КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 756/1037/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Шумейко О.І. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

20 червня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Грибан І.О. Собківа Я.М. Кондратенко Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Оболонського районного суду міста Києва від 14 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 05.01.2016р. № 1.

Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 14 лютого 2017 року адміністративний позов задоволено.

Скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення від 05 січня 2016 року № 1 про притягнення посадової особи ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесену головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Морусом Сергієм Михайловичем.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Державна архітектурно-будівельна інспекція України звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Куртяком В.В. у присутності директора ТОВ «Парк Пушкіна» було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил об'єкта будівництва «Реконструкція закладу громадського харчування «ІНФОРМАЦІЯ_1» на АДРЕСА_1».

За результатами вказаної перевірки складено акт від 07 грудня 2015 року, яким встановлено, що на земельній ділянці за зазначеною адресою, Товариством з обмеженою відповідальністю «Парк Пушкіна» експлуатується об'єкт будівництва після самовільного виконання в 2010-2011 роках будівельних робіт із реконструкції нежитлового приміщення на АДРЕСА_2, а саме: закладу громадського харчування «ІНФОРМАЦІЯ_1» без документів, які б надавали право на виконання будівельних робіт та прийняття в експлуатацію, чим порушені вимоги ч. 1 ст. 34, ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Інспектором визначено категорію складності об'єкту - ІІІ.

Того ж дня, інспектором складено припис про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким від ТОВ «Парк Пушкіна» вимагалось усунути виявлені порушення в строк до 29 лютого 2016 року та з 09 грудня 2015 року заборонити експлуатацію закладу громадського харчування «ІНФОРМАЦІЯ_1» до усунення порушень.

24 грудня 2015 року головним інспектором будівельного нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Морусом С.М. проведено перевірку виконання Товариством вимог припису від 07 грудня 2015 року, за результатами якої встановлено, що ТОВ «Парк Пушкіна» не виконані вимоги п. 1 припису про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 07 грудня 2015 року щодо заборони експлуатації об'єкта будівництва, а саме: продовжується експлуатація закладу громадського харчування «ІНФОРМАЦІЯ_1» без прийняття в експлуатацію, чим порушено вимоги п. 3 ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

На підставі проведеної перевірки, інспектором складено протокол про адміністративне правопорушення від 24 грудня 2015 року стосовно директора ТОВ «Парк Пушкіна» ОСОБА_5 Розгляд справи про адміністративне правопорушення призначений на 10 год. 05 січня 2016 року.

05 січня 2016 року головним інспектором будівельного нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Морусом С.М. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 1, відповідно до якої, посадову особу ОСОБА_5 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 гривень.

Не погоджуючись з прийнятою постановою відповідача про накладення адміністративного стягнення, позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 7, 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 553 від 23.05.2011р. передбачено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом та видавати обов'язкові для виконання приписи: щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та/або зупинення підготовчих дій та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Пунктом 13 Порядку № 553 визначено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Відповідно до пунктів 16 - 18 Порядку № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

За приписами пунктів 20 - 22 Порядку № 553, протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Статтею 268 КУпАП встановлено перелік прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема: особа має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права; справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

За приписами статей 245, 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи, зокрема, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність; повинен своєчасно, всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, вирішити її в точній відповідності до закону тощо.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З вищенаведеного слідує, що відповідач наділений повноваженнями здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль, а також складати протоколи, акти та виносити постанови.

Згідно ч. 1 ст. 188-42 КУпАП, невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з матеріалів справи, 05 січня 2016 року відповідачем прийнято постанову по справі про адміністративне правопорушення, якою позивача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 гривень.

Оскаржувана постанова прийнята, у зв'язку з невиконанням ТОВ «Парк Пушкіна», директором якого є позивач, вимог пункту 1 припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 07 грудня 2015 року щодо заборони експлуатації об'єкта будівництва.

Не погоджуючись з вимогами припису від 07 грудня 2015 року, позивач звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом про визнання припису протиправним та його скасування.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року, задоволено позов ТОВ «Парк Пушкіна». Визнано протиправним та скасовано припис Державної архітектурно-будівельної інспекції України про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 07 грудня 2015 року. Зазначене рішення суду набрало законної сили.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, припис Державної архітектурно-будівельної інспекції України про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 07 грудня 2015 року на час розгляду даної справи судом першої інстанції скасований постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 червня 2016 року, а відтак, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для прийняття постанови у справі про адміністративне правопорушення та притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а доводи апелянта викладені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_5 та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення.

Постанову Оболонського районного суду міста Києва від 14 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Судді Вівдиченко Т.Р. Грибан І.О. Собків Я.М.

Повний текст ухвали виготовлено 21.06.2017 року

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Собків Я.М.

Грибан І.О.