ПОСТАНОВА    

Справа № 2  - а - 545 /2009  

і м е н е м    УК Р А Ї Н И  

03 листопада    2009 року               місто Сімферополь  

  Центральний районний суд  м. Сімферополя  Автономної Республіки Крим в складі:  

Головуючого судді Лебедь О.Д., при секретарі  Боровікової І.Ю.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним  позовом ОСОБА_1  до Відділу ДАІ по обслуговуванню адміністративної території м. Сімферополя та АТІ про визнання незаконною та скасуванні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,  закриття провадження по  справі  

  встановив:  

  Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,  закриття провадження по справі мотивуючи свої вимоги тією обставиною, що постановою від 02.04.2009 р.  на нього накладене адміністративне стягнення по ч.2 ст.122 КУпАП в розмірі 510 грн. Вважає, що вказана постанова не відповідає вимогам та підлягає скасуванню, оскільки переходи фактично почали рух вже після того, коли він проїхав пішохідний перехід, при цьому коли він під’їхав до переходу один з переходів махнув йому рукою, даючи знак проїздити. Крім того, вважає, що постанова не відповідає вимогам ст..251, 256, 280 КУпАП, оскільки в постанові немає даних пішоходів, яким нібито були створені перешкоди і небезпека. Крім того, при складені постанови не були ураховані ступінь вина позивача, його матеріальне становище, не ураховані обставини, які пом’якшують та обтяжують відповідальність. Вважає, що постанова винесена незаконно, з грубим порушенням адміністративно – процесуального законодавства, просить її скасувати, а провадженні по справі о притягненні його до адміністративної відповідальності закрити.  

  Позивач  в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, підтвердив ту обставину, що він бачив пішоходів, коли під’їхав до пішохідного переходу, однак пішоходи махнули йому рукою з метою щоб він проїхав, вважає, що це є допустимим, наполягав на тому, що постанова складені з порушенням законодавства. Крім того просив поновити строк для звернення з позовом до суду, оскільки він оскаржував постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності до ДАЇ, а відповідь на скаргу отримав 08.05.2009 р., а з позовом на пошту він звернувся 18.05.2009 р.      

Представник відповідача Ващенко О.В., який діє на підставі доручення, належним чином оформленого, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та суду пояснив, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності була складена відповідно до вимог закону, пояснив, що по цьому факту проводилася службова перевірка, оскільки позивач подавав скаргу до ДАІ, проведеною перевіркою не встановлено порушення з боку інспекторів, які складали постанову, а в діях позивача встановлено порушення п. 16.2 ПДДУ.  

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.  

Судом встановлено, що постановою від 02.04.2009 р. позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КоАП України та на нього було накладене адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі  510 грн.  

  Мотивами незгоди з даною постановою позивач вказав ту обставину, що крім постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ніяких доказів скоєння ним правопорушення за ст. 122 ч.2 КоАП України не має, оскільки відповідач не опитав в якості свідків чи потерпілих пішоходів, крім не були ураховані усі обставини при накладення стягнення, не врахований його матеріальний стан.  

  Судом встановлено, що 02.04.2009 р. був складений протокол  про адміністративне правопорушення відносно позивача, за порушенням вимог п.16.2 ПДДУ.  

  При складення протоколу про адміністративне правопорушення позивач давав власноручно пояснення, згідно з якими він дійсно не пропустив пішохода, які переходили проїжджу частину, на яку він повертав, оскільки ці пішоходи махнули йому рукою, щоб він проїжджав і він поїхав.  

  Вказане підтверджується також рапортами інспекторів ДПС Гарайда С. та Шабдінова М.С.  

  Таким чином, суд доходить до висновку, що в діях позивача є склад правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КпАП України, оскільки та обставина, що пішоходи махали йому рукою з метою, щоб він проїжджав не звільняє позивача від виконання ПДД України, в тому числі і п.16.2 ПДДУ, біль того сам позивач не оскаржував в судовому засіданні ту обставину, що не пропустив переходів, яки переходили проїжджу частину, але наполягав що зробив це з ініціативи пішоходів.  

  На думку суду посилання позивача на ту обставину, що тягне за собою скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, а саме відсутність пояснення в якості свідків чи потерпілих пішоходів, є неспроможними, оскільки в матеріалах справи про адміністративне правопорушення було достатньо даних для розв’язання питання щодо вини позивача в скоєнні  правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КпАП України.  

  Посилання позивача на ту обставину, що при накладенні адміністративного складення не були ураховані усі пом’якшуючи  обставини, не встановлений та не врахований його матеріальний стан, не надана можливість  для отримання правової допомоги не тягнуть за собою підстав для скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки при складення протоколу про адміністративне правопорушення позивач не вказував на те, що йому необхідна правова допомога, не вказував, що отримує мінімальну заробітну плату та інші пом’якшуючи обставини, хоч мав таку можливість, про що свідчить, що пояснення на балку та в протоколі про адміністративне правопорушення він писав власноруч, без якого не будь тиску з боку інспекторів.  

  Однак, на думку суду клопотання позивача щодо поновлення строку для оскарження постанови від 02.04.2009 р. про притягнення його до адміністративної відповідальності підлягає задоволенню, так як постанову він оскаржував до органів ДАІ, відповідь на скаргу з ДАІ він отримав 08.05.2009 р., а до суду звернувся 18.05.2009 р.  

  На підставі ст. 251, 252, 279, 280, 283, 285, 287, 288 КпАП України,   керуючись  ст. ст. 11, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України,    суд    

  ПОСТАНОВИВ:  

 Позовні вимоги ОСОБА_1 до Відділу ДАЇ по обслуговуванню адміністративної території м. Сімферополя та АТІ  про визнання незаконною та скасуванні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, закриття провадження по справі – задовольнити частково.

 ОСОБА_1 поновити строк для оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 02.04.2009 р.

 ОСОБА_1 в визнанні незаконною та скасуванні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, закритті провадження по справі – відмовити.

 Рішення може бути оскаржено в Севастопольський адміністративний апеляційний суд  через Центральний районний суд м . Сімферополя шляхом подачі  в 10 – денний  строк з дня виготовлення рішення в повному об’ємі  заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього апеляційної скарги протягом 20 днів  після подання  заяви про апеляційне оскарження.  

 Суддя: