У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
09.06.06 Справа №15/27-пд-06
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Мойсеєнко Т. В. судді Мойсеєнко Т. В. , Кричмаржевський В.А. , Радченко О.П.
при секретарі Коваленко О.Л.
за участю представників сторін
позивача: Предейн А.К., дов. № 01-4-8/12 від 10.01.2006р., Андреєва К.М., дов. № 01-4-8/777 від 29.06.2005р.,
відповідача: Овечкона С.Д., дов. № 11-92/788 від 29.12.2005р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 15/27-пд-06 та апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Херсонські комбайни”, м. Херсон
на рішення господарського суду Херсонської області від 23.03.2006р. у справі № 15/27-ПД-06
за позовом Міського комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно – каналізаційного господарства м. Херсона», м. Херсон
до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Херсонські комбайни», м. Херсон
про зобов’язання укласти договір.
Встановив:
Рішенням господарського суду Херсонської області від 23.03.2006р. у справі № 15/27-ПД-06 (суддя Клепай З.В.) позовні вимоги задоволено. Договір № 339 від 16.05.2005р. між МКП «Виробниче управління водопровідно – каналізаційного господарства м. Херсона» та ВАТ «Херсонські комбайни» визнано укладеним на умовах позивача. Судові витрати покладено на відповідача.
Рішення суду прийнято з посиланням на ст.649 Цивільного кодексу України та мотивовано тим, що на території відповідача дощові стоки відводяться по окремій мережі каналізації по 2 випускам, а тому відповідач повинен здійснювати оплату відповідно до встановленого порядку, який запропонований позивачем.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням ВАТ „Херсонські комбайни” оскаржив його до суду апеляційної інстанції звернувшись з відповідною апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати у зв’язку з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові. Посилається на порушення судом положень Закону України „Про захист прав споживачів” та ст.ст. 33,38,43 ГПК України. Заявник апеляційної скарги зазначає, що Законом України „Про захист прав споживачів” передбачено, що споживач сплачує тільки фактично отримані ним послуги, заперечує проти укладання договору на умовах позивача. Представник відповідача у судовому засідання підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі наполягає на скасуванні рішення господарського суду Херсонської області.
У відзиві на апеляційну скаргу Міське комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно – каналізаційного господарства м. Херсона» та його представник у судовому засіданні вказує, що рішення господарського суду Херсонської області відповідає вимогам чинного законодавства, підстави для його скасування відсутні. Позивач наголошує на тому, що п. 4.5 договору на подачу холодної води та надання послуг з приймання та очищення стічних вод в редакції запропоновані МКП “Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м.Херсона” відповідає п. 15.9 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України Система каналізації відповідача є роздільною і попадання липневих стоків до системи, виробничо-побутової каналізації може виникнути як через цілі кришки колодязів, так й через підземні комунікації про просочуванні ливневих вод через грунт.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 22.05.2006р. апеляційна скарга прийнята та призначена до розгляду на 09.06.2005р.
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1706 від 07.06.2006р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів: головуючого судді Мойсеєнко Т.В. (доповідач), суддів Радченко О.П., Кричмаржевський В.А., даною колегією прийнято постанову.
Сутність спору: 07.11.2005р. позивач направив відповідачеві проект договору на подачу холодної води та послуги по прийманню стоків.
ВАТ „Херсонські комбайни” направило на адресу позивача підписаний проект договору з протоколом розбіжностей, де відповідач вказує на те, що п.4.5 цього договору слід виключити.
Відповідно до цього пункту договору при попаданні в каналізаційні мережі через дощові люки та каналізаційні колодязі стічних вод в період сніготаяння та дощів „абонент” проводить оплату: а) при загальносплавній системі каналізації - у відповідності до площі території, яку займає підприємство по нормам БНіП 2.04.03.-85 „Каналізація. Зовнішні мережі і споруди” та по даним гідрометеослужби. б) При роздільній, системі каналізації-20% від розрахункових обсягів стічних вод відповідно до п.п.”а” цього пункту.
Отже, врегулювання розбіжностей по пункту 4.5 договору стало предметом спору у суді першої інстанції.
Рішенням господарського суду Херсонської області позов задоволений повністю, з чим не погодився відповідач і звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.
Відповідно до статті 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи ВАТ „Херсонські комбайни” є споживачем послуг водовідведення та водопостачання і використовує у своїй виробничій діяльності комунальну міську систему водопроводу та каналізації.
Відповідно до ч.5 ст.181 ГК України Господарського кодексу України , сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов’язана протягом двадцяти днів розглянути його, В цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності , що залишилися неврегульованими , передати в цей же строк до суду , якщо на це є згода другої сторони.
Розбіжності між сторонами виникли по пункту 4.5 договору , який визначає порядок обліку та розрахунків за надані послуги з водовідведення споживачу, а саме: у встановленні обов’язку відповідача оплачувати послуги з водовідведення додаткової кількості стічних вод, що потрапляє у каналізаційну мережу через зливоприймачі та каналізаційні колодязі у періоди дощів та сніготаянія, а також факту потрапляння цих стічних вод.
Відповідно до ст.19 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання”, п.12.1 „Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України”, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994р № 65 та зареєстрованих Міністерством юстиції України від 22.07.1994р. № 165/374, п.п.2.4.1, 4.2.1 „Правил приймання стічних вод підприємств у міську комунальну систему каналізації” затверджених рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради від 17.03.04р. №332, відпуск води та приймання стічних вод підприємств здійснюється на підставі договору.
Листом №16/1690 користувачу послуг позивачем був направлений проект договору подачі холодної води та надання послуг по прийманню стоків.
24.11.2005 року на адресу міськводоканалу надійшов підписаний проект договору з протоколом розбіжностей.
У зв’язку з непогодженням з редакцією відповідача окремої умови договору, яка відповідно до ст.20 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” є суттєвою умовою договору, позивач заперечив прийняти положення протоколу розбіжностей і узгодив із відповідачем необхідність звернення до господарського суду з метою вирішення спору.
07.12.05 року позивач сповістив відповідача про розгляд питання щодо включення п.4.5. до договору про надання холодної води й послуги з прийому та очищення стічних вод від 16.05.05 № 339 в судовому порядку.
21.02.2006р. позивачем змінені позовні вимоги (а.с.61), відповідно до яких позивач просить суд першої інстанції зобов'язати відповідача укласти договір у його (позивача) редакції, зокрема з пунктом 4.5, проти якого відповідач заперечує.
Відповідно до цього пункту договору при попадані в каналізаційні мережі через дощові люки та каналізаційні колодязі стічних вод в період сніготаяння та дощів „абонент” проводить оплату: а) при загальносплавній системі каналізації - у відповідності до площі території, яку займає підприємство по нормам БНіП 2.04.03.-85 „Каналізація. Зовнішні мережі і споруди” та по даним гідрометеослужби. б) При роздільній, системі каналізації-20% від розрахункових обсягів стічних вод відповідно до п.п.”а” цього пункту. У випадку виявлення на мережах абонента розбитих кришок колодязів, провалів фунту навколо люків колодязів, щілин між ґрунтом та зовнішньою поверхнею колодязів додаткова кількість стічних вод розраховується відповідно до підпункту „а” цього пункту. Цей пункт внесений позивачам до договору, у відповідності до п.15.9 „Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України” та „Правилами приймання стічних вод підприємств в комунальні та відомчі мережі системи каналізації населених пунктів України”, затверджених наказом Держкомітету будівництва, архітектури та житлової політики України №37 від 19.02.02р. та зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 26.04.02р. за №042/6690.
Актом обстеження території відповідача від 12.03.04р. (а.с.69) встановлено, що на території відповідача дощові стоки відводяться по окремій мережі каналізації по 2-м випускам, один випуск безпосередньо в міську дощову каналізацію, а другий через очисні споруди по вул. Тираспольській безпосередньо в міський колектор дощової каналізації. Цей факт підтверджується схемою розташування колодязів для відбору проб та загальнозаводських скидів (а.с. 66). За таких умов відповідач повинен тільки у випадку потрапляння до каналізаційних мереж стічних вод проводити оплату відповідно до п. б) п.15.9. „Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України”. відповідно до якого додаткову кількість стічних вод, що потрапляє у каналізаційні мережі через зливоприймачі та каналізаційні колодязі у періоди дощів та сніготанення, підприємства оплачують при роздільній системі каналізації - 20 % від розрахункових об'ємів стічних вод за підпунктом „а” цього пункту. У разі виявлення розбитих кришок люків колодязів, провалів ґрунту біля люків колодязів, щілин між ґрунтом та зовнішньою поверхнею колодязів додаткова кількість стічних вод розраховується за підпунктом „а” цього пункту. Будь-яких виключень Правила не містять.
Посилання відповідача на висновки Державної Академії житлово-комунального господарства Держкомунгоспу України від 25.05.05р. №186/18-13 є безпідставним, оскільки, зазначене відповідачем роз’яснення свідчить лише про відсутність підтоплення території під час дощів та сніготанення, а також відсутність фактів і самої можливості надходження дощових і снігових вод у каналізаційні колодязі фекальної каналізації підприємства, та ніяким чином не спростовує вимог позивача про внесення до договору пункту щодо оплати додаткової кількості стічних вод у випадку потрапляння до каналізаційних мереж стічних вод у періоди дощів та сніготаянія.
За таких умов колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позу у повному обсязі, підстави для зміни або скасування рішення відсутні.
Посилання заявника апеляційної скарги на те, що п.15.9 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України» Закону України «Про захист прав споживачів» колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки вищезазначені Правила є чинними та обов’язковими для Водоканалу та усіх абонентів, які користуються комунальними водопроводами і каналізаціями, незалежно від їх відомчої належності та формі власності.
Вищенаведені обставини досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду відсутні.
Судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції, відповідно до статті 49 ГПК України, слід віднести на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст.49, ст. ст. 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України Запорізький апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Херсонські комбайни», м. Херсон залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Херсонської області від 23.03.2006р. у справі № 15/27-ПД-06 – без змін.
Головуючий суддя Мойсеєнко Т. В.
судді Мойсеєнко Т. В.
Кричмаржевський В.А. Радченко О.П.