Справа № 2а-5916
2009 рік
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2009 року Ялтинський міський суд АР Крим у складі головуючого судді Прищепа О.І., при секретарі Амірджанян М.Н., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялта адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної Азово-Черноморської екологічної інспекції, державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Азовського та Черного морів Кузнєцова Олега Михайловича, Управління державного казначейства України в м. Ялті, про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів, в якому просить:
- визнати протиправними дії державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Азовського та Черного морів Кузнєцова О.М. (надалі – держінспектор) щодо притягнення позивача 18 червня 2009 року до адміністративної відповідальності по ч.ч. 1, 3 ст. 59-1 КУпАП;
- визнати протиправним та скасувати постанову держінспектора № 000685 від 18 червня 2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ч.ч. 1, 3 ст. 59-1 КУпАП.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувана постанова є незаконною та немотивованою, не заснована на фактичних обставинах справи. Факт скидання харчових відходів з судна «ПГП-2» до територіальних та внутрішніх морських вод України, за що позивач був притягнений до адміністративної відповідальності, відповідачами не встановлений. Крім того, не вказано місце, час такого скидання, відсутні результати лабораторного аналізу вод, що вказують на несприятливі зміни складу та властивостей води в результаті надходження харчового сміття. За період з 23 травня по 10 червня 2009 року скидання сміття з судна не проводилось.
Крім того, при складенні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не були роз’яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП, не був позивач також сповіщений про день та час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього.
Таким чином, вважає, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, оскільки не заснована на законі та суперечить фактичним обставинам справи.
В судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Представник відповідача - Державної Азово-Черноморської екологічної інспекції, він же – відповідач по справі - державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Азовського та Черного морів Кузнєцов О.М. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважає дії щодо складання постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а саме й саму оскаржувану постанову, законними та обґрунтованими, та пояснив, що у протоколі про адміністративне правопорушення відносно позивача зазначений факт засмічення внутрішніх морських вод України харчовими відходами в період з 23 травня 2009 року по 10 червня 2009 року, що підтвердив ОСОБА_1 на момент перевірки. Доводи позивача про те, що при складенні протоколу про адміністративне правопорушення йому не були роз’яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП, а також про несповіщення його про день та час розгляду адміністративної справи, не відповідають дійсності, оскільки у встановленому законом порядку позивачу були роз’яснені його права, був он також сповіщений про день та час розгляду справи, але відмовився бути присутнім при розгляді справи.
Представник третьої особи – Управління державного казначейства України в м. Ялті – просив вирішити вказану адміністративну справу на розгляд суду.
Вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини (Рим 4 листопада 1950 року), ратифікованої Верховною радою України 17 липня 1997 року, кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов’язків або встановленні обґрунтованості будь – якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним судом, встановленим законом.
Складовою частиною справедливого судочинства є доступ до процедури з усіма атрибутами контролю, тобто право на судовий контроль органів державної влади. Конвенція про захист прав і основних свобод людини являється складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.
Згідно ст. 55 Конституції України права, свободи громадян захищаються судом.
Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їхні права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації, або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Положення Конвенції та Конституції України з цього питання відтворені в ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, провадження по справам про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування заходів адміністративного впливу провадиться у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративне правопорушення забезпечується серед інших способів, правом оскарження відповідної постанови.
Як встановлено судом, постановою держінспектора від 18 червня 2009 року, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності по ч.ч. 1, 3 ст. 59-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 1190,0 грн. за те, що засмічив внутрішні територіальні води України (акваторію Керченської протоки якірного місця № 471) харчовими відходами із судна «ПГП-2» з 23 травня 2009 року по 10 червня 2009 року, без відповідного дозволу, з порушенням п.п. 4, 7, 6 «Правил…», затверджених у редакції Постанови КМУ від 29 березня 2002 року № 431, не повідомив про скидання адміністрацію м. Керч, в результаті чого порушенням заподіяно шкоду на суму 5100,0 грн., що розрахована згідно «Такс для обчислення розміру відшкодування збитків, заподіяних…внаслідок забруднення із суден, кораблів…», затверджених Постановою КМУ від 03.07.1995 р. № 484 (а.с. 19).
Підставою для розгляду посадовою особою справи про адміністративне правопорушення був протокол про адміністративне правопорушення № 000685 від 10 червня 2009 року, складений держінспектором (а.с. 17).
Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Проте, в порушення вищезазначених вимог закону, у протоколі про адміністративне правопорушення від 10 червня 2009 року, не вказані посада, ім’я та по батькові особи, яка склала протокол.
Як вбачається з постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, порушенням позивачем заподіяна шкода на суму 5100,0 грн., але в протоколі факт заподіяння шкоди не відображений.
Не були також роз’яснені позивачу при складенні протоколу про адміністративне правопорушення його права і обов’язки, передбачені ст. 268 КУпАП, що прямо передбачене ст. 256 цього кодексу.
З пояснень позивача в судовому засіданні також вбачається, що позивачу не були роз’яснені права та обов’язки, передбачені ст. 268 КУпАП, при складенні протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З протоколу про адміністративне правопорушення № 000685 від 10 червня 2009 року вбачається, що справа про притягнення до адміністративної відповідальності буде розглянуто у відділі екологічного контролю за використанням, відтворенням та охороною природних ресурсів у м. Керч, вул. Кірова, 31-а (а.с. 18). Але запис про день та час розгляду справи в протоколі відсутня, що свідчить про неповідомлення позивача про час розгляду адміністративної справи, що є порушенням права позивача на своєчасне повідомлення про час розгляду справи, а також на особисту присутність при розгляді справи.
Доводи держінспектора в судовому засіданні про те, що позивачу були роз’яснені його права та обов’язки, передбачені ст. 268 КУпАП, а також про повідомлення позивача про дату та час розгляду адміністративної справи, не підтверджуються ніякими письмовими доказами, а тому не можуть бути прийняти судом до уваги.
Постанова про визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення має бути обґрунтована достатніми і незаперечними доказами, в ній повинно бути наведено пояснення і ставлення до вчиненого правопорушення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, докази вини правопорушника (пояснення свідків, висновки експерта, речові докази, та інше) мотивовані висновки посадової особи про кваліфікацію вчиненого, вид та розмір покарання, вирішення питання про вилучені речі і документи.
Диспозиція ч. 1 ст. 59-1 КУпАП передбачає відповідальність особи за забруднення і засмічення територіальних і внутрішніх морських вод внаслідок скидів із суден, здійснених без дозволу спеціально уповноважених на те державних органів або з порушенням встановлених правил.
Проте, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутній будь-який доказ, що свідчить про засмічення позивачем територіальних морських вод внаслідок скидів із судна.
Посилання держінспектора на те, що факт цього правопорушення підтверджується власними поясненнями позивача, даними при складенні протоколу про адміністративне правопорушення, не може бути підтвердженням його вини в скоєнні цього правопорушення, оскільки, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, одні лише пояснення особи, відносно якої розглядається справа про адміністративне правопорушення, при відсутності будь-яких інших доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, не можуть служити підставою для визнання особи винною в скоєнні правопорушення та притягнення її до адміністративної відповідальності.
Не підтверджується факт скоєння позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 59-1 КУпАП, й судовим журналом, на який посилається держінспектор в своїх поясненнях, оскільки, відповідно до того ж журналу, за період з 23 травня 2009 року по 10 червня 2009 року скидання сміття із судна «ПГП-2» не вбачається (а.с. 22-24, 41, 65-66).
Диспозиція ч. 3 ст. 59-1 КУпАП передбачає відповідальність особи за неповідомлення адміністрації найближчого порту України про проведене внаслідок крайньої необхідності без належного на те дозволу скидання у море шкідливих речовин з судна або іншого плавучого засобу, повітряного судна, платформи чи іншої штучно спорудженої у морі конструкції, а у випадках скидання з метою поховання - і органу, який видає дозволи на таке скидання, одразу після здійснення або в ході здійснення такого скидання.
Позивач притягнений до адміністративної відповідальності, зокрема, за ч. 3 ст. 59-1 КУпАП, проте, ані в протоколі про адміністративне правопорушення, ані в оскаржуваній постанові, відсутнє викладання обставин, що свідчать про скоєння позивачем правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 59-1 КУпАП, а саме відсутній й жоден доказ вини ОСОБА_1 в скоєнні такого правопорушення.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.ч. 1, 3 ст. 59-1 КУпАП, є незаконною та необґрунтованою, такою, що порушує законні права та інтереси позивача, та підлягає скасуванню.
Що стосується вимог позивача про визнання протиправними дій держінспектора щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.ч. 1, 3 ст. 59-1 КУпАП, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в цієї частині, оскільки держінспектор є уповноваженою особою, що має право складати протоколи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 255 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 10, 17, 71, 100, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України ст.ст. 7, 59-1, 188-5, 256, 268, 283, 284, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованою Верховною Радою України 17 липня 1997 року, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Державної Азово-Черноморської екологічної інспекції, державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Азовського та Черного морів Кузнєцова Олега Михайловича, Управління державного казначейства України в м. Ялті, про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності – задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Азовського та Черного морів Кузнєцова Олега Михайловича № 000685 від 18 червня 2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ч.ч. 1, 3 ст. 59-1 КУпАП та накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190,0 гривень.
В іншій частині адміністративного позову ОСОБА_1 – відмовити .
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному поряду до Севастопольського Апеляційного адміністративного суду через Ялтинський міський суд у порядку та строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: