ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2017 року Справа № 905/1797/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. -головуючого,

Ковтонюк Л.В.,

Корнілової Ж.О.,

розглянувши матеріали касаційної

скаргивідділу освіти Покровської міської ради Донецької області

наухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 27.02.17

у справі№ 905/1797/16 господарського суду Донецької області

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Літовсько-Українська теплоенергетична компанія"

довідділу освіти Покровської міської ради Донецької області

простягнення 880073,80грн.,

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явилися,

від відповідача - Урвант Ф.Г.,

У С Т А Н О В И В:

03.08.2016 рішенням господарського суду Донецької області (суддя Подколзіна Л.Д.) позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Літовсько-Українська теплоенергетична компанія" до відділу освіти Покровської міської ради Донецької області про стягнення 850 419,78грн. основного боргу, 25 570,71грн. інфляційних втрат та 4 083,31грн. 3% річних задоволено у повному обсязі.

27.02.2017 ухвалою Донецького апеляційного господарського суду (судді Радіонова О.О., Зубченко І.В., Попков Д.О.) клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку на подання відповідачем апеляційної скарги залишено без задоволення. Мотивуючи прийняту ухвалу, апеляційний суд зазначив, що скаржником не надано доказів поважності причин пропуску строку на подання апеляційної скарги.

У касаційній скарзі відділ освіти Покровської міської ради Донецької області посилались на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просили скасувати ухвалу від 27.02.2017, визнати поважною причину пропуску строку апеляційного оскарження, відновити пропущений строк та передати справу на розгляд до Донецького апеляційного господарського суду, покликаючись на незаконність оскарженої ухвали. Звертали увагу на порушення судом апеляційної інстанції положень ст.ст.91, 93, 97, ГПК України, ст.129 Конституції України, ст.14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Заслухавши пояснення представника відповідача, проаналізувавши мотиви викладені у касаційній скарзі на предмет їх обгрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги, апеляційний суд виходив із того, що заявник не обгрунтував поважність причин пропущення процесуального строку, встановленого для подання апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Як установлено апеляційним господарським судом та убачається із матеріалів справи, оскаржуване рішення господарського суду Донецької області ухвалено 03.08.2016, а його повний текст складено 08.08.2016. Отже, строк апеляційного оскарження збіг 18.08.2016.

Положеннями ч.2 ст.93 ГПК України визначено, що апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Отже для відновлення процесуального строку суд має установити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкодили вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення. У свою чергу, заявник скарги повинен довести суду їх наявність та непереборність, з огляду на важливість чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків. Клопотання про відновлення процесуального строку повинно містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними, а викладені у ньому мотиви мають підтверджуватись доказами того, що здійснити відповідні процесуальні дії в установлений строк у заявника не було можливості.

Як убачається зі змісту апеляційної скарги, неможливість своєчасної подачі останньої відповідач обгрунтував об'єктивними та суб'єктивними причинами, а саме: внесення інформації щодо можливого розкрадання бюджетних коштів, при здійсненні фінансово-господарських відносин позивача з відповідачем, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та недостатня кваліфікація юриста при підготовці апеляційної скарги.

Відхиляючи клопотання заявника про відновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції обгрунтовано виходив із того, що у якості підстави для визнання причин пропуску строку на апеляційне оскарження поважними, заявником додано ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області у справі №235/6661/16-к від 27.10.2016, натомість строк для подання апеляційної скарги на рішення від 03.08.2016 закінчився 18.08.2016. Отже на час, відведений процесуальним законодавством для оскарження судового рішення, зазначена відповідачем об'єктивна причина не існувала.

Що стосується суб'єктивної причини пропуску строку для оскарження рішення суду - неналежний юридичний супровід цієї справи, то указана причина правомірно не визнана апеляційним господарським судом поважною, оскільки виходячи з положень ч.ч.1-3 ст.28 ГПК України представниками юридичних осіб, можуть бути також інші особи, повноваження яких посвідчуються довіреністю від імені підприємства, організації. За відсутності перешкод для уповноваження іншого представника на підготовку і звернення з апеляційною скаргою в установлений строк, та реалізації процесуального права, передбаченого ст.91 ГПК України, ст.129 Конституції України, апеляційний суд із посиланням на положення ст.ст.33, 34 ГПК України, обгрунтовано відхилив відповідні доводи заявника.

Відповідно до п.4 ст.97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Беручи до уваги викладене, Донецький апеляційний господарський суд вірно застосував ст.93 ГПК України та правильно відмовив відповідачу у відновленні пропущеного строку на апеляційне оскарження, оскільки заявник не обгрунтував наявність поважних причин пропуску, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягала поверненню на підставі ст.97 ГПК України.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу відділу освіти Покровської міської ради Донецької області залишити без задоволення, а ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 27.02.17 у справі №905/1797/16 господарського суду Донецької області - без змін.

Головуючий суддя В.Я. Карабань

Суддя Л.В. Ковтонюк

Суддя Ж.О. Корнілова