Справа № 2-а-2435/09/0108
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2009 року.
Суддя Керченського міського суду Автономної Республіки Крим Левченко В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Керчі адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Керченської міської ради про визнання дій неправомірними та стягненні недоотриманої суми державної допомоги,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просить визнати дій відповідача щодо невиплати державної допомоги у повному обсязі неправомірними та стягнути з Управління праці і соціального захисту населення Керченської міської ради недоплату допомоги по догляду за дитиною донькою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 – у сумі 6 393,71 грн. за період з червня 2008 р по серпень 2009р. Свої вимоги позивачка мотивує тим, що будучи матір'ю малолітньої доньки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, вона звернулася до відповідача за перерахунком допомоги при народженні і допомоги з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», яка визначає допомогу у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Проте щомісячна допомога їй виплачується з червня 2008р по серпень 2009р у сумі 130 грн. щомісячно, хоча прожитковий мінімум набагато вищий і становить: у 2008 році з 1 квітня - 538 грн., з 1 липня – 540 грн., з 1 жовтня та по цей час - 557 грн.
Позивач просить розглянути справу у порядку письмового провадження.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, у якій просить розглянути справу у його відсутність, вимоги позивача відхиляє у повному обсязі і просить врахувати пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Розглянувши позовну заяву і дослідивши матеріали справи, знаходжу позов підлягаючим задоволенню частково по наступних підставах.
З сукупності зібраних у справі доказів встановлено, що позивачка є матір'ю малолітньої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с.6) Позивачка є особою не застрахованою у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, а отже, має право відповідно до ст. 12, ст. 13, ст. 14, ч.1 ст. 15 і п. 3 розділу VIII Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2334-III від 22.03.2001 р. на отримання допомоги при народженні дитини у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини, а також допомоги по догляду за дитиною до трьох років у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Виплата допомоги з 01.01.2008 р. проводиться в розмірі, передбаченому п. 23 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» № 107-VI від 28.12.2007 р. Як підтверджено рішенням Конституційного Суду України від 27.11.2008 року № 26-рп/2008 р., «законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав та свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватися окремі закони».
Враховуючи це, а також те, що інший розмір цієї допомоги на 2008 рік законодавцем не визначений, положення п.23 Закону України «Про державний бюджет на 2008 р.» неконституційними не визнані, суд вважає, що вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню .
Позивачка просить стягнути допомогу до досягнення дитиною трьохлітнього віку у сумі 6 393,71 грн., але суд не може погодитись з розрахунком позивачки ( як з періодом стягнення заборгованості так і з загальною сумою) та вважає за необхідне застосувати ч.2 ст. 11 КАС України.
Згідно ч.2 ст.11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять, але з урахуванням строку для звернення до суду з адміністративним позовом.
У відповідності до ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно із ч.1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Враховуючи заперечення відповідача щодо пропущеного строку звернення до адміністративного суду, приймаючи до уваги, що позивачка звернулась в суд у жовтні 2009 року, суд вважає, що вимоги позивачки про виплату допомоги до досягнення дитиною трьохлітнього віку підлягають задоволенню за період з жовтня 2008 року по жовтень 2009 року у сумі 5 551, 00 грн., згідно розрахунку відповідача (а.с.12) .
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 7-12, 69-72, 76-79, 86, 99 159-163 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління праці і соціального захисту населення Керченської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті в повному обсязі допомоги за доглядом за дитиною ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею трирічного віку.
Стягнути з Управління праці і соціального захисту населення Керченської міської Ради на користь ОСОБА_1 допомогу з догляду за дитиною ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з жовтня 2008 р по жовтень 2009 р. у сумі 5 551,00 грн. ( п’ять тисяч п’ятсот п’ятдесят одна гривня).
В задоволенні іншої частині позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Керченський міський суд шляхом подачі заяви про оскарження в 10-денний строк з дня його виготовлення в повному об'ємі і подачі після цього протягом 20 днів скарги, копія якої прямує в апеляційну інстанцію, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя В.П. Левченко