Справа №2-190/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

26 січня 2009 року   Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

в складі:     головуючого                        Якименко Л.Г.

              при секретарі                  Купецькій Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства „Лівобережжя” про стягнення компенсації за затримку виплати по заробітній платі при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_1. звернулася в суд з даним позовом до відповідача про стягнення компенсації за затримку виплати по заробітній платі при звільненні.

    В обґрунтуванні позовних вимог посилається на те, що з 22 вересня 2003 року по 31 серпня 2004 року вона знаходилась з відповідачем у трудових відносинах, працюючи на посаді інженера.

Починаючи з вересня 2003 року відповідач не робив позивачці виплату заробітної плати, через що утворилася заборгованість. Крім того, в порушення ст. 116 КЗпП України відповідач в день звільнення не провів повний розрахунок з позивачкою, у зв’язку з чим ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди. Рішенням АНД районного суду м. Дніпропетровська від 17.04.2006 року даний позов було задоволено і з КЖЄП „Лівобережжя” було присуджено до стягнення на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 913,33 грн. та моральну шкоду в сумі 300 грн., а всього 1213,33 грн.

20.12.2005 року Верховною радою України внесено зміни до КЗпП України та ст.117 викладено в наступній редакції: «У випадку несплати за виною власника або уповноваженого ним органу належних звільненому робітнику сум в терміни, згідно ст.116 КЗпП України підприємство повинно сплатити робітнику його середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку».

Фактичний розрахунок по заборгованості з заробітної плати і моральної шкоди було здійснено Державною виконавчою службою в Самарському районі м. Дніпропетровська лише 14.11.2006 року, тобто через 2 роки 3 місяці після звільнення позивачки, тому ОСОБА_1. просила суд стягнути на її користь з відповідача суму компенсації за затримку повного розрахунку по заробітній платі при звільнені з 20.12.2005 року по 14.11.2006 року в розмірі 6 763,81 грн.

    Позивачка підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

    Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що невиплата заборгованості по зарплаті позивачці пов'язана з накладенням арешту на розрахункові рахунки відповідача.

    Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково.

    У судовому засіданні встановлено, що 22 вересня 2003 року по 31 серпня 2004 року ОСОБА_1. знаходилась з відповідачем у трудових відносинах, працюючи на посаді інженера.

Починаючи з вересня 2003 року відповідач не робив позивачці виплату заробітної плати, через що утворилася заборгованість. Крім того, в порушення ст. 116 КЗпП України відповідач в день звільнення не провів повний розрахунок з позивачкою, у зв’язку з чим ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди.

Рішенням АНД районного суду м. Дніпропетровська від 17.04.2006 року даний позов було задоволено та з КЖЄП „Лівобережжя” стягнуто на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 913,33 грн. та моральну шкоду в сумі 300 грн., а всього 1213,33 грн.

Фактичний розрахунок по заборгованості з заробітної плати і моральної шкоди було здійснено Державною виконавчою службою в Самарському районі м. Дніпропетровська лише 14.11.2006 року, тобто через 2 роки 3 місяці після звільнення позивачки.

Відповідно до ст.117 КЗпП України у випадку несплати за виною власника або уповноваженого ним органу належних звільненому робітнику сум в терміни, згідно ст.116 КЗпП України підприємство повинно сплатити робітнику його середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку.

Відповідно до довідки № 21-Б від 03.12.2008 року виданої  КЖЄП „Лівобережжя” середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 за період з 01.03.2004 року по 31.08.2004 року становить 17,20 грн.

Оскільки відповідачем вчасно не виплачена позивачці заробітна плата при звільненні, суд вважає за необхідне стягнути з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Лівобережжя" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати до дня фактичного розрахунку з 20.12.2005 року по 14.11.2006 року в розмірі 5566 гривень 30 копійок.

    З відповідача також підлягає стягненню на користь держави 55 гривень 66 копійок судового збору та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

    Керуючись ст.ст. 11, 60, 212 ЦПК України, ст. 115 КЗпП України, ст. 34 Закону України "Про оплату праці", суд, -

В И Р І Ш И В:

    Стягнути з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Лівобережжя" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати до дня фактичного розрахунку в розмірі 5566 гривень 30 копійок.

    Стягнути з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Лівобережжя"  на користь держави 55 гривень 66 копійок судового збору та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

    Про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано заяву протягом десяти днів з дня оголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Суддя: