Справа № 2-а-1257/09/0108
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 листопада 2009 року. 15.22 год.
Керченський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:
судді - Левченко В.П.
при секретарі - Котелевец О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Керченської міської ради, виконавчого комітету Керченської міської ради про визнання дій неправомірними, стягнення збитків, моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до виконавчого комітету Керченської міської ради, у якому просила визнати недійсним рішення Керченської міської ради «Про порядок видачі дозволів на розміщення і здійснення торгової діяльності, надання побутових послуг підприємствам торгівлі, ресторанного господарства, сфери послуг» від 30.09.2005 р., визнати неправомірними дій виконавчого комітету Керченської міської ради щодо видачі дозволів на розміщення і здійснення торгової діяльності, надання побутових послуг підприємствам торгівлі, ресторанного господарства, сфери послуг, визнати неправомірною дією вимогу виконавчого комітету Керченської міської ради обов’язкового отримання ОСОБА_1 дозволу на розміщення пункту прийняття замовлень на граверні роботи за адресою: м. Керч, вул. Генерала Петрова, 18 магазин «Пролив», визнати неправомірною дією письмове звернення 11.02.09 р. виконавчого комітету Керченської міської ради в особі міського голови Осадчого О.В. про проведення позапланової перевірки пункту прийняття замовлень на граверні роботи в магазині «Пролив», вул. Генерала Петрова, 18, ОСОБА_1, стягнути з виконавчого комітету Керченської міської ради збитки в сумі 4871,8 грн., які понесла ОСОБА_1 у зв’язку з неправомірними діями і вимогами виконавчого комітету Керченської міської ради, які перешкоджали їй здійснювати діяльність з прийому замовлень на граверні роботи за адресою: м. Керч, вул. Генерала Петрова, 18, стягнути з виконавчого комітету Керченської міської ради моральну шкоду у сумі 3000 грн.
У подальшому позивач неодноразово доповнювала і уточнювала позовні вимоги і збільшила суму про відшкодування моральної шкоди до 5000 грн., суму упущеної вигоди до 25685 грн. + 1751 грн., а також заявила вимоги про стягнення з виконавчого комітету Керченської міської ради витрат щодо отримання витягу у сумі 60,8 грн., оплати податку у сумі 17 грн., поштових витрат у сумі 25,4 грн., оплати єдиного податку у сумі 203 грн.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що з 03.11.2008 р. вона зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності – підприємець. Вона орендувала у ТОВ «Південна Виробничо-комерційна компанія» приміщення 3 кв.м у магазині «Пролив» для розміщення пункту прийому замовлень на граверні роботи. Після цього вона звернулась до виконавчого комітету Керченської міської ради щодо отримання дозволу на розміщення пункту, узгодила асортимент послуг, сплатила збір за розміщення, а також добровільні внески до СЕС, пожежників і надала заяву 13.11.2008 р. до виконкому, але отримала відповідь про ненадходження заяви. Повторно вона здала заяву 16.12.2008 р., однак їй надали перелік документів, які вона мала зібрати. 19.12.2008 р. вона отримала лист № 107/1/12.2 від заступника міського голови про відмову у наданні дозволу на розміщення об’єкту сфери послуг. Вважає, що з 03.11.2008 р. виконавчий комітет перешкоджає їй здійснювати підприємницьку діяльність на орендованому місці у магазині «Пролив», примушуючи її до отримання дозволу на розміщення пункту прийому замовлень на граверні роботи. Рішення № 905 від 30.09.2005 р. Керченської міської ради «Про порядок видачі дозволів на розміщення і здійснення торгової діяльності, надання побутових послуг підприємствам торгівлі, ресторанного господарства, сфери послуг» суперечить нормам Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», так як необхідність отримання дозволу і орган, уповноважений надавати дозвіл, мають бути встановлені виключно законом. У листопаді – грудні 2008 р. їй відмовили у ДПІ м. Керчі у видачі свідоцтва платника єдиного податку на тій підставі, що у неї відсутній дозвіл на розміщення пункту прийому замовлень на граверні роботи. Але вона пішла на хитрість і обманула податкового інспектора і з 01.04.2009 р. отримала свідоцтво про сплату єдиного податку. Однак виконком наполягає на отриманні дозволу на розміщення об’єкта і ініціює проведення перевірок її пункту прийому замовлень на граверні роботи. Внаслідок перешкод виконкому у здійсненні нею підприємницької діяльності вона отримала збитки, які є упущеною вигодою, понесла моральну шкоду, яка найшла вираження у переживаннях з приводу неправомірності дій щодо неї, погіршенні її здоров’я.
Представник позивача позов підтримав і пояснив, що дії відповідачів направлені на обирання підприємців.
По справі за ініціативою суду була залучена як відповідач також Керченська міська рада.
Представник відповідачів, Керченської міської ради, виконавчого комітету Керченської міської ради проти позову заперечив і пояснив, що необхідність отримання дозволу на розміщення об’єкту побутового призначення передбачена Законами України «Про благоустрій населених пунктів», «Про систему оподаткування», «Про місцеве самоврядування в Україні», Постановою Кабінета Міністрів України № 526 від 21.05.2009 р. « Про заходи щодо упорядкування видачі документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності».
Заслухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідачів і дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню по наступних підставах.
ОСОБА_1 03.11.2008 р. зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа-підприємець. Позивач є платником єдиного податку з 01.04.2009 р. згідно свідоцтва, виданого ДПІ м. Керчі, терміном на 2009 рік з видом діяльності – прийом замовлень на виконання граверних робіт.
13.11.2008 р. ОСОБА_1 відповідно до ст. 7 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» подала заяву на ім’я міського голови Осадчего О.В. про видачу їй дозволу на розміщення пункту прийому замовлень на граверні роботи за адресою: вул. Генерала Петрова, 18 магазин «Пролив» (а.с.8). До заяви позивач додала документи про оплату збору за дозвіл, копію свідоцтва про державну реєстрацію, договір оренди, копію свідоцтва про право власності, асортиментний перелік послуг населенню, узгоджений з СЕС, декларацію відповідності об’єкта вимогам пожежної безпеки, договір добровільного страхування цивільної відповідальності перед третіми особами (а.с.10-19).
Ця заява прийнята не була, і на заяву ОСОБА_1 від 28.11.2008 р. про неприйняття рішення щодо її першої заяви заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради дав відповідь від 09.12.2008 р. про те, що 13.11.2008 р. ОСОБА_1 була надана консультація з питання отримання дозволу на розміщення об’єкта сфери послуг з вказівкою на перелік документів, які необхідні для отримання цього дозволу. Також у відповіді зазначено, що при неповному комплекті документів заява окремо не приймається (а.с.21).
Повторно заяву ОСОБА_1 подала 16.12.2008 р., про що зазначено у наданому ОСОБА_1 переліку необхідних документів для отримання дозволу, із вказівкою про необхідність донести недостатні документи (а.с.22). Згідно відповіді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради від 19.12.2008 р. № 107/1/12.2 ОСОБА_1 відмовлено у видачі дозволу, так як нею не надані копія архітектурного паспорту, копія висновку санітарно-гігієнічної експертизи про проведення обстеження з лабораторно-інструментальними методами, копія договору на вивіз сміття (а.с.23).
Виконавчий комітет Керченської міської ради своїм рішенням № 905 від 30.09.2005 р. «Про порядок видачі дозволів на розміщення і здійснення торгової діяльності, надання побутових послуг підприємствам торгівлі, ресторанного господарства, сфери послуг» затвердив склад комісії по відкриттю об’єктів торгівлі, ресторанного господарства, сфери послуг, розташованих на території м. Керчі, затвердив форму дозволу на розміщення об’єктів, затвердив форму акту на відкриття об’єктів (а.с.105-112).
Доводи позивача про неправомірність рішення виконавчого комітету Керченської міської ради № 905 від 30.09.2005 р. про видачу дозволів на розміщення об’єктів, яке суперечить п. 1 ст. 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» про те, що необхідність отримання дозволу і орган, уповноважений надавати дозвіл, мають бути встановлені виключно законом, суд знаходить неспроможними.
Так, у самому бланку заяви ОСОБА_1 від 13.11.2008 р. зазначено про ст. 7 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», згідно якої суб’єкт господарювання або уповноважена ним особа подає адміністратору заяву, форма якої затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням уповноваженого органу та за погодженням з дозвільними органами. До заяви додаються: копія свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта господарювання; документи, які підтверджують внесення плати за видачу документа дозвільного характеру, якщо вона передбачена законом; документи, необхідні для видачі документа дозвільного характеру, передбачені законодавством, яким регулюються відносини, пов’язані з його одержанням.
Тобто, документи, вказані у переліку необхідних документів для отримання дозволу, наданому ОСОБА_1, передбачені законодавством.
Так, згідно із ст. 15 Закону України « Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», затвердження норм проектування, проектної та нормативно-технічної документації на будівництво, реконструкцію, введення в експлуатацію нових і реконструйованих об’єктів виробничого, соціально-культурного та іншого призначення, розробка, виготовлення і використання нових машин, механізмів, устаткування, інших засобів виробництва, нових технологій здійснюється за погодженням з державною санітарно-епідеміологічною службою.
Як зазначено у ст. 10 Закону України «Про пожежну безпеку», діяльність новостворених підприємств, введення в експлуатацію нових і реконструйованих виробничих, жилих об’єктів та об’єктів іншого призначення, оренда будь-яких приміщень здійснюються після одержання на це дозволу органів державного пожежного нагляду, крім випадків, коли ведення господарської діяльності можливе за декларативним принципом, що визначається законодавством про дозвільну систему у сфері господарської діяльності.
Згідно з п. 4.3 розділу VI Постанови Верховної ради Автономної Республіки Крим № 241-3/02 від 18.09.2002 р. «Про регіональні правила забудови і використання територій в АР Крим», органи архітектури міста здійснюють контроль за дотриманням користувачами паспортних умов в процесі експлуатації.
Тому на підставі зазначених нормативних актів до складу комісії по відкриттю об’єктів торгівлі, ресторанного господарства, сфери послуг включені начальник Управління архітектури і містобудівництва, начальник міського управління ГУ МЧС, головний санітарний лікар м. Керчі.
Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» визначає правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів.
Згідно п. 1 ст. 4 цього Закону, на який і посилається у позові позивач, виключно законами, які регулюють відносини, пов’язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюється: необхідність одержання документа дозвільного характеру; дозвільний орган, уповноважений видавати документ дозвільного характеру; платність або безоплатність видачі документа дозвільного характеру; строк прийняття рішення про видачу або відмову у видачі документа дозвільного характеру; вичерпний перелік підстав для відмови у видачі та анулювання документа дозвільного характеру; можливість набуття суб’єктом господарювання права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності за декларативним принципом.
У ст. 1 цього Закону зазначено, що документ дозвільного характеру — дозвіл, висновок, погодження, свідоцтво тощо, який дає суб’єкту господарювання право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності;
місцеві дозвільні органи — міські ради та їх виконавчі органи, районні та районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації, територіальні (місцеві) органи центральних органів виконавчої влади, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру від свого імені, а також підприємства, установи, організації, що у випадках, передбачених законом, уповноважені видавати документи дозвільного характеру і можуть залучатися до проведення експертизи та обстеження, необхідних для видачі документів дозвільного характеру, у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці;
об’єкт, на який видається документ дозвільного характеру, — земельна ділянка, споруда, будівля, приміщення, устаткування, обладнання та механізми, що вводяться в експлуатацію або проектуються, окрема операція, господарська діяльність певного виду, робота та послуга.
Таким чином, саме Керченська міська рада і її виконавчий комітет і є місцевим дозвільним органом. І встановлено це законом.
Як зазначено у п. 3 ст. 4 Закону, видача документів дозвільного характеру місцевими дозвільними органами здійснюється за принципом організаційної єдності, що передбачає наявність адміністратора, у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно із п. 1 ст. 5 цього Закону, адміністратор — посадова особа міської ради, районної та районної у містах Києві і Севастополі державних адміністрацій, яка організовує видачу суб’єкту господарювання документів дозвільного характеру та забезпечує взаємодію місцевих дозвільних органів щодо видачі документів дозвільного характеру.
Виконавчі органи міських рад, районні та районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації, як вказано у п. 6 цієї статті, забезпечують адміністраторів повною інформацією щодо порядку видачі документів дозвільного характеру місцевими дозвільними органами, зокрема переліку документів, необхідних для одержання документів дозвільного характеру, зразків заяв та необхідних бланків, строків видачі документів дозвільного характеру, розміру плати за їх видачу (у разі її встановлення).
Тобто, що стосується переліку документів, необхідних для отримання дозволу, про це також зазначено у законі і віднесено до повноважень, в даному випадку, виконавчого комітету Керченської міської ради.
Згідно листа Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 03.10.2008 р. № 8461 про надання роз’яснення, на думку Генеральної прокуратури України, до якої звернувся Комітет з проханням проведення перевірок дотримання законності дій місцевих дозвільних органів, що здійснюють видачу дозволу на розміщення об’єктів торговлі та сфери послуг, необхідність одержання вказаних дозволів на цей час прямо передбачена законами України (а.с.38).
Так, крім вищеназваних законів, слід згадати і наступні.
Згідно із ст. 15 Закону України «Про систему оподаткування», до місцевих податків належить збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг.
Як зазначено у п. б ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження: 1) здійснення заходів щодо розширення та вдосконалення мережі підприємств житлово-комунального господарства, торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, розвитку транспорту і зв'язку; 2) здійснення відповідно до законодавства контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення підприємствами житлово-комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, транспорту, зв'язку, за технічним станом, використанням та утриманням інших об'єктів нерухомого майна усіх форм власності, за належними, безпечними і здоровими умовами праці на цих підприємствах і об'єктах; прийняття рішень про скасування даного ними дозволу на експлуатацію об'єктів у разі порушення нормативно-правових актів з охорони праці, екологічних, санітарних правил, інших вимог законодавства.
Згідно п. 10 ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить: надання дозволу на розміщення на території об’єктів благоустрою будівель і споруд соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення, визначення обсягів пайової участі їх власників в утриманні об’єктів благоустрою.
Як зазначено у ст. 21 Закону України «Про відходи» органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами забезпечують координацію діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, що знаходяться на їх території.
Позивач вказує, що вона орендує приміщення для пункту прийому замовлень на граверні роботи в магазині «Пролив», вул. Генерала Петрова, 18, і не має отримувати дозвіл на розміщення об’єкта.
Згідно із ч. 5 ст. 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», у разі надання на підставі договору оренди чи інших договорів у тимчасове користування приміщень та обладнання за умови збереження виду діяльності і стану цих приміщень та обладнання від орендаря або іншого користувача не вимагається одержання документа дозвільного характеру на їх використання (експлуатацію), крім потенційно небезпечних об’єктів та в разі використання машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Позивач уклала 04.11.2008 р. з ТОВ «Південна Виробничо-комерційна компанія» договір оренди площі 3 кв.м для здійснення граверних робіт за адресою: м. Керч, вул. Генерала Петрова, 18 строком до 31.12.2009 р. (а.с.10). Згідно статуту ТОВ «Південна Виробничо-комерційна компанія» не здійснює граверних робіт (а.с.154-162).
Таким чином, умова збереження виду діяльності відсутня, і позивач має отримувати дозвіл на розміщення об’єкта.
Крім вже вказаного, Постановою Кабінета Міністрів України № 526 від 21.05.2009 р. « Про заходи щодо упорядкування видачі документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» затверджено перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, що видаються виключно через дозвільні центри, згідно з додатком 1. У п. 63 цього додатку зазначено, що дозвіл на розміщення на території об'єктів благоустрою будівель і споруд соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення дають міські ради.
Що стосується вимоги позивача щодо неправомірності звернення виконавчого комітету Керченської міської ради в особі міського голови про проведення позапланової перевірки пункту прийняття замовлень на граверні роботи ОСОБА_1, то вона задоволенню не підлягає, так як відповідно до вищезазначеного п. б ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» здійснення відповідно до законодавства контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення є повноваженням виконавчих органів міських рад.
Крім того, згідно ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів», захист прав споживачів здійснюють також органи місцевого самоврядування згідно із законодавством.
З огляду на вищезазначені обставини вимоги позивача щодо відшкодування їй збитків, моральної шкоди підстав під собою не мають і задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7-12, 69-72, 76-79, 86, 89-94, 159-163 КАС України, Законами України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», «Про благоустрій населених пунктів», «Про систему оподаткування», «Про місцеве самоврядування в Україні», « Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про пожежну безпеку», «Про відходи», Постановою Кабінета Міністрів України « Про заходи щодо упорядкування видачі документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», Постановою Верховної ради Автономної Республіки Крим «Про регіональні правила забудови і використання територій в АР Крим», суд
ПОСТАНОВИВ:
У позові ОСОБА_1 відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Керченський міський суд шляхом подачі заяви про оскарження в 10-денний строк з дня його виготовлення в повному об'ємі і подачі після цього протягом 20 днів скарги, копія якої прямує в апеляційну інстанцію, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя Левченко В.П.
Суддя /підпис/ /Левченко В.П./
Копія вірна: суддя
Постанова не набула законної сили: суддя
У повному обсязі постанова складена 10.11.2009 р.
Суддя: