Судове рішення #6481382

Справа № 2а-1059/09  





ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  


26 червня 2009 року                  Суддя      Дзержинського міського суду Донецької області Челюбєєв Є. В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в                      м. Дзержинську про стягнення суми,

ВСТАНОВИВ:


В квітні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську нарахувати на його користь недоплачену йому, як дитині війни, щомісячну соціальну допомгу за 2006 – 2008 роки в сумі 4471 гр. 20 коп. Свої вимоги позивач мотивує тим, що він відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” є дитиною війни і йому з 01.01.2006 року повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Однак, йому така допомога не виплачувалася. Він вважає, що невиплата йому соціальної допомоги є протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам України. Відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальна пенсія встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Прожитковий мінімум встановлений Законами України “Про державні бюджети на відповідіні роки”.  

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Позивач у позовній заяві просив суд розглянути справу у його відсутності, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі. Представник відповідача надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю. Таким чином суд розглядав справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи позивач — ОСОБА_1 є дитиною війни відповідно до Закону України ««Про соціальний захист дітей війни», що підтверджується посвідченням  (а. с. 6).

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до принципу верховенства права та законності – суд, при вирішені справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст i спрямованість держави. Крім того, як роз'яснено постановою Пленуму Верховного суду України N 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», - судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної ради України, постанови i розпорядження Кабінету Міністрів України), підлягають оцінці на відповідність як Конституції України так i закону.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

За Преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.  

Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.  

Правовий статус дітей війни, визначає основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки встановлює Закон України “Про соціальний захист дітей війни”.  

Підвищення дітям війни пенсії, грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 10 % законодавством України не передбачено.

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, з метою приведення окремих норм законів у відповідність з цим Законом зупинена на 2007 рік дія  ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007р. № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), у тому числі, п. 12 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року, що набрав чинності з 1 січня 2008 року, стаття 6 Закону України “Про соціальний захичт дітей війни” викладена в новій редакції, яка передбачає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії, виплачуються підвищення  у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто на 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Зміни внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу 2 Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” були  визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2

В своїх рішеннях Конституційний Суд зазначив, що утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 68 Конституції України вони є загальнообов’язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов’язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.

Рішення Конституційного Суду України  є обов’язковим до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Принципи соціальної держави втілено у ратифікованих Україною міжнародних актах: Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права 1966 року, Європейській соціальній хартії (переглянутій) 1996 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, та рішеннях Європейського суду з прав людини. Зокрема, згідно зі статтею 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов’язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення тощо.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, а саме з дня прийняття Конституційним Судом України рішень про неконституційність положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та положення Закону України п. 41 розділу II  Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

За приписами абзацу 1 частини 5, частини 3 статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (у редакції Закону України від 15.03.2007 року, який набрав чинності 28.03.2007 року) для визначення  мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для осіб, які втратили працездатність затверджений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня 2007 року 380 гр., з 1 квітня 2007 року – 410,06 гр., з 1 жовтня 2007 року – 415,11 гр. ОСОБА_2 з цього, підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” складає: з 9 липня 2007 року – 123,02 гр., з 1 жовтня 2007 року – 124,53 гр.

Таким чином, розмір невиплаченої відповідачем суми доплати до пенсії за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року складає 710,90 гр., а саме за липень (410,06/31 х 23 х  х 30%) = 91,27 гр., за серпень – грудень 2007 року (410,06 х 2 місяці (серпень – вересень) х х30%) = 246,03 гр.) + (415,11 х 3 місяці (жовтень – грудень) х 30 %) = 373,60 гр.)= 619,63 гр.+ + 91,27 гр. = 710,90 гр.

За приписами статті 58 Закону України “Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змінг до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для осіб, які втратили працездатність затверджений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 квітня 2008 року по 30 червня 2008 року – 481 гр., з 1 липня 2008 року по 30 вересня 2008 року в розмірі 482 гр., з 1 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року – 498 гр. ОСОБА_2 з цього, підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” складає: з 9 липня 2007 року – 123,02 гр., з 1 жовтня 2007 року – 124,53 гр.

Таким чином, розмір недоплаченого позивачу підвищення до пенсії за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року складає:

-   -      розмір підвищення, який відповідачу необхідно було виплатити – 1072,85 гр. (155,16гр. (за травень 481 гр. /31 х 10 днів) + 481 гр. (за червень) + 1446 гр. (482 гр. х 3 місяці (липень – вересень) + 1494 гр. (498 гр. х 3 місяці (жовтень – грудень) =  3576,16 гр. х 30% = =1072,85 гр.;

-   -      розмір фактично виплаченого відповідачем підвищення до пенсії  - (15,52 гр. (травень-  48,10 гр./31 х 10 дней) + 48,10 гр. (червень) + 144,60 (48,20 гр. х 3 місяці (липень-вересень)) +  149,40 гр. (49,80 гр. х 3 місяці (жовтень – грудень)) = 357,62 гр.;

-   -      розмір недоплаченого позивачу підвищення до пенсії складає 1072,85 гр. – 357,62 гр.= = 715,23 гр.

Отже, суд вважає позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, так як вони  частково підтверджуються.

Що стосується вимоги позивача щодо зобов’язання провести підвищення пенсії з 01.01.2006 року по 09.07.2007 року та 01.01.2008 року по 22.05.2008 року, то вона є необґрунтованою з наступних підстав:

 Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» були внесені  зміни до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», відповідно до яких  пункт 17 статті 77, а саме «З метою  приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинити на 2006  рік дію абзацу сьомого ст. 5 та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було виключено, статтю 110 викладено у такій редакції  «Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом 7 статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ( 2195-15), запроваджується з 01 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання  бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету».

 У 2006 році Урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачений статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»

 Вказані Рішення Конституційного Суду України, які відновляли дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» поширюються лише на періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 по 31 грудня 2008 року, тому позов в частині перерахунку підвищення пенсії з 01.01.2006 року по 09.07.2007 року та з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року не підлягає задоволенню.

Також підлягає задоволенню і вимога про поновлення строку звернення до суду, так як на думку суду, він пропущений з поважної причини, бо позивач є малозабезпеченою особою і сподівався на добровільне врегулювання спору, що сталося з вини відповідача.

Крім того, відповідно до частини 4 статті 99 КАС України, передбачено, якщо  законом  встановлена  можливість  досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли позивач дізнався  про  рішення  суб'єкта  владних  повноважень  за результатами   розгляду   його   скарги   на   рішення,   дії  або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.  

Отже, з матеріалів справи вбачається, що позивач скористався правом досудового порядку вирішення спору та звернувся  до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, на що управління своєю відповіддю від 21.04.2009 року № 452/Д-01-01-03 відмовило з огляду на відсутність фінансування з державного бюджету України. Позивач звернулась до суду з позовом 30.04.09 р., тобто в передбачений законодавством строк.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у м. Дзержинську Донецької області зробити виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної  пенсії за віком, як дитині війни, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

 На підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», керуючись ст.ст. 20,22,55 Конституції України, ст.ст. 3, 6-11, 71,159-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-


ПОСТАНОВИВ:


Адміністративний позов задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 пропущений строк для звернення до суду.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області на користь ОСОБА_1  заборгованість по виплаті підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року в сумі 710 (сімсот десять) гр. 90 коп., та починаючи з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року в сумі 715 (сімсот п’ятнадцять) гр. 23 коп., а всього на суму 1426 (одна тисяча чотириста двадцять шість) гр.13 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог  - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після спливу строку передбаченого для її апеляційного оскарження.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.


Головуючий:            


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація