів, підписів відповідача про ознайомлення з ними, що унеможливлює віднести даний доказ до спірних правовідносин.

Анкета-заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг від 18.12.2013 року (а.с. 86), також не підтверджує доводи позовної заяви про дату укладення кредитного договору та про розмір кредиту.

Інші досліджені судом докази у вигляді розрахунку заборгованості (а.с. 4-7), виписки по рахунку (а.с. 77-82), фотографічного зображення відповідача (а.с. 84), витягу з умов та правил надання банківських послуг (а.с. 102-125), витяги з програмних комплексів (а.с. 87-99), також не відображають істотні умови договору та не підтверджують момент укладення кредитного договору саме 19.08.2009 року, а також доводи позову про розмір виданого кредиту.

Суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними доказами обставини на які він посилається, та які підлягають доведенню, у зв’язку із чим, позов не підлягає задоволенню.

Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено, відповідно до ст. 88 ЦПК України, не підлягає стягненню з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» і сплачений ним судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 169, 209, 212, 213-215 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.А. Шевцов