Справа №: 398/2251/17

провадження №: 2-о/398/156/17

РІШЕННЯ

Іменем України

"29" червня 2017 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Орловського В.В., з участю секретаря Міщенко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олександрія цивільну справу за заявою ОСОБА_1, про встановлення факту смерті, заінтересована особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по місту ОСОБА_2 міськрайонного управління юстиції у Кіровоградській області,

встановив:

Заявник звернувся до суду з вищевказаною заявою, у якій просив встановити факт смерті 28.04.2017 року у м. Хрустальний (колишня назва Красний Луч) Луганської області її батька ОСОБА_3, громадянки України, який народився 6 січня 1953 року у місті Красний Луч Луганської області. Необхідність встановлення даного факту в судовому порядку обґрунтована тим, що ця особа померла на території, яка є тимчасово окупованою, орган РАЦС відмовив у видачі свідоцтва про смерть через відсутність виданого згідно українського законодавства лікарського свідоцтва про смерть, що також унеможливлює вчинення заявником низки правочинів та отримання допомоги на поховання.

У судовому засіданні заявник просила задовольнити заяву та, будучи допитаним як свідок, пояснила, 28 квітня 2017 року в хірургічному відділенні №1 лікарні ім.“Известий” м. Хрустальний (колишня назва Красний Луч) Луганської області, внаслідок раку прямої кишки помер її батько ОСОБА_3. Також заявниця повідомила, що у листопаді була вимушена переселитися з тимчасово окупованої території до м. Олександрії. Батько залишився проживати у м. Хрустальний. Його місце реєстрації м. Красний Луч вул. Больнична, 24. З 2014 року ОСОБА_3 хворів на рак. Приблизно 26 березня 2017 року заявниця, дізнавшись про погіршення стану здоров’я батька виїхала до нього у м. Хрустальний. 26 квітня 2017 року ОСОБА_3 госпілалізовано до лікарні у м. Хрустальний, проведено операцію, однак 28 квітня 2017 він помер. Цього ж дня співробітник лікарні телефоном повідомив ОСОБА_1 про смерть її батька. ОСОБА_1 організовувала та оплачувала похорон батька, який відбувся 29 квітня 2017 року, що підтверджується накладною про оплату ритуальних послуг.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з’явився та надав до суду заяву про те, що просить розглянути справу без передставника відділу. Заперечень проти позову не має.

Допитавши заявника як свідка, заслухавши пояснення заявника, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Згідно з абз. 2 ч.1 ст. 257-1 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Факт родинних відносин заявника із померлою підтверджується свідоцтвом про народження заявника, свідоцтвами про шлюб та розірвання шлюбу, якими підтверджується зміна прізвища заявниці, копією паспорта ОСОБА_3

Факт смерті ОСОБА_3 на тимчасово окупованій території підтверджується показаннями допитаного в судовому засіданні як свідка заявника ОСОБА_1, а також фотографіями з місця поховання. Також суд, як виняток, враховує лікарське свідоцтво про смерть, довідку про причину смерті, видані установою, що розташована на окупованій території, згідно яких ОСОБА_3 помер 28.04.2017 року у лікарні м. Хрустальний (колишня назва Красний Луч) Луганської області внаслідок раку прямої кишки. Також суд враховує надану заявником копію накладної як доказ оплати нею ритуальних послуг у зв’язку з організацією поховання батька.

Оцінюючи лікарське свідоцтво про смерть, суд виходить з того, що з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах проти Туреччини (зокрема, "Loizidou v. Turkey", "Cyprus v. Turkey"), а також Молдови та Росії (зокрема, "Mozer v. the Republic of Moldova and Russia", "Ilascu and Others v. Moldova and Russia") документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку під час розгляду справ у порядку статті 257-1 ЦПК України.

При цьому суд враховує, що відомості, зазначені в лікарському свідоцтві про смерть підтверджуються показаннями допитаної як свідка ОСОБА_1, які виходячи з наданих суду доказів немає підстав ставити під сумнів.

Враховуючи викладене, суд вважає факт смерті ОСОБА_3 встановленим.

Керуючись ст.ст. 11, 57-64, 212-215, 234, 235, 256, 257-1, 367 ЦПК України, суд

вирішив:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме те, що ОСОБА_3, який народився 6 січня 1953 року у місті Красний Луч Луганської області, був зареєстрований у місті Хрустальний (колишня назва Красний Луч) за адресою вул. Больнична, 24, помер 28 квітня 2017 року у м. Хрустальний (колишня назва Красний Луч) Луганської області, Україна.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Кіровоградської області шляхом подання апеляційної скарги через Олександріський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, або у разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не скасоване.

Рішення підлягає негайному виконанню, оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Суддя В.В. Орловський