Справа № 301/482/17

У Х В А Л А

Іменем України

15 червня 2017 року м. Ужгород

Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого – Собослой Г.Г.,

суддів – Бисаги Т.Ю., Готри Т.Ю.,

секретарі – Чучка Н.В.,

з участю: представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2,

та представника Іршавського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Іршавського районного суду від 24 березня 2017 року по справі за скаргою ОСОБА_1 про визнання незаконною та скасування постанови старшого державного виконавця Іршавського РВ ДВС ГТУЮ в Закарпатській області ОСОБА_4 про відкриття виконавчого провадження,

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі вищевказаною скаргою яку мотивує тим, що 13.02.2017 року старшим державним виконавцем Іршавського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області ОСОБА_4 винесено постанову б/н про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №705/2945/12, виданого 27.01.2017 року Іршавським районним судом про стягнення з нього на користь Іршавської РДА суми основного боргу в розмірі 207 405,97 грн., індексу інфляції в сумі 21 390,13 грн., процентів в розмірі 14 017,64 грн., а всього 242 858,74 грн. боргу, а також 2428,59 грн. судового збору. Вважає вказану постанову незаконною у зв’язку з невідповідністю її вступної та резолютивної частин, а також суперечності оскаржуваної постанови положенням Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 року. Так, у вступній частині постанови зазначено, що така винесена старшим державним виконавцем Іршавського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області ОСОБА_4 Однак, у п.3 резолютивної частини постанови вказано про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця у розмірі 24528,73 грн., що суперечить вимогам ст.27 Закону України «Про виконавче провадження», у відповідності до якої за примусове виконання рішення суду органами державної виконавчої служби стягується виконавчий збір до Державного бюджету України. В той же час за примусове виконання рішення суду приватним виконавцем стягується винагорода приватного виконавця. Тобто цією нормою не передбачено одночасне

У зв’язку із вказаними порушеннями, ОСОБА_1 просив визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця Іршавського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області ОСОБА_4 від 13.02.2017 року про відкриття виконавчого провадження ВП №53398431.

Ухвалою Іршавського районного суду від 24.03.2017 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання незаконною та скасування постанови старшого державного виконавця Іршавського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_4 від 13.02.2017 року про відкриття виконавчого провадження ВП №53398431 - відмовлено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали суду, як такої, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки підстав передбачених чинним законодавством для відмови у задоволенні скарги відсутні.

Представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити з наведених в ній підстав.

Представник Іршавського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області – ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін оскаржувану ухвалу.

Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що така не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.02.2017 року, постановою старшого державного виконавця Іршавського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області ОСОБА_4 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №705/2945/12, виданого 27.01.2017 року Іршавським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь Іршавської РДА суми боргу в розмірі 242858,74 грн., а також 2428,59 грн. судового збору.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 5 Розділу ІІІ «Загальні умови та порядок здійснення виконавчого провадження» Інструкції з організації примусового виконання рішень визначено, що у разі виконання рішення майнового характеру в постанові про відкриття виконавчого провадження виконавець зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника за встановленою формою (додатки 1, 2) протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження та попереджає його про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

У пункті 3 резолютивної частини постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 13.02.2017 року зазначено про стягнення з боржника виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця у розмірі 24 528,73 грн.

Як слідує з постанови начальника Іршавського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області ОСОБА_3 від 14.03.2017 року, в п. 3 постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.02.2017 року за №53398431 про стягнення з боржника виконавчого збору/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 24 528,73 грн. скасовано - «основну винагороду приватного виконавця».

З врахуванням наведеного та норм закону, державний виконавець, при відкритті виконавчого провадження, діяв в межах Закону України «Про виконавче провадження» та допущена ним помилка виправлена постановою начальника відділу, відповідно до вимог ст. 74 вказаного закону, а тому підстави для визнання його дій неправомірними та скасування постанови, відсутні.

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні поданої ОСОБА_1 скарги.

Ухвала суду є законною та обґрунтованою і підстав для її зміни чи скасування немає.

Доводи апеляційної скарги, судова колегія до уваги не приймає, так як вони не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи.

Керуючись ст.ст. 307, 313-315 ЦПК України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Іршавського районного суду від 24 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді