Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 331/1307/17 Головуючий у 1 інстанції

№ провадження 22-ц/778/2378/17 ОСОБА_1

Доповідач: Бєлка В.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Бєлки В.Ю.

Суддів: Воробйової І.А.

ОСОБА_2

При секретарі: Путій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника Запорізької міської ради – ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 02 березня 2017 року у справі за заявою ОСОБА_4, заінтересовані особи: Четверта державна нотаріальна контора м. Запоріжжя, Запорізька міська рада, Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5, про встановлення факту проживання однією сім’єю,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2017 року ОСОБА_4 звернулась до суду з заявою, заінтересовані особи: Четверта державна нотаріальна контора м. Запоріжжя, Запорізька міська рада, Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5, про встановлення факту проживання однією сім’єю, посилаючись на те, що 18 листопада 2015 року померла ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Після її смерті відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1.

За своє життя ОСОБА_6 спадкоємців не мала та не складала заповіт.

ОСОБА_6 останні роки тяжко хворіла та потребувала догляду. Близькі родичі її (чоловік та син) загинули, через що вона звернулась до неї, щоб вона її доглядала та турбувалась про неї.

Зазначає, що враховуючи відсутність у ОСОБА_6 спадкоємців за заповітом, а також відсутність спадкоємців за законом першої, другої, третьої черга, вона відповідно до ст.1264 ЦК України має право на спадкування за законом у четверту чергу.

Встановлення юридичного факту її проживання однією сім’єю з ОСОБА_6 не менше як п’ять років до часу відкриття спадщини має значення для належного оформлення права на  спадщину та одержання свідоцтва про право на спадщину.

Посилаючись на зазначені обставини, просила суд встановити факт її проживання однією сім’єю з ОСОБА_6 з червня 2009 року до 18 листопада 2015 року (по день її смерті).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 02 березня 2017 року заяву задоволено.

Встановлено факт проживання однією сім’єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 із ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка померла 18 листопада 2015 року, за адресою: АДРЕСА_2.

У апеляційній скарзі представник Запорізької міської ради – ОСОБА_3 зазначає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені заяви.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з’явилися, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон їх регулює.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що 18.11.2015 року померла ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть № 3784 від 20.11.2015 року, виданим КУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради та у якому зазначено, що хвороба, яка призвела до смерті є інтоксикація, злоякісне новоутворення правої молочної залози з розпадом.

Відповідно до технічного паспорта від 21.12.2009 року, свідоцтва про право власності на житло № 9 від 25.01.2010 року, квартира АДРЕСА_3, належить на праві спільної часткової власності в рівних долях ОСОБА_6 та ОСОБА_7

ОСОБА_7 помер 13.04.2012 року, про що зроблено актовий запис № 2319, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ЖС № 234265 від 19.04.2012 р., виданим Запорізьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Запорізькій області.

Згідно з договором довічного утримання від 27.06.2010 року, укладеним між ОСОБА_6 (відчужувач) та ОСОБА_4 (набувач), відчужувач передає у власність набувачу, а набувач приймає від відчужувача у власність 1/2 частину квартири № 102 у будинку № 35, розташованої по вул. Українській в м. Запоріжжі, натомість чого набувач бере на себе зобов’язання забезпечувати відчужувача утриманням та доглядом довічно на умовах, встановлених цим договором.

Колегія погоджується доводами апеляційної скарги, що зазначений договір нотаріально не посвідчений, а тому за ним заявниця не набуває право передбачене ст. 744 ЦК України. Однак, зазначений договір підписаний сторонами. Сам договір, як підписи на ньому Запорізькою міською радою не оспорюються, тому він є одним із доказів за даною справою та свідчить про те, що у 2010 році між сторонами виникли певні відносини.

Відповідно до листа приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_8 щодо оформлення спадщини, 15.02.2017 року ОСОБА_4 звернулась для оформлення спадкових прав щодо майна померлої 18.11.2015 року ОСОБА_6, проте не надала відповідних документів для підтвердження ступеню споріднення з померлою ОСОБА_6, тому їй було рекомендовано звернутися до суду.

Допитавши в судовому засіданні свідка ОСОБА_9, пояснення якого не спростовані доводами апеляційної скарги та дослідивши обставини справи та докази, які є у матеріалах справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що факт проживання ОСОБА_4 із спадкодавцем ОСОБА_6 однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, знайшов своє підтвердження та ухвалив обґрунтоване рішення про задоволення заяви ОСОБА_4С

Докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Крім того, оскільки заява містить лише вимогу про встановлення факту, який має юридичне значення, колегія вважає передчасним визначення існування юридичних наслідків, які виникнуть у майбутньому чи навпаки, зокрема черговості спадкування. Таким чином, суд першої інстанції правильно не надавав оцінку наявності права на спадкове майно у сторін, в межах даного спору є неприпустимим.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника Запорізької міської ради – ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 02 березня 2017 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий:

Судді: