З А О Ч Н Е     Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

11 березня 2009 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

в складі:     головуючого судді                                Якименко Л.Г.

              при секретарі                                    Чабан Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої злочином, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої злочином.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10.04.2007 року відповідач ОСОБА_2. був визнаний винним в умисному спричиненні ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесних ушкоджень та у відкритому викрадені його майна (грабіж),  тобто  у скоєні злочинів, передбачених ст. 122 ч.1 та ст.186 ч.1 КК України.

 У результаті скоєння даних злочинів позивачу була завдана матеріальна шкода, яка складається з витрат на лікування в розмірі 321,60 грн., вартість послуг експерта в розмірі 21,69 грн. та витрат на відновлюваний ремонт автомобіля, пошкодженого відповідачем в розмірі 5000 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача, а також 46000 грн. відшкодування моральної шкоди.

    У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

    Відповідач в судове засідання не з'явився, про день слухання справи повідомлених належним чином, про що свідчить його підпис у повідомлені про день слухання справи, тому суд зі згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

    Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково.

У судовому засіданні встановлено, що вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10.04.2007 року відповідач ОСОБА_2. був визнаний винним в умисному спричиненні ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що потягли за собою тривалий розлад здоров’я, та у відкритому викрадені його майна (грабіж),  тобто  у скоєні злочинів передбачених ст. 122 ч.1 та ст.186 ч.1 КК України.

 В результаті скоєння злочинів позивачу була завдана матеріальна шкода, яка складається з витрат на лікування в розмірі 321,60 грн., вартості послуг експерта в розмірі 21,69 грн. та витрат на відновлюваний ремонт автомобіля «Міцубісі», пошкодженого відповідачем, в розмірі 5000 грн.

Матеріалами кримінальної справи №1-161/2007 встановлено, що 24.07.2006 року близько 19-00 годин між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 сталася сварка, під час якої ОСОБА_2. дерев’яною палкою наніс біля 4-х ударів по голові ОСОБА_1, причинив останньому середньої тяжкості тілесні ушкодження, що потягли за собою тривалий розлад здоров’я. Потім з автомобіля «Міцубісі», в якому знаходився позивач, відкрито викрав майно останнього, а саме гроші в розмірі 250 грн. та мобільний телефон «Алькател» вартістю 100 грн., а всього на суму 350 грн.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнову шкоду, завдану неправомірними діями відшкодовується особою, яка цю шкоду завдала у повному розмірі.

Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України вирок по кримінальній справі, або постанова суду по справі про адміністративне правопорушення, які вступили в законну силу, обов'язкові для суду, який розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій осіб, стосовно якого винесені вирок або постанова суду, з питань, чи мали місце ці дії і чи скоєні вони даною особою.

Оскільки відповідач добровільно не відшкодував завдану позивачу шкоду, тому суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 5 021 гривні 69 копійок, з яких 21 гривня 69 копійок вартість послуг експерта та 5000 гривень вартість відновлюваних робіт автомобіля «Міцубісі».

Також суд вважає, що позивачу була спричинена й моральна шкода, яка полягає у фізичних стражданнях, які зазнав позивач у зв’язку з ушкодженням його здоров’я і отримав від побоїв,  та душевних стражданнях, спричинених протиправною поведінкою відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, тому суд вважає за необхідне у відшкодування моральної шкоди стягнути з відповідача на користь позивача 5 000 гривень.

У відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави 8 гривень 50 копійок судового збору за моральну шкоду, 53 гривні судового збору за матеріальну шкоду та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст.  2, 10, 11, 60, 61, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 23, 1166 ЦК України, суд –              

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої злочином, – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 5021 гривню 69 копійок та 5 000 гривень моральної шкоди, а всього 10 021 (десять тисяч двадцять одну) гривню 69 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 8 гривень 50 копійок судового збору за моральну шкоду, 53 гривні судового збору за матеріальну шкоду та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано заяву протягом десяти днів з дня оголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: