А П Е Л Я Ц І Й Н И Й  С У Д  В І Н Н И Ц Ь К О Ї  О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

10 листопада 2009 року                                                           м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючої: Щолокової О.В.

суддів: Міхасішина І.В., Якути О.І.,

при секретарі: Зозулі Н.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу представника Відкритого акціонерного товариства (далі-ВАТ) “Райффайзен Банк Аваль” в особі Вінницької обласної дирекції – Гнатюка Андрія Григоровича на ухвалу Томашпільського районного суду Вінницької області від 08 вересня 2009 року про відмову у відкритті провадження за позовною заявою ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі Вінницької обласної дирекції до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

                                       в с т а н о в и л а :

           У вересні ВАТ «Райффайзен банк Аваль» в особі Вінницької обласної дирекції звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідачки ОСОБА_1. заборгованості за кредитним договором.        

           Ухвалою Томашпільського районного суду Вінницької області від               08 вересня 2009 року у відкритті провадження за поданою позовною заявою відмовлено.

           В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати ухвалу суду  першої інстанції та постановити нову ухвалу про відкриття провадження у справі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.        

         Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги,  та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

           Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п.1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України дана заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки стягнення грошових коштів з боржника або витребування майна за заявою особи якій належить право вимоги, яка ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі, здійснюється  в порядку наказного провадження.

           Проте такий висновок суду є помилковим.

           Перелік підстав для відмови у відкритті провадження у справі є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

           Судом першої інстанції неправильно застосовано ст. 122 ЦПК України, оскільки згідно із вимогами ч.ч. 1,3 ст. 15 ЦПК України справи наказного провадження розглядаються в порядку цивільного судочинства.

           Таким чином, відмова у відкритті провадження з цих підстав неможлива, в зв’язку з тим, що п.1 ч.2 ст. 122 ЦПК України не підлягає до застосування у даному випадку.

           Відповідно до ч.1 ст. 95 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.

            За правилами ст. 100 ЦПК України із заяви про видачу судового наказу та поданих документів не повинен вбачатися спір про право.

            Як вбачається з матеріалів позовної заяви, ВАТ «Райффайзен банк Аваль» в особі Вінницької обласної дирекції заявило вимоги про стягнення суми заборгованості за кредитним договором  №014/036-35/50105 від          19 червня 2007 року, укладеного з ОСОБА_1., яка складається з суми заборгованості по кредиту, заборгованості по відсотках за користування кредитом, пені за несвоєчасне повернення кредиту.

           Вимоги по нарахованих відсотках та суми пені не належать до безспірних вимог та можуть не погоджуватись відповідачем, а тому дана справа не підлягає розгляду в порядку наказного провадження.

           Разом з тим,  наказне провадження є однією з процедур, введеною з метою спрощення цивільного процесу та прискорення вирішення справ, предметом яких є вимоги, пов’язані зі стягненням з боржника грошових коштів або витребування майна, і не є обов’язково формою захисту своїх прав. Звернення до суду із заявою про видачу судового наказу є правом, а не обов’язком особи, яка має право на таку вимогу.

           За таких обставин, та відповідно до положень п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України, ухвала суду підлягає скасуванню з направленням матеріалів позовної заяви  на новий розгляд.  

           Враховуючи наведене, керуючись, ст. ст. 307, 312, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

                                           у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Вінницької обласної дирекції – Гнатюка Андрія Григоровича задовольнити частково.

Ухвалу Томашпільського районного суду Вінницької області від               08 вересня 2009 року про відмову у відкритті провадження за позовною заявою ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі Вінницької обласної дирекції до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасувати та вирішення питання про відкриття провадження у справі передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили до Верховного Суду України.

Головуюча:     (підпис)                

Судді:             (підписи)

З оригіналом вірно: