Справа № 2-1034/2009 р.
Рішення
Іменем України
04 листопада 2009 року Покровський районний суд Дніпропетровської області
в складі головуючого судді Лукінової К.С.
при секретарі Приходько Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покровське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Олександрівська сільська рада Покровського району Дніпропетровської області, про визнання державного акту на право приватної власності на землю дійсним та знесення будівель, -
встановив :
Позивач звернувся до суду із позовною заявою про визнання державного акту на право приватної власності на землю дійсним та знесення будівель. В обґрунтування позовних вимог він зіслався на те, що після придбання ОСОБА_2 25.12.2006 року у ОСОБА_3 житлового будинку, розташованого за адресою пров. Нижній, 1, с. Червоний Лиман, Покровського району Дніпропетровської області та приватизації даної земельної ділянки вона виявила, що частина земельної ділянки, яка раніше була в користуванні бувшого власника будинку, включена до земельної ділянки, яка являється власністю ОСОБА_1 При цьому межа земельної ділянки проходить по господарчім спорудам ОСОБА_2 Але в данному випадку порушень законодавства не має, а вбачається самочинне будівництво та захват ОСОБА_1 земельної ділянки бувшим її господарем – ОСОБА_3, яка при укладенні договору купівлі-продажу навмисне скрила дану обставину від ОСОБА_2 Так, вказана спірна земельна ділянка булла надана колгоспом ім. К.Маркса Покровського району Дніпропетровської області матері ОСОБА_1 – ОСОБА_4, ще в 1939 році, в цьому році і був збудований житловий будинок. До передачі даної земельної ділянки ОСОБА_4 це булла дорога, межі якої були відмічені насадженими обабіч неї деревами, які помітні і зараз. Вказані дерева відображають фактичні межі відповідача земельної ділянки, які точно співпадають з межами встановленими відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП № 074870 виданого на підставі рішення сесії Олександрівської сільської ради № 34 від 10.09.1999 року і зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 278. Вказаний державний акт на присадибну ділянку, як і вимагає закон, був погоджений з усіма суміжними землекористувачами, в тому числі і ОСОБА_5 Вказана обставина також підтверджується „Актом обстеження земельної ділянки” громадянки ОСОБА_3 від 19.12.2006 року, де зазначено, що розмір її земельної ділянки не відповідає розмірам зазначеним в земельно-кадастровій книзі Олександрівської сільської ради. Цей спір, на той час вирішувався шляхом надання відповідачу ОСОБА_1 в користування частини земельної ділянки, що належала суміжному власнику – ОСОБА_6 Але, після його смерті, його син – ОСОБА_7 успадкувавши будинок, приватизував належну йому земельну ділянку, тим самим привівши її межі до відповідності. Підстав для оскарження його акту на землю не має бо ОСОБА_7 правий. Просить суд визнати як законний державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ – ДП № 074870 виданого на підставі рішення сесії Олександрівської сільської ради № 34 від 10.09.1999 року зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 278. В позові ОСОБА_2 про визнання вказаного державного акту на право приватної власності на землю не дійсним відмовити та зобов’язати ОСОБА_2 знести господарчі споруди, що належать їй і розташовані на пров. Нижній, 1, с. Червоний Лиман, Покровського району Дніпропетровської області.
В судовому засіданні представник позивачка позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала та проти їх задоволення заперечувала.
Суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи: Олександрівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області про визнання державного акту на право власності на землю дійсним та знесення будівель слід відмовити, виходячи з наступних підстав.
В поданому позові позивач ОСОБА_1 ставить питання про визнання дійсним державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП № 074870, виданого на підставі рішення сесії Олександрівської сільської ради № 34 від 10.09.1999 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 278.
Однак, поданий позов задоволенню не підлягає, оскільки рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 14.05.2009 року у справі № 2-456/2009р., позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та Олександрівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області про визнання рішення сесії Олександрівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області № 34 від 10.09.1999 року недійсним та визнання державного акту на право приватної власності на землю недійсним – задоволено. Визнано недійсним рішення сесії Олександрівської сільської ради № 34 від 10.09.1999 року в частині передачі у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_1, розташованої за адресою: 53600, вул. Шевченка, 25 с. Червоний Лиман Покровського району Дніпропетровської області; визнано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП № 074870, виданого на підставі рішення сесії Олександрівської сільської ради № 34 від 10.09.1999 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 278 про передачу у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки, розташованої за адресою: 53600, вул. Шевченка, 25 с. Червоний Лиман Покровського району Дніпропетровської області – недійсним.
Дане рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області набрало законної сили та сторонами не було оскаржено в апеляційному порядку.
Згідно ст. 61 ч. 3 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, обставини визнання недійсності державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП № 074870, виданого на підставі рішення сесії Олександрівської сільської ради № 34 від 10.09.1999 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 278 про передачу у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки, розташованої за адресою: 53600, вул. Шевченка, 25 с. Червоний Лиман Покровського району Дніпропетровської області – доведено в повному обсязі вищезазначеним рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області, а тому даний державний акт не може бути визнаний дійсним.
Також слід відмовити в задоволенні позову в частині знесення будівель, які належать на праві приватної власності ОСОБА_2, що також підтверджується вищенаведеним рішенням суду, оскільки згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Враховуючи те, що в поданому позові та в поясненнях по справі, наданих представником позивача ОСОБА_8, не було наведено основаних на законі підстав для знесення будівель ОСОБА_2, а судом не вбачається таких підстав, а також враховуючи те, що державний акт, на який спирається в своєму позові ОСОБА_1 в якості доводів для знесення будівель визнаний недійсним, то суд вважає, що в цій частині позову також слід відмовити за необґрунтованістю.
Натомість, суд вважає, що спірні будівлі, були набуті ОСОБА_2 на законних підставах, а тому підстав, для їх знесення не існує.
Також слід зазначити, що згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
В той же час ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Таким чином, застосований позивачем спосіб захисту свого права, в частині визнання державного акту на право приватної власності на землю дійсним, діючим законодавством не передбачений.
В зв’язку з відмовою в задоволенні позову в цих частинах, слід відмовити ОСОБА_1 в позові, в частині стягнення із ОСОБА_2 на його користь і судових витрат по справі, та віднести їх за рахунок позивача ОСОБА_1
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 61 ч.3 ЦПК України, ч.1 ст. 3, ч.2 ст. 16 ЦПК України, ст.209, 218 ЦПК України, ст. 321 ЦК України, суд, -
вирішив :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Олександрівська сільська рада Покровського району Дніпропетровської області, про визнання державного акту на право приватної власності на землю дійсним та знесення будівель - відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано до районного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Суддя :