Справа № 2а-6286
2009 рік
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2009 року Ялтинський міський суд АР Крим у складі головуючого судді Прищепа О.І., при секретарі Василенко Ж.І., розглянувши у письмовому провадженні в залі суду в м. Ялта адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Алупкінської міської ради, про визнання незаконною і скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження за адміністративною справою, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просить:
- визнати незаконною та скасувати постанову Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Алупкінської міської ради № 02 від 29 липня 2009 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 186 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
- закрити провадження за адміністративною справою відносно нього за ст. 186 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі – КУпАП).
Просить поновити строк на звернення до суду із даним адміністративним позовом.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 29 липня 2009 року він незаконно був притягнений до адміністративної відповідальності за ст. 186 КУпАП, оскільки ніякого правопорушення він не скоював. Оскаржувана постанова винесена відповідачем з порушенням вимог ст.ст. 249, 278, 279, 285, 286 КУпАП. Він не був належним чином сповіщений про місце та час розгляду адміністративної справи, тому не мав можливості прийняти участі при розгляді вказаної справи. Копію оскаржуваної постанови отримав лише 19 серпня 2009 року. Крім того, підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності явився лише протокол у справі про адміністративне правопорушення. Інших доказів скоєння ним адміністративного правопорушення в матеріалах справи не мається.
В судове засідання позивач не явився, представив суду заяву про розгляд справи за його відсутністю.
Представник відповідача в судове засідання не явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, а також письмові заперечення на позов, відповідно до яких відповідач позовні вимоги не визнає, вважає постанову законною та обґрунтованою, такою, що відповідає вимогам Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За наявності заяв позивача та представника відповідача про розгляд справи за їх відсутністю, суд вважає можливим розглянути справу у порядку письмового провадження, відповідно до ч. 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини (Рим 4 листопада 1950 року), ратифікованої Верховною радою України 17 липня 1997 року, кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов’язків або встановленні обґрунтованості будь – якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним судом, встановленим законом.
Складовою частиною справедливого судочинства є доступ до процедури з усіма атрибутами контролю, тобто право на судовий контроль органів державної влади. Конвенція про захист прав і основних свобод людини являється складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.
Згідно ст. 55 Конституції України права, свободи громадян захищаються судом.
Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їхні права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації, або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Положення Конвенції та Конституції України з цього питання відтворені в ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, провадження по справам про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування заходів адміністративного впливу провадиться у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративне правопорушення забезпечується серед інших способів, правом оскарження відповідної постанови.
Як встановлено судом, постановою № 02 від 29 липня 2009 року адміністративної комісії при виконавчому комітеті Алупкінської міської ради, позивач притягнений до адміністративної відповідальності по ст. 186 КУпАП у вигляді попередження за те, що 01 липня 2009 року самовільно приймав участь в знесенні калитки огородження проходу до моря (а.с. 8).
Підставою для розгляду відповідачем справи про адміністративне правопорушення був протокол про адміністративне правопорушення серії КР № 90000237 від 01 липня 2009 року, складений участковим інспектором Алупкінського ВВС старшим лейтенантом міліції Соловйовим Ю.О. (а.с. 5).
При цьому в протоколі зазначено, що 30 травня 2009 року приблизно о 12-00 годині в АДРЕСА_1, приймав участь в самовільному пошкодженні калитки металевого огородження, що перегороджує доступ до моря, без рішення суду м. Ялти та ВДВС м. Ялти (а.с. 5).
Проте, хто саме скоїв вказане правопорушення, в мотивувальній частині протоколу не зазначено, що є процесуальним порушенням при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
Крім того, дата скоєння правопорушення позивачем, що вказана в оскаржуваній постанові, а саме 01 липня 2009 року, не відповідає даті скоєння правопорушення, що вказана в протоколі про адміністративне правопорушення, що є суттєвим процесуальним порушенням з боку відповідача при винесенні постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
В постанові за справою про адміністративне правопорушення від 01 липня 2009 року датою скоєння правопорушення також є саме 30 травня 2009 року, а не 01 липня 2009 року, як вказано в оскаржуваній постанові (а.с. 6).
Відповідно до ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З протоколу про адміністративне правопорушення від 01 липня 2009 року вбачається, що розгляд адміністративної справи відбудеться 01 липня 2009 року (а.с. 5).
Постановою за справою про адміністративне правопорушення від 01 липня 2009 року (а.с. 6) постановлено направити справу на розгляд адміністративної комісії. Проте, будь-які відомості про сповіщення позивача про дату та місце розгляду справи 29 липня 2009 року в матеріалах адміністративної справи відсутні, що є порушенням права позивача на особисту присутність при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно нього.
Постанова про визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення має бути обґрунтована достатніми і незаперечними доказами, в ній повинно бути наведено пояснення і ставлення до вчиненого правопорушення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, докази вини правопорушника (пояснення свідків, висновки експерта, речові докази, та інше) мотивовані висновки посадової особи про кваліфікацію вчиненого, вид та розмір покарання, вирішення питання про вилучені речі і документи.
Диспозиція ст. 186 КУпАП передбачає відповідальність особи за самоуправство, тобто самовільне, всупереч встановленому законом порядку, здійснення свого дійсного або гаданого права, що не завдало істотної шкоди громадянам або державним чи громадським організаціям
Проте, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутній будь-який доказ, що свідчить про здійснення позивачем будь-яких самовільних дій.
Сам позивач в своїх письмових поясненнях пояснив, що ніяких самовільних дій, за що він був притягнений до адміністративної відповідальності, він не скоював (а.с. 6-7).
З представленої суду представником відповідача копії постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 24 червня 2009 року не встановлено, хто саме вчинив дії по пошкодженню огородження (а.с. 25).
Таким чином, суд не може визнати постанову про відмову в порушенні кримінальної справи належним доказом, що є підставою для визнання позивача винним в скоєнні адміністративного правопорушення.
Один лише протокол про адміністративне правопорушення, при відсутності будь-яких інших доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, не може служити підставою для визнання особи винною в скоєнні правопорушення та притягнення її до адміністративної відповідальності.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 186 КУпАП, є незаконною та необґрунтованою, такою, що складена з порушенням процесуальних вимог, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, та порушує законні права та інтереси позивача, і підлягає скасуванню, а провадження за адміністративною справою - закриттю.
Що стосується вимог позивача про поновлення строку на звернення з даним адміністративним позовом до суду, суд вважає за можливе не розглядати вказане питання, оскільки річний строк на звернення до адміністративного суду, встановлений КАС України, позивачем не пропущений.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 10, 17, 71, 100, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України ст.ст. 7, 186, 256, 268, 283, 284, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованою Верховною Радою України 17 липня 1997 року, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Алупкінської міської ради, про визнання незаконною і скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження за адміністративною справою – задовольнити.
Визнати незаконною та скасувати постанову Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Алупкінської міської ради № 02 від 29 липня 2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 186 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Закрити провадження за адміністративною справою відносно ОСОБА_1 за ст. 186 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному поряду до Севастопольського Апеляційного адміністративного суду через Ялтинський міський суд у порядку та строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: