Справа № 22-29\07

Головуючий у 1 інстанції Ромахов В. І.

Категорія 12                   Доповідач Кучерява В. Ф.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2007 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Донецького апеляційного суду у складі:

Головуючого Баркової Л. Л.

Суддів Кучерявої В. Ф. Трушкова М. М.

При секретарі Горбань К. С. Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним, визнання права власності на автомобіль та стягнення суми боргу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Волноваського районного суду Донецької області від 9 листопада 2006 року

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 9 листопада 2006 року в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним, про визнання права власності на автомобіль, про стягнення суми боргу, про задоволення уточнених позовних вимог про стягнення суми боргу - відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1- ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, задовольнивши позовні вимоги ОСОБА_1, посилаючись на те, що суд порушив норми матеріального та процесуального права, що ОСОБА_1 на підставі належним чином оформленій довіреності продав автомобіль.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення ОСОБА_1 та його представника, які просили задовольнити апеляційну скаргу, заперечення представника ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 автомобіль ВАЗ - 2109, д\н НОМЕР_1, яким він керував за дорученням і який на праві власності належить ОСОБА_4. При цьому в усіх своїх позовних вимогах ОСОБА_1 просив визнати угоду договору - купівлі автомобіля між ним та ОСОБА_2 дійсною. Із розписки від 1 лютого 2006 року вбачається, що ОСОБА_2 купив автомобіль у ОСОБА_1

Оскільки ОСОБА_1 не був власником автомобіля, суд першої інстанції прийшов до висновку, що підстав для визнання угоди договору купівлі -продажу автомобіля між ним та ОСОБА_2 дійсною , визнання права власності на автомобіль за покупцем та стягнення суми, недоплаченої при продажу автомобіля, не вбачається.

З таким висновком суду неможна не погодитись.

У відповідності із ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

З матеріалів справи вбачається, що спірний автомобіль на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2, виданого Запорізьким МРЕВ - 1, належить ОСОБА_4.

Згідно ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Із довіреності від 5 серпня 2004 року вбачається, що ОСОБА_4 уповноважує ОСОБА_1 укладати договори страхування автомобіля, продажу автомобіля, обміну , оренди на умовах на свій розсуд, одержати належні йому гроші у будь - якій сумі у разі продажу автомобіля.

Згідно ст. 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють ( довірителем), безпосередньо третій особі.

Тобто довіреність не є правовстановлюючим документом на автомобіль і надає право представникові діяти в інтересах довірителя, а не в своїх інтересах.

Тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позивач ОСОБА_1 не був власником автомобіля, не міг ставити питання про визнання дійсною угоди купівлі продажу автомобіля між ним та ОСОБА_2, а в зв'язку з цим і підстав для задоволення його позовів не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини , наданим доказам дав правильну правову оцінку , рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.303, 307,308 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 -ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Волноваського районного суду Донецької області від 9 листопада 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.