ЯЛТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
“15” жовтня 2009 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим
у складі: головуючого, судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення суми боргу за договором позики,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_3 з вернулась і з зазначеною позовною заявою в порядку процесуальних вимог цивільного судочинства до Ялтинського міського суду АРК і остаточно просить суд :
- Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 суму боргу за договором позики в розмірі вісім тисяч триста дев’яносто дві гривні.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 28 лютого 2009 року між сторонами був укладений договір позики, відповідно до якого позивачка передала у власність ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 800 доларів США і 2000 гривень, а відповідач зобов’язався повернути суму боргу у строк, визначений моментом пред’явлення вимоги . Незважаючи на пред’явлення такої вимоги, відповідач суму боргу досі не повернув.
Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
Враховуючи, що позивачка не заперечувала проти вирішення справи на підставі наявних доказів за відсутності відповідача, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи відповідно до ст. ст. 169 ч. 4, 224-226 ЦПК України.
Вислухавши пояснення позивачки, заочно з’ясувавши обставини справи та дослідивши відповідні докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
28 лютого 2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був укладений договір позики, відповідно до якого позивачка передала у власність ОСОБА_4 800 доларів США та 2000 гривень.
Строк повернення суми боргу був визначений сторонами моментом пред’явлення вимоги.
Зазначені обставини підтверджуються письмовим доказом – розпискою, виконання якої власноруч відповідачем не спростовано.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред’явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред’явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
З наданої позивачкою розписки, вбачається, що ОСОБА_4 зобов’язався повернути позику не протягом тридцяти днів від дня пред’явлення вимоги, а негайно за першою вимогою. Незважаючи на пред’явлення позивачкою вимоги про повернення позики, ОСОБА_4 грошові кошти досі не повернув.
Отже, з відповідача належить стягнути суму боргу за договором позики в розмірі 8392 гривень, яка складається з суми у гривнях, еквівалентної 800 доларам США на час ухвалення рішення згідно довідки КРФ АКБ «Укрсоцбанк», та 2000 гривень .
Таким чином, розглянувши справу в присутності позивачки, заочно з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат вирішується відповідно до положень ст. 88 ЦПК України.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 1046-1050 ЦК України, ст. ст. 1, 3 – 8, 10, 11, 15, 60, 61, 158, 179, 209, 212-215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення суми боргу за договором позики – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 суму боргу за договором позики в розмірі вісім тисяч триста дев’яносто дві гривні.
У порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 суму судового збору в розмірі вісімдесят одна гривня шістдесят копійок і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі двісті п’ятдесят дві гривні, а усього – триста тридцять три гривні шістдесят копійок.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави суму судового збору в розмірі дві гривні тридцять три копійки.
За письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення, заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, в порядку, передбаченому ст. ст. 228, 232 ЦПК України.
Роз’яснити, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
В апеляційному порядку за апеляційною скаргою відповідача заочне рішення може бути переглянуто після розгляду заяви про перегляд заочного рішення судом першої інстанції.
Заочне рішення суду може бути також оскаржено позивачем у загальному апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд шляхом подачі в десятиденний строк з наступного дня після його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку ст. 295 ч. 4 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, що передбачені ст. ст. 223, 294 ЦПК України.
СУДДЯ -