Справа  № 2-1100/2009 рік  

УХВАЛА              

05 листопада 2009 року       Суддя Криворізького районного суду  

              Дніпропетровської області  

              ОСОБА_1  

розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_2, представник позивача: ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна спільної сумісної власності колишнього подружжя,  -

ВСТАНОВИВ:  

Позивач звернувся до суду з зазначеною позовною заявою, в якій просив суд постановити рішення, яким поділити спільне з відповідачем майно, виділивши йому Ѕ частину житлового будинку № 8 по вул. Серьогіна в с. Мар’янівка Криворізького району Дніпропетровської області, та визнати за ним та відповідачем, за кожним окремо, право власності по Ѕ частині будинку № 8 по вул. Серьогіна в с. Мар’янівка Криворізького району Дніпропетровської області.

При розгляді матеріалів позовної заяви, суд дійшов висновку, що її необхідно залишити без руху, оскільки дана заява не відповідає вимогам чинного законодавства.  

Позивач не визначив ціну позову, яка складається з вартості майна, а саме житлового будинку № 8 по вул. Серьогіна в с. Мар’янівка Криворізького району Дніпропетровської області, яка визначається у витязі з реєстру прав власності на нерухоме майно.

Крім того, як видно з технічної документації на будинок, збудовані сторонами по справі будівлі у вигляді сін, гаража, сараю, погреба та вбиральні є самочинним будівництвом, даних про те, що вказані будівлі узаконенні відповідно до законодавства позов не містить.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 57 Сімейного кодексу України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним до шлюбу. Надана позивачем ксерокопія договору купівлі-продажу підтверджує, що відповідач придбала будинок до укладання з позивачем шлюбу.

Згідно ч. 1 ст. 62 СК України, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно   у разі спору   може бути визнане   за рішенням суду   об'єктом права спільної сумісної власності подружжя  .

Позивач вимог про визнання спірного житлового будинку об'єктом права спільної сумісної власності подружжя перед судом не ставить.

Крім того, не надає доказів того, що майно його дружини за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат, понесених ним особисто.  

Оскільки позовна азява не відповідала вимогам законодавства, вона була залишена без руху та позивачу надано строк до   05.11.2009 року   для усунення вказаних недоліків.

Оскільки позивач у визначений ухвалою строк недоліки позову не усунув, заяви на продовження строку, необхідно для усунення всіх недоліків позову до суду не подав, тому відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК України позовна заява вважається неподаною та підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного та керуючись ст. 121 ч.2 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:  

Позовну заяву ОСОБА_2, представник позивача: ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна спільної сумісної власності колишнього подружжя  -   вважати неподаною та повернути позивачу.  

Роз'яснити заявнику положення ч. 5 ст. 121 ЦПК України, згідно з якою повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.    

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом   10 днів   з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, яка подається протягом   5 днів   з дня проголошення ухвали або протягом   5 днів   без подачі заяви на апеляційне оскарження.  

Суддя