Справа № 136/270/17 Провадження № 22-ц/772/1681/2017Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1

Категорія 27 Доповідач Іващук В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючогоОСОБА_2,

суддів:ОСОБА_3, ОСОБА_4,

за участю секретаряОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк (далі – ПАТ КБ) «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за апеляційною скаргою ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 15 травня 2017 року,

у с т а н о в и л а :

із зазначеним позовом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося в суд 21 лютого 2017 року.

Зазначало, що з ОСОБА_6 17 травня 2006 року було укладено договір кредиту згідно якого останній отримав в кредит 4000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування у розмірі 36.00 % на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором позивач просив стягнути з ОСОБА_6 заборгованість у розмірі 25098 грн. 20 коп., з яких: 3491 грн. 56 коп. - заборгованість за кредитом; 19935 грн. 30 коп. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 1171 грн. 34 коп. - штраф (процентна складова) та судові витрати.

Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 15 травня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

У апеляційній скарзі ПАТ КБ “ПриватБанк”, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно правилам частин 1 та 2 статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду таким визнати не можна, оскільки суд не виконав всі вимоги цивільного судочинства та допустив неправильне застосування норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено і не заперечується сторонами, що 29.05.2007 року між ЗАТ КБ “Приватбанк” та відповідачкою ОСОБА_6 було укладено договір № б/н від 29.05.2007 року, відповідно до якого остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту в розмірі 4000,00 грн. на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки та щомісячними платежами в розмірі 7% від суми заборгованості. Відповідно до п. 8.6 умов договору та правил надання банківських послуг, які є невід'ємною частиною кредитного договору, при порушенні строків платежів більш ніж на 120 днів, позичальник зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Встановлено, що банк позичальник користувалася коштами на кредитні картці, проте, свої зобов’язання за договором перестав виконувати у зв’язку із чим станом на 31.12.2016 року його заборгованість по договору складає 25098 грн.20 коп., з яких: 3491 грн. 56 коп. - заборгованість за кредитом; 19935 грн. 30 коп. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 1171 грн. 34 коп. - штраф (процентна складова).

Вирішуючи спір та відмовляючи в задоволенні позову ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», суд першої інстанції виходив із того, що кредитним договором не встановлено розмір процентів після спливу строку повернення кредиту, а саме 29 березня 2008 року, тому проценти слід нараховувати на рівні облікової ставки Національного банку України в період з 30 березня 2008 року по 31 грудня 2016 року. Виходив із того, що за таких обставин відповідач розрахувався в повному обсязі з банком сплативши, зокрема за період з 30 березня 2008 року по 31 грудня 2016 року 16 937, 79 грн., що підтверджується розрахунком банку в графі «Сума погашення за наданим кредитом», тому зобов'язання між сторонами в силу договору та закону припинились і вимоги позивача є безпідставними.

З таким висновком суду погодитись не можна, оскільки до такого висновку суд прийшов через невідповідність висновків обставинам справи та при неправильному застосуванні судом норм матеріального і процесуального права.

Вирішуючи спір суд зобов’язаний був з’ясувати строк дії картки з яким пов’язано кінцевий термін повернення кредиту, оскільки кредит видано у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Як вбачається із матеріалів справи таких відомостей справа не містить, а тому висновок суду щодо закінчення строку повернення кредиту до 29.03.2008 року є таким, що не відповідає обставинам справи, оскільки не ґрунтується на належних та допустимих доказах.

Разом із тим, апеляційному суду надано довідку про відкриття карткових рахунків на ОСОБА_6 з якої вбачається, що карткові рахунки відповідачу продовжувалися та по закінченню строків дії карток йому видавалися інші зі зміною кредитного ліміту (довідки від 22 червня 2017 року).

Так, згідно із довідкою від 22 червня 2017 року про видачу кредитних карток ОСОБА_6, картки до договору № б/н від 29 травня 2007 року видавалися: 29.05.2007 року до січня 2009 року; 14.10.2008 року до травня 2009 року; 13.08.2009 року до травня 2012 року; 08.08.2012 року до травня 2016 року; 05.05.2014 року до березня 2018 року.

Отже, строк дії карткового рахунку до кредитного договору № б/н від 29 травня 2007 року не закінчився та продовжений до березня 2018 року.

Цю обставину відповідач ОСОБА_6 визнав у суді апеляційної інстанції вказавши, що він дійсно отримував кредитні картки та користувався грошовими коштами.

За цих обставин, висновок суду про закінчення строку повернення кредитних коштів 29.03.2008 року є безпідставним, а тому в цій частині рішення суду є незаконним та підлягає скасуванню.

Щодо висновку суду про нікчемність договору в частині визначення штрафів, що визначені п.8.6 Умов та Правил надання банківських послуг та незаконності вимог позову в цій частині, то колегія суддів з таким не погоджується, оскільки зі змісту заяви ОСОБА_6 (а.с.8) вбачається, що він ознайомлений та згодний із Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка»), («Стандарт»), які йому були надані у письмовій формі. Своїм підписом він підтвердив факт про надану йому повну інформацію про умови кредитування в ПриватБанку.

Отже, відповідачу були відомі та зрозумілі Умови кредитування, а тому немає підстав не виконувати умови договору щодо сплати встановленого розміру штрафу та відсотків.

Обставини цієї справи і справи №6-2320цс16 Верховного Суду України у якій винесено постанову від 22 березня 2017 року, на яку посилався суд першої інстанції вирішуючи спір, є частково відмінними, зокрема в частині змісту тексту анкети - заяви відповідача щодо Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, а тому немає підстав застосовувати вказану правову позицію для вирішення цієї справи.

Відповідно до правил пункту 3 та 4 частини 1 статті 309 ЦПК України підлягає скасуванню рішення суду першої інстанції ухвалене за невідповідних висновків обставинам справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. За положенням статті 526 ЦК України  зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Встановлено, що відповідач добровільно не виконує своїх зобов'язань за договором, тому заборгованість на користь позивача слід стягнути судовим рішенням.

Оскільки вирішуючи спір та відмовляючи у задоволенні позову суд дійшов до своїх висновків через невідповідність висновків суду обставинам справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, тому оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

З ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» слід стягнути заборгованість у розмірі 25098 грн. 20 коп. за кредитним договором №б/н від 29 травня 2007 року, з якого заборгованість за кредитом становить 3491 грн. 56 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом становить 19935 грн. 30 коп., штраф (фіксована частина) становить 500 грн., штраф (процентна складова) становить 1171 грн. 34 коп.

Відповідно до частин 1 та 5 статті 88 ЦПК України з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» слід стягнути судові витрати по оплаті судового збору у суді першої інстанції 1600 грн. (а.с.1) та у суді апеляційної інстанції 1760 грн. (а.с.63), а всього 3360 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтею 303, пунктом 2 частини 1 статті 307, пунктом 3,4 частини 1 статті 309, частиною 2 статті 314, статтею 316 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” задовольнити.

Рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 15 травня 2017 року у цій справі скасувати. Ухвалити нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість у розмірі 25098 (двадцять п’ять тисяч дев’яносто вісім) грн. 20 коп. за кредитним договором №б/н від 29 травня 2007 року, з якого заборгованість за кредитом становить 3491 грн. 56 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом становить 19935 грн. 30 коп., штраф (фіксована частина) становить 500 грн., штраф (процентна складова) становить 1171 грн. 34 коп.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» судові витрати по оплаті судового збору у суді першої інстанції 1600 грн. та у суді апеляційної інстанції 1760 грн., а всього 3360 (три тисячі триста шістдесят) грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене на протязі двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: /підпис/ ОСОБА_2

/підпис/ ОСОБА_3

/підпис/ ОСОБА_4

Згідно з оригіналом

Суддя В.А. Іващук