Справа № 2-а-6032
2009 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 вересня 2009 року Ялтинський міський суд АР Крим у складі головуючого судді Прищепа О.І., при секретарі Сігал М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялта адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора Красноперекопського взводу дорожньо патрульної служби при Управлінні Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в АР Крим (відповідач) молодшого сержанта Лах В`Чеслава Миколайовича про скасування постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить суд постанову про адміністративне правопорушення серії АК № 095224 від 21 квітня 2009 року про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 306 гривень незаконною та скасувати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем 21 квітня 2009 року винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП за скоєння адміністративного правопорушення у виді штрафу в сумі 306 гривень.
Вказану постанову вважає неправомірною та винесеною з порушенням встановленого порядку притягнення до адміністративної відповідальності. А також не встановлені обставини, що підлягають з’ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Крім того, при прийнятті спірної постанови позивач вважає, що були порушені вимоги ст.ст. 14-1, 251, 276-283 КУоАП.
В судове засідання позивач не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи сповіщений у встановленому порядку, причин неявки суду не надав.
При таких обставинах, відповідно до вимог ч.4 ст.128 КАС України у суду не має перешкод щодо розгляду справи у відсутність не з’явившегося відповідача.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна людина при визначенні її прав і обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд справи протягом розумного терміну незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Відповідно до вимог ст.7 КУоАП, ніхто не може бути підданий заходам впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 постановою від 21 квітня 2009 року серії АК № 095224, притягнут до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП.
В постанові вказано, що позивач 21 квітня 2009 року о 16.00 годин знаходячись на 17 км. автодороги Красноперекопськ-Сімферополь, керуючи транспортним засобом - автомобілем Фольсваген, державний номерний знак НОМЕР_1, перевищив швидкість на 26 км/год, чим допустив порушення п. 12.6 г ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП.
Протокол відносно позивача складено не було, та постанову винесено на підставі фотофіксації правопорушення автоматичними приладом Візір, відповідно до вимог ст. 14-1, 254, 258 КУоАП, яку направлено останньому по пошті та отримано позивачем.
Відповідно до вимог ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог п.1.1 гл.1 ПДР Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до вимог п.1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР, а також бути взаємно ввічливими.
Особи, відповідно до вимог п.1.9. ПДР, які порушують ПДР, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Поза населеними пунктами, відповідно до вимог п.п. Ґ п.12.6 ПДР на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47, дозволяється рух із швидкістю іншим транспортним засобам на автомобільній дорозі, що позначена дорожнім знаком 5.1 - не більше 130 км/год., на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою - не більше 110 км/год., на інших автомобільних дорогах - не більше 90 км/год.
Диспозицією ч.1 ст.122 КУоАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
Санкцією вказаної статті передбачено накладення адміністративного стягнення у виді штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 255 гривень до 340 гривень.
Відповідно до вимог ст.ст. 256, 258, 279, 280, 283 КУоАП законодавець чітко встановив вимоги до протоколу, постанови та випадки коли не потрібно складати протокол, та порядок розгляду справи.
Крім того своїми діями відповідач порушив вимоги інструкцій Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, ЗАТВЕРДЖЕНОЇ наказом Міністерства внутрішніх справ України № 111 від 27 березня 2009 року, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, ЗАТВЕРДЖЕНОЇ наказом МВС № 185 від 22 лютого 2001 року, Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху №77 від 26 лютого 2009 року.
Постанова позивачем отримана в порушення вимог ст. 285 КУпАП.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що постанову складено не на місці скоєння правопорушення, працівник міліції транспортний засіб позивача не бачив, на фотокартках, що стали підставою для притягнення до адміністративної відповідальності не зазначено яким приладом вони зроблені, режим в якому знаходився прилад, не видно і достовірно не зазначено адреси знаходження автомобілю в час фотографування, також не можливо зробити висновок по якої категорії дороги рухався позивач.
Все це не відповідає принципу всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, що є порушенням ст.ст.252, 283 КУпАП та положень Інструкції з діяльності підрозділів ДПС Державтоінспекції МВС України.
Відповідно до вимог ч.1, 2, 6 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки відповідач не надав до суду своїх заперечень, суд змушений розглянути справу ґрунтуючись на наданих суду матеріалів, де відсутні належні докази які б підтверджували наявність 21 квітня 2009 року взагалі в діях позивача будь-якого правопорушення пов’язаного з Перевищенням встановлених обмежень швидкості руху більш як на двадцять кілометрів на годину .
Враховуючи всі обставини справи, аналізуючи норми діючого законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на законі та підлягають судовому захисту.
На підставі викладеного та керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини Рим 4 листопада 1950 року), ратифікованою Верховною Радою України 17 липня 1997 року, ст.ст. 19, 63 Конституції України, Інструкціями затверджених наказом МВС України № 111 від 27 березня 2009 року, №185 від 22 лютого 2001 року, №77 від 26 лютого 2009 року , ст.ст. 33, ч.5 ст.121, 245, 251, 252, 254, 258, 268, 283-285 КУоАП, п.п. 1.1, 1.3, 1.9, 12.6 Г ПДР України зі змінами та доповненнями, ст.ст.33, ч.1 ст.122, 245, 251, 252, 254, 258, 268, 283-285 КУоАП, ст.ст. 1, 2, 8-12, 14, 69 - 72, 128, 138, 139, 143, 158-163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора Красноперекопського взводу дорожньо патрульної служби при Управлінні Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в АР Крим (відповідач) молодшого сержанта Лах В`ячеслава Миколайовича про скасування постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Постанову інспектора Красноперекопського взводу дорожньо патрульної служби при Управлінні Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в АР Крим (відповідач) молодшого сержанта Лах В`ячеслава Миколайовича АК № 095224 від 21 квітня 2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу – скасувати.
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП – закрити.
Постанова суду може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Ялтинський міський суд АР Крим у порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України
Суддя
28 вересня 2009 року
ПР-38 (2-а-6329\2009)
ОСОБА_1
М.Ялта, АДРЕСА_1
Копія: інспектора Красноперекопського взводу ДПС
при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим
молодшого сержанта Лах В`ячеслава Миколайовича
АР Крим м. Красноперекопськ, вул. Залізнична б.9
Направляю на Вашу адресу копію постанови Ялтинського міського суду від 28 вересня 2009 року – для відома
ДОДАТОК : кожному адресату на 1-му арк..
Суддя