Справа № 2-а-622/09  

          П О С Т А Н О В А  

    І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И  

м. Донецьк                                                                                        26 жовтня  2009 року  

Будьоннівський  районний суд м. Донецька в складі:                                                                

головуючого судді                 Тараньової В.С.,  

при секретарі судового засідання             Рачек А.В.,  

за участю позивача                 ОСОБА_1  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в  Будьоннівському  районі м. Донецька (далі – ПФУ), третя особа - Головне управління державного казначейства у Донецькій області, про визнання неправомірною бездіяльність,  зобов’язання  ПФУ нарахувати допомогу позивачу, як дитині війни,  у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 1 січня 2006 року по день розгляду справи судом, проводити щомісячно нарахування та виплату  доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни –  

В С Т А Н О В И В:  

13.01.2009 року ОСОБА_1 звернулася  до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в  Будьоннівському  районі м. Донецька про  визнання неправомірною бездіяльність ПФУ по ненарахуванню належної їй щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.01.2006 року по 01.12.2008 року,  зобов’язання відповідача нарахувати допомогу як дитині війни,  у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком,  з 01.01.2006 року по 01.12.2008 року у розмірі 4332 грн. 60 коп., просила поновити їй пропущений строк для звернення до суду.  

18.03.2009 року позовна заява ОСОБА_1 надійшла з Донецького окружного адміністративного суду до Будьоннівського районного суду м. Донецька.  

У судовому засіданні позивачка уточнила свої позовні вимоги, надавши суду відповідні уточнення у письмовому вигляді, та просила суд визнати неправомірною бездіяльність ПФУ,  зобов’язати  ПФУ нарахувати допомогу як дитині війни,  у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 1 січня 2006 року по день розгляду судом адміністративної справи за її позовом, поновивши їй строк звернення до суду з 01.01.2006 року.  

Представник відповідача -  Управління Пенсійного фонду України в  Будьоннівському  районі м. Донецька у судове  засідання не з’явився, суду надано клопотання з проханням розглядати справу за його відсутністю, проти позову заперечує, оскільки вважає, що розмір виплаченої ОСОБА_1 соціальної допомоги „Дітям війни” був визначений на підставі законодавчих актів та згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, а також посилався на відсутність бюджетного фінансування в обсязі, передбаченому Законом України "Про соціальний захист дітей війни", крім того вважає, що позивач пропустив строк позовної давності звертання до суду, передбачений ст.. 99 КАС України та наполягала на його застосуванні.  

Ухвалою суду від 18.05.2009 року до участі у справі у якості третьої особи було залучено Головне управління Державного казначейства у Донецькій області.  

Представник третьої особи надав клопотання про розгляд справи  без його участі, заперечень проти позову не надав.  

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим, але таким, що підлягає  частковому задоволенню з наступних підстав.  

Закон України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-IV від 18 листопада 2004 року (зі змінами та доповненнями станом на час розгляду спірних правовідносин), який набрав чинності з 1 січня 2006 року, встановлює правовий статус дітей війни та визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.  

Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що дитина війни - це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.  

ОСОБА_1  згідно з паспортом серії ВВ № 818176, виданим Будьоннівським РВ УМВС України в Донецькій області  19 травня 1999 року,  народилася 3 серпня 1941 року, тобто станом на 2 вересня 1945 року їй виконалося 4 роки. Отже позивачка ОСОБА_1   має статус дитини війни.  

Згідно з відповіддю  Управління Пенсійного фонду України в  Будьоннівському  районі м. Донецька від 24.10.2008 року № 10121/04 на ім’я ОСОБА_1 остання  знаходиться на обліку у відділі пенсійного забезпечення та з 01.01.2008 року отримує щомісячну надбавку як дитина війни у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

  Відмовляючи ОСОБА_1  у задоволенні її вимог про виплату щомісячної надбавки до пенсії у розмірі  30% мінімальної пенсії за віком, ПФУ посилався на те, що відсутні нормативні акти, згідно з якими органи Пенсійного фонду України повинні виплачувати заявлену позивачем доплату до пенсії як дитині війни.  

Однак суд не може погодитися з  доводами відповідача з наступних підстав.  

Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Законами України «Про Державний бюджет» на  2007 та 2008 роки були встановлені певні обмеження щодо виплат підвищень до пенсії дітям війни на підставі ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.  

Так, пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний  захист  дітей  війни" з урахуванням статті 111 цього Закону, якою було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка  виплачується  замість  пенсії,  відповідно до статті 6 Закону України  «Про соціальний захист  дітей  війни» виплачується особам,  які є інвалідами  (крім тих, на яких поширюється  дія  Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.  

Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 12 статті 71, стаття 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V, яким була зупинена на 2007 рік дія статті  6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".  

Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік», якими було зупинено дію  ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни», були визнані неконституційними.  

Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.  

З моменту визнання норми неконституційною, вона втрачає чинність,  а тому з 9 липня 2007 по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року відновлено дію статті   6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", відповідно до  якої  дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Статтею 71   Закону України  «Про Державний бюджет України на 2009 рік” н   адано право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.  

  Ця норма закону не  визнана неконституційною.  

  Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 „   Д   еякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня 48,10 гривень, з 1 липня – 48,20 грн. та з 1 жовтня – 49,80 грн.  

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою зазначеної статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.  

Оскільки Донецьким окружним адміністративним судом позовна заява ОСОБА_1   зареєстрована не була, суд бере до уваги дату, яка міститься на поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення Донецькому окружному адміністративному суду і вважає датою звернення до суду 13 січня 2009 року. Отже, вимоги позивачки щодо визнання неправомірною бездіяльність ПФУ та зобов’язання нарахування допомоги за період з  01.01.2006 року по 12.01.2008 року заявлені з порушенням строку, встановленого законом.    

Із клопотання  позивачки про поновлення пропущеного строку, викладеному в уточненнях позовної заяви вбачається, що про порушене право вона дізналася із засобів масової інформації у 2008 році, оскільки є людиною похилого віку, посилалася на  стан здоров’я. Окрім того, вважає, оскільки статтею 3  Закон України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами, то річний строк звернення до суду з адміністративним позовом не має бути застосований судом.  

Відповідно до частин 2 та 3 статті 67 Закону України „Про Конституційний Суд України” Рішення і висновки Конституційного Суду України офіційно оприлюднюються наступного робочого дня після їх підписання. Рішення і висновки Конституційного Суду України разом з окремою думкою суддів Конституційного Суду України публікуються у “Віснику Конституційного Суду України” та в інших офіційних виданнях України.  

Частиною 2 п. 6 Рішення Конституційного Суду України  № 6-рп від 9 липня 2007 року ухвалено, що це Рішення  підлягає опублікуванню у “Віснику Конституційного Суду України” та в інших офіційних виданнях України.  

Крім того, позивачка не довела суду про причини пропуску строку звернення до суду за станом здоровя.  

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність  підстав для визнання поважною причини пропущення позивачем строку  звернення до адміністративного суду.  

Як зазначено в п. 14 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 „Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ”, у разі  відсутності підстав для визнання поважною причини пропуску строку звернення до суду та встановлення факту порушення права суд відмовляє в його захисті саме з підстав пропуску строку.  

Отже суд відмовляє ОСОБА_1  в задоволенні її позовних вимог в частині  визнання неправомірною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати їй допомоги як дитині війни,  у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком,  забезпечення ПФУ нарахувати допомогу як дитині війни,  у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 1 січня 2006 року по 12 січня 2008 року за  відсутності підстав для визнання поважною причини пропуску строку звернення до суду.  

Відмовляючи в задоволені цієї частині позову, суд зауважує, що в даному випадку не підлягають застосування вимоги статті 46 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, відповідно до яких суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.  

Закон України "Про соціальний захист дітей війни", встановлює правовий статус дітей війни та визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.  

Статтею 6 цього Закону передбачено виплату дітям війни державної соціальної підтримки, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина.  

Приписи статті 3  Закону України "Про соціальний захист дітей війни" щодо  державних соціальних гарантії дітям війни суд бере до уваги при розгляді суті спору, так як вони не мають відношення щодо встановлення або обмеження процесуальних строків.  

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснювати виплату допомоги як дитині війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 13.01.2008 по 21.05.2008 року, за вказаний період часу розмір цієї державної допомоги сплачувався відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік», яким на цей час було зупинено дію  ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни. Тому в частині позову щодо зобов’язання  відповідача підвищення до пенсії у розмірі 30 %, як дитині війни, за період з 13.01.2008 по 21.05.2008 року, ОСОБА_1   слід відмовити.  

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.  

Судовому захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов’язання ПФУ в подальшому  провадити виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 % є безпідставними, оскільки встановлює обов’язки на майбутнє, без врахування змін у чинному законодавстві, яке може мати місце й без наявності спірних правовідносин.  

Тому суд відмовляє позивачці в задоволенні позовних вимог щодо зобов’язання ПФУ щомісяця проводити нарахування та виплату  підвищення до пенсії у розмірі 30 %, як дитини війни у майбутньому.  

Отже, суд дійшов висновку, що право на отримання допомоги як дитина війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у позивача виникає за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.  

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

Пенсійний фонд України утворений відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року, згідно зі ст. 8 цього Закону виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.  

Згідно з Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від від 24 жовтня 2007 р. N 1261 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики. Джерелами формування коштів Пенсійного фонду України є:  

страхові внески;  

кошти державного бюджету та державних цільових фондів, що перераховуються до Фонду у випадках, передбачених законодавством;  

благодійні внески юридичних та фізичних осіб;  

добровільні внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;  

інші надходження відповідно до законодавства.  

Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.  

Тому кошти для здійснення сплати допомоги на оздоровлення повинні бути перераховані відповідачем, але  за рахунок коштів  Державного бюджету України.  

Згідно з пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита.  

Відповідно до ст. 3 Декрету КМУ „Про державне мито” із скарг на  неправомірні  дії органів державного управління і службових осіб, що ущемляють права громадян, взімаєтся 0,2      неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що на ден звернення позивачки до суду скадає 3 грн. 40 коп.  

Сплата позивачкою суми  судового збору підтверджена документально.  

Згідно з ч. 3 ст. 94 КАСУ якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу — відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.  

Оскількі позов підлягає частковому задоволенню, судовий збір у розмірі 3, 40 грн. підлягає розподілу між позивачем і відповідачем у наступному порядку: з позивача – 1 грн. 70 коп., з відповідача – 1 грн. 70 коп.  

Згідно з частиною 1 ст. 94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 86, 88, 159, 161, 163 КАС України, суд, –  

  П О С Т А Н О В И В :  

    Позовні вимоги ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в  Будьоннівському  районі м. Донецька, третя особа - Головне управління державного казначейства у Донецькій області, про визнання неправомірною бездіяльність,  зобов’язання  нарахувати допомогу позивачу, як дитині війни,  у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 1 січня 2006 року по день розгляду справи судом, проводити щомісячно нарахування та виплату  доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни задовольнити частково.  

  Визнати неправомірною бездіяльність Пенсійного фонду України в  Будьоннівському  районі м. Донецька  щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1  підвищення до пенсії як дитині війни,  у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період з  22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.  

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в  Будьоннівському  районі м. Донецька  здійснити перерахунок та виплату за рахунок Державного бюджету України ОСОБА_1  підвищення до пенсії за віком у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за періоди: з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року  з урахуванням фактично виплаченого.    

В  іншій частині позовних вимог  ОСОБА_1   відмовити.  

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1  судовий збір у розмірі 1 (одна) гривня 70 копійок.  

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі та наступної подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.  

Постанова складена у повному обсязі 27 жовтня 2009 року у нарадчій кімнаті.  

Суддя