А П Е Л Я Ц І Й Н И Й  С У Д  В І Н Н И Ц Ь К О Ї  О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

             03 листопада  2009 року                                                           м. Вінниця

        Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючої: Міхасішина І.В.,

суддів: Щолокової О.В., Морозовського В.І.,

при секретарі: Зозулі Н.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 16 вересня 2009 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист невизнаних прав та встановлення порядку користування земельною ділянкою, -

                                                          в с т а н о в и л а :

      В травні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати за ним право користування та надати частину земельної ділянки «Б»  по АДРЕСА_1, яка не призначена для будівництва будівель та споруд, право на яку було втрачено та ніким не набуто, зобов’язати ОСОБА_2 знести самовільно зведений паркан, на земельній ділянці, яка йому не належить.

      Ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці від 16 вересня 2009 року до участі в справі залучено ОСОБА_3. як третю особу без самостійних вимог на стороні позивача.

      Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 16 вересня 2009 року у задоволенні позову відмовлено.

      В апеляційній скарзі,  позивач  ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про задоволення позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процессуального права.

      Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції,  прийшла до висновку про відхилення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

        Судом встановлено, що згідно заповіту, посвідченого приватним нотаріусом  Вінницького міського нотаріального округу  Храпенко  Н.В. 13 серпня 1999 року і зареєстрованого в реєстрі за №420, спадкоємцями майна померлої 05 червня 2003 року гр. ОСОБА_4. в розмірі  2/3 частин є ОСОБА_2 та  1/3 частин - ОСОБА_1 Спадкове майно складається з  ѕ частин житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель, розташованого в АДРЕСА_1 (а.с.6).

       На відповідні частки  в спадковому майні останнім 18 лютого 2004 року було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, та 28 травня 2004 року за №2397 КП «ВООБТІ» було затверджено право власності ОСОБА_2  на Ѕ частки будинковолодіння по АДРЕСА_1 (а.с. 43).

      Позивач ОСОБА_1 не входив до кола спадкоємців за заповітом після смерті ОСОБА_4.      

      Відповідно до ч.ч. 1,4 ст. 120 ЗК України при переході права власності на будівлю  і  споруду  право власності  на  земельну  ділянку або її частину може переходити на підставі  цивільно-правових  угод,  а  право користування  -   на підставі договору оренди. При переході права власності  на  будівлю  та  споруду  до кількох  осіб  право  на земельну ділянку визначається пропорційно часткам  осіб  у  вартості  будівлі  та  споруди,  якщо  інше   не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.

     За змістом ч.1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права  власності  та права  користування  земельними  ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням  органів  виконавчої  влади  або органів   місцевого   самоврядування   в   межах  їх  повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

      Згідно із ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

       В ч. 1 ст. 1270 ЦК України передбачено що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.        

       Позивач ОСОБА_1 не навів суду належних та обґрунтованих підстав на підтвердження своїх вимог щодо визнання за ним права користування частиною земельної ділянки «Б» по АДРЕСА_1, а тому суд першої інстанції обґрунтовано  відмовив у задоволенні позову.

       Рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

       Враховуючи наведене, керуючись, ст. ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів , -

                                                                 у х в а л и л а:

          Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

          Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 16 вересня 2009 року залишити без змін.

          Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення та з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців до Верховного Суду України.

          Головуючий:                    

           Судді:  

          З оригіналом вірно: